ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання заходів, що характерні для політики польського уряду щодо українських земель у 1927–1937 роках.

У цей період у Польщі панував установлений у результаті державного перевороту 1926 р. режим «санації» Юзефа Пілсудського.

Характерними для цього періоду були такі заходи:

• пошук порозуміння з українством через створення двомовних шкіл на Волині;
• призначення українців на високі державні посади;
• запровадження політики «пацифікації» (1930 р.);
• створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій (1937 р.) із метою приборкання українського руху.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 роки.

Суспільне життя України 1930-х рр. можна схарактеризувати за допомогою термінів і понять «соціалістичний реалізм», «Великий терор», «стаханівський рух».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Маркери в джерелі (Ударним темпом повним ходом п’ятирічку за чотири роки; Усі сили на пришвидшення темпів завершення п'ятирічки) чітко вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги під час реалізації п’ятирічних планів для здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) – це об’єднання письменників і літераторів України в 1920-ті роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Маркери в джерелі (…Вимоги про “негайну дерусифікацію пролетаріату” в Україні, його думка про те, що “від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше”, його заява про те, що “ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва”… звучать тепер… більш ніж дивно) чітко вказують на Миколу Хвильового.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Маркери в джерелі (Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. – є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності, Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму) чітко вказують на курс на «коренізацію».

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально здійснювана до 1938 р., фактично – до початку 1930-х років.

В УСРР «коренізацію» проводили у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Однією з причин упровадження 1921 р. в Україні НЕПу як нової моделі господарювання було невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося в збройні виступи проти влади. Розмах повстанського руху був настільки широким, що влада більшовиків опинилася під загрозою повалення. За наполяганням Володимира Леніна партія більшовиків була змушена тимчасово відступити від свого курсу на побудову комуністичного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери в джерелі (Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду) чітко вказують на події 1918 р. та реалізацію умов Брестського (Берестейського) договору між УНР та державами Четвертного союзу.

Німеччина й Австро-Угорщина надавали військову допомогу УНР та прагнули забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні виснажені Першою світовою війною економіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання політики більшовиків в Україні наприкінці 1917 – у лютому 1918 років.

Радянізація – це система заходів зі встановлення радянської влади, побудови соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях. Складники першої радянізації України (січень – березень (квітень) 1918 року) наведено в таблиці:

Відповідно із запропонованих варіантів відповіді правильними є такі:

• ліквідація приватної власності;
• введення на підприємствах відрядної оплати;
• створення сільськогосподарських комун.

Правильна відповідь – В.