ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Правильною відповіддю є поділу Речі Посполитої.

У 1772 році відбувся Перший поділ Речі Посполитої між Пруссією, Росією та Австрією. Саме за цією угодою землі Руського, Белзького та частини Волинського і Подільського воєводств (які ми сьогодні називаємо Східною Галичиною) відійшли до складу Австрійської монархії Габсбургів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Після смерті гетьмана Д. Апостола влада в Гетьманщині перейшла до Правління гетьманського уряду.

Після смерті гетьмана Данила Апостола в 1734 році російська імператриця Анна Іоанівна заборонила обрання нового гетьмана. Замість цього для управління Лівобережною Україною було створено спеціальний орган – Правління гетьманського уряду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Слова гетьмана Івана Самойловича (гетьманував у 1672–1687 рр.) були безпосередньою реакцією на укладення «Вічного миру» між Московським царством та Річчю Посполитою у 1686 році.

Поділ України: «Вічний мир» остаточно юридично закріпив насильницький поділ України по Дніпру, підтвердивши умови Андрусівського перемир'я (1667 р.):

• Московському царству відійшла Лівобережна Україна та Київ (за грошову компенсацію).

• Річ Посполита отримала Правобережну Україну (крім Києва).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місця основних подій війни.

Картосхема охоплює перший, найбільш успішний етап Національно-визвольної війни (1648–1649): від початку війни до Зборівського договору

1. Початок війни: Зображено місце першої перемоги — Жовті Води (травень 1648).

2. Основні битви 1648 р.: Показано Корсунь (травень 1648) та Пилявці (вересень 1648).

3. Похід на захід: Відображено просування війська до Львова та облогу Замостя (осінь 1648).

4. Урочистий вступ: Показано вступ Б. Хмельницького до Києва (грудень 1648).

5. Фінал першого етапу: Зображено Зборівську битву та місце укладення угоди (Зборів, серпень 1649).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Повстання 1637 року, про яке йдеться в уривку, очолив Павло Павлюк (Бут).

• Повстання 1637 року (Кумейківське повстання) очолив гетьман нереєстрового козацтва Павло Бут (Павлюк).

• Ключова битва відбулася під Кумейками (поблизу Канева) у грудні 1637 року.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.

На фото зображено Меджибізький замок.

Оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Виникнення українського козацтва.

Цитований уривок відображає соціально-економічні причини виникнення українського козацтва.

Уривок «Пани користуються необмеженою владою не тільки над їхнім [селян] майном, але також над їхнім життям...» описує:

1. Надмірний соціальний гніт: Необмежена влада панів над життям і майном селян.

2. Посилення феодальної експлуатації: Це є прямим наслідком закріпачення селян і поширення панщини на українських землях у складі Речі Посполитої (Польщі).

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

На фото зображено Вишгородську ікону Богородиці, якає однією з найдавніших і найважливіших святинь Київської Русі. Належить до візантійського мистецтва.

Ікону, ймовірно, було створено візантійським майстром у Константинополі у XII столітті. Вона була подарована київському князю Мстиславу Великому (або Юрію Долгорукому) і близько 1131 року розміщена у Вишгороді.

Ікона - це сакральне (священне) зображення в християнстві, особливо поширене у православній та греко-католицькій традиціях.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати у власність - вотчину.

Вотчина (від слова «отчина» — батьківська власність) — це родове спадкове земельне володіння, яке формувалося в Київській Русі з XI століття. Вона належала на праві приватної власності і могла передаватися в спадок, продаватися, даруватися або обмінюватися. Власниками вотчин були князі, бояри та інші представники феодальної верхівки.

Відповідь – Г.