ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Будівлі, зображені на фото, об’єднує варіант, вони пов’язані з іменами діячів козацької доби.

На фото ми бачимо дві знакові архітектурні пам'ятки України:

1. Палац Кирила Розумовського в Батурині (ліворуч) — зведений для останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського. Це символ відродження козацької столиці.

2. Троїцький собор у Новомосковську (праворуч) — унікальний дерев'яний храм, побудований на замовлення козацької старшини Війська Запорозького Низового.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст.  – першій половині ХІХ ст.

Передумови для описаних в уривку змін в українському русі створила «Весна народів» 1848 року – революційні події в Європі, що вплинули на Австрійську імперію, зокрема на Галичину.

Унаслідок революції в Австрійській імперії:

• було скасоване кріпацтво, що покращило становище селян;
• українці Галичини активізували культурно-просвітницьку й політичну діяльність;
• було засновано Головну руську раду – першу українську політичну організацію в Галичині.

Це сприяло розвитку української преси, освіти та національного руху.

В уривку звертаємо увагу на слова-маркери: перша українська газета, Галицько-руська матиця, Галицька Україна. Вони свідчать, що події розгортались в Галичині. Саме там 1848 р. було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька».

А виступ декабристів, польське повстання і діяльність Кирило-Мефодіївського братства відбувалися на українських землях Російської імперії. Натомість Галичина була частиною австрійської імперії, яка сповна відчула подих «Весни народів».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Предмети, зображені на фото, є частиною музейної експозиції, присвяченої Борису Грінченку та його внеску в українську мову та літературу.

На фото зображено «Словарь української мови», укладений Борисом Грінченком з дружиною Марією Загірною наприкінці XIX – на початку XX століття. Поверх словника – світлина його автора. Це одна з перших фундаментальних праць з української лексикографії, що систематизувала та утвердила українську мову в науковому й освітньому просторі.

Цей словник став основою для подальшого розвитку української літературної мови, особливо в умовах русифікаційної політики Російської імперії. Він мав велике значення для національного відродження України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

В уривку йдеться про діяльність Братства тарасівців – першої ідеологічно оформленої української націоналістичної організації, створеної 1891 року.

Ключові ознаки, що вказують на Братство тарасівців:

• рішучий розрив з українофілами – тарасівці критикували помірковану позицію старшого покоління українських діячів, які прагнули компромісу з владою;
• прагнення до створення незалежної української культури та політики – вони виступали за самостійний розвиток України, а не лише культурницьку діяльність;
• використання тільки української мови й активна агітація – їхня діяльність мала революційний характер;
• просвітницька робота – члени братства зобов’язувалися навчати грамоти інших українців.

Братство тарасівців відіграло важливу роль у формуванні українського національного руху, ставши предтечею майбутніх політичних організацій початку XX століття.

Інші варіанти відповіді є неправильними:

• Головна руська рада – структура, яку створено 1848 р. на теренах Галичини.
• Революційна українська партія ставила політичні цілі, і меншою мірою прагнула «творити українську культуру».
• Товариство українських поступовців було створено 1908 р. після заборони царським урядом політичних партій.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Уважно розглянувши світлину, можна побачити рік та місце видання. Це місто Відень, 5 жовтня 1914 р.

Отже, на той час розпочалася Перша світова війна, територію Східної Галичини окупували російські війська. Саме в столиці краю, політичні емігранти з підросійської України утворили «Союз визволення України». Та з огляду на окупацію виїхали до Відня.

Серед діячів, чиї імена наведено у варіантах відповіді, тоді залишив Російську імперію Д. Донцов, який згодом відіграє свою роль в обґрунтуванні теорії «інтегрального націоналізму».

Правильна відповідь –​ В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Підписуючи Варшавську угоду, С. Петлюра мав на меті знайти союзника у війні з більшовиками, разом з поляками протистояти Червоній армії та намагався зберегти українську державність.

Поляки натомість визнавали Директорію УНР верховною владою та відмовлялись від своїх прав на Правобережну Україну.

Кордон між двома державами мав проходити вздовж р. Збруч, а це означало, що територія колишньої ЗУНР переходить до Другої Речі Посполитої, з чим не могли погодитися громадські та політичні кола Східної Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Діяльність профспілок в СРСР повністю залежала від лінії Комуністичної партії, окрім того, профспілки того часу створювали здебільшого на фабриках і заводах.

Радгоспи, або ж радянські господарства, відрізнялись від колгоспів тим, що в них існувала фіксована заробітна плата. Натомість в колгоспах працювали за трудодні.

Машинно-тракторні станції (МТС) створювали з метою забезпечити колгоспи  технікою.

«Чорна дошка» була засобом репресивного, колективного покарання. Радянська влада вносила на так звані чорні дошки цілі райони, населені пункти, колгоспи, що означало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Тестове завдання містить уривок з історичного джерела, що містить слова-маркери – підказки.

У наведеному уривку таких підказок є дві – географічна й історична. Якщо пригадати місце на мапі територій Волині й Полісся відносно Румунії, Угорщини й Чехословаччини, можна дійти висновку, що ці варанти відповіді неправильні. 

Історична підказка, це слово-маркер осаджено, тобто йдеться про так званих осадників, колишніх військових, яких польська влада намагалась переселити до Східної Галичини, тобто сполячити місцеве населення і збільшити кількість поляків у регіоні.

Правильна відповідь – В.