ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

• 1-Г — Брацлавське воєводство (центр — Брацлав)

• 2-В — Київське воєводство (центр — Київ)

• 3-Б — Волинське воєводство (центр — Луцьк)

• 4-Д — Подільське воєводство (центр — Кам'янець)

Воєво́дство — це назва великої адміністративно-територіальної одиниці у Королівстві Польському, Великому князівстві Литовському, а згодом — у Речі Посполитій (XV–XVIII століття).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.  Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

З ініціативи В. Каразіна 1805 р. було засновано Харківський університет.

Микола Костомаров разом із Пантелеймоном Кулішем і Миколою Гулаком заснували Кирило-Мефодіївське братство.

Григорій Квітка-Основ’яненко заснував жанр соціально-побутової комедії в українській літературі.

Олександр Духнович був будителем українського населення Закарпаття.

Маркіяна Шашкевича – це греко-католицький священник у Галичині, діяч Руської трійці.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).
З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголосили гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й представниками Української Центральної Ради пришвидшила проголошення III Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь:  1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Варіант відповіді  А – це літографія В. Касіяна «Гуцул з квіткою».

Варіант відповіді Б – це картина Т. Яблонської «Хліб», написана в стилі соцреалізму.

Варіант відповіді В – картина К. Білокур «Хата в Богданівці», рідному селі малярки, яка працювала в жанрі наївного мистецтва.

Варіант відповіді Г  – полотно М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем 1653 р.». М. Самокиш –маляр-баталіст, тобто той, хто зображує події війни, військові походи тощо.

Варіант відповіді Г – це триптих Ф. Кричевського «Життя» (картини «Любов», «Сім’я», «Повернення»). У завданні наведено фрагмент «Сім’я».

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII ст.

Послідовність подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.:

1-В — Похід на Галичину, облога Львова й Замостя (осінь 1648 р.) Це був перший рік війни. Після перемог під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями війська Богдана Хмельницького рушили на західні землі, щоб остаточно розгромити сили Речі Посполитої.

2-Г — Поразка під Берестечком (червень 1651 р.) Одна з найбільших битв війни. Через зраду кримського хана, який залишив поле бою і забрав із собою Хмельницького, козацьке військо опинилося в оточенні. Це призвело до важкого Білоцерківського мирного договору.

3-Б — Поразка під Сучавою і загибель Тимоша Хмельницького (серпень–вересень 1653 р.) Це частина Молдавських походів. Старший син гетьмана, Тиміш, намагався допомогти своєму тестю Василю Лупулу втримати владу в Молдавії, але був смертельно поранений під час облоги Сучавської фортеці.

4-А — Похід Антіна Ждановича в Польщу (грудень 1656 — літо 1657 рр.) Козацький корпус Ждановича діяв спільно з військами шведського короля Карла Х Густава та трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Це був останній масштабний похід за життя Богдана Хмельницького.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького  тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Провідний часопис Галичини, який видавали у Львові до приходу більшовиків, регулярно інформував своїх читачів про події, які були під забороною в радянській Україні. У завданні йдеться про світлини варіантів Б та В.

На першому фрагменті можна прочитати підзаголовок «Українізація», що вказує на 1923 рік – час запровадження політики коренізації в СРСР. На другому – заголовок «Марево нового голоду. Останній рік п’ятирічки. Дніпрельстан», який вказує на початок 1930-х років, коли в Україні розпочалася примусова колективізація і будівництво великих індустріальних об’єктів.

Газетну статтю  про пацифікацію надруковано 1930 року, коли польська влада здійснювала репресивну політику «умиротворення» щодо українського населення Галичини.

Останній фрагмент стосується подій 1939 року на Закарпатті, коли новопроголошена держава – Карпатська Україна – намагалася захистити свої кордони від угорської агресії.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

У наведених уривках із джерел відображено події післявоєнної доби. Після вигнання німецьких військ з території України радянська влада намагалася відновити контроль над суспільством, втрачений у роки Другої світової війни.

З 1946 року в СРСР запроваджено термін «ждановщина», названий за прізвищем радянського ідеолога Андрія Жданова. Відповідно до цієї політики митці, письменники та інтелігенція мали суворо дотримуватися ідеологічної лінії партії. Саме ці процеси відображено у варіанті В.

Після XX з’їзду КПРС (1956 р.) розпочинається період «відлиги», який приніс відносну лібералізацію суспільного життя. У цей час з’являється нове покоління митців та інтелектуалів – Іван Драч, Іван Дзюба, Микола Вінграновський – які відкрито висловлювали свої думки в літературі, публіцистиці та мистецтві. Одним із найважливіших творів цього періоду стала праця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965 р.), яку було надруковано за кордоном і яка стала знаковим документом українського національного руху.

Однак діяльність шістдесятників і дисидентів викликала жорстку реакцію радянської влади. Придушення інакодумства й посилення репресій у 1970-х роках дали підстави називати період «застою» своєрідним «неосталінізмом».

Перебудовні процеси, що розпочалися з приходом до влади Михайла Горбачова, сприяли активізації демократичного руху. У радянській Україні 1989 р. було створено організацію «Народний Рух України за перебудову», до якої входили як колишні дисиденти, так і нові демократичні сили, що ставили за мету відродження української нації.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Другій половині XVI ст. відповідають:

• Острозька академія (1576 або 1578 р.). Князь Костянтин-Василь Острозький заснував в Острозі Слов’яно-греко-латинську академію (Острозьку школу), перший вищий навчальний заклад східнослов’янських народів. 
• Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.). Створення унікального рукописного перекладу Четвероєвангелія староукраїнською літературною мовою.
• Видання Іваном Федоровичем «Апостола» та «Букваря» (1574 р.). Іван Федорович видав у Львові «Апостол» та «Буквар», започаткувавши постійне друкарство на українських землях.

Правильна відповідь: 2, 3, 6​.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

В умові тестового завдання зазначено «початок XX ст.». Прочитавши варіанти відповідей, можна зробити висновок, що йдеться про період, коли західноукраїнські землі перебували в складі Австро-Угорської імперії.

Національне відродження в цьому регіоні розпочалося ще в 1830-х роках із діяльності «Руської трійці» – представників «покоління будителів». Починаючи з 1848 року, з утворенням Головної руської ради, українці боролися за поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську), проте австрійська влада відмовлялася виконати цю вимогу.

Певне порозуміння з поляками було започатковане 1890 року через політику «нової ери», однак вона виявилася нетривалою. Вже на початку XX ст. українські студенти висунули вимогу створення окремого українського університету у Львові, але австрійська влада не погодилася на це. У 1901–1902 роках відбулася так звана «сецесія» – українські студенти бойкотували навчання у Львівському університеті й вирішили продовжувати освіту в університетах Відня, Праги, Кракова.

Попри перешкоди, активність українців у цей період сприяла розвитку «Просвіти», розширенню мережі кооперативних організацій, заснуванню спортивно-пожежних товариств і скаутського товариства «Пласт». Важливим здобутком стало й те, що австро-угорський парламент погодився на впровадження загального виборчого права для чоловіків, які досягли 24 років.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.