ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни у соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань щодо процесу становлення козацтва як стану суспільства.

У ХVІ ст. суспільство на українських землях мало становий характер. Це означає, що стани розрізнялися правами і привілеями. Уперше частина козаків (500 записаних у реєстр) отримала окремі привілеї, права й обов’язки в «Постанові щодо низовці» польського короля Стефана Баторія. Реєстрові козаки звільнялися від сплати податків і виконання всіх повинностей, крім обов’язкової військової служби на власні кошти. За свою службу вони отримували право володіти землею, яку могли передавати в спадок. Замість місцевої влади вони підпорядковувалися гетьману та старшині, яких обирали на козацькій раді.

Військо козаків-реєстровців дістало назву «Його Королівської Милості Запорозького Війська». Його резиденцією став Трахтемирів. Як символ незалежності від державного війська козаки отримали від Стефана Баторія власні прапор і печатку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Утворення Української Центральної Ради. Перший Універсал Центральної Ради. «Генеральний секретаріат». Всеукраїнський Національний конгрес.

Ухвалення Першого Універсалу УЦР відбулося 10 червня 1917 р.

Скликання Всеукраїнського національного конгресу – квітень 1917 р.

Утворення Української Центральної Ради – березень 1917 р.

Створення Генерального Секретаріату – 15 червня 1917 р.

Відповідь: В Б А Г.

ТЕМА:Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта». Створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка).

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Відкриття Новоросійського університету.

Відкриття у Києві Південно-Західного відділення Російського географічного товариства – це подія 1873 р.

Відкриття в Одесі Новоросійського університету – 1865 р.

Заснування у Львові товариства «Просвіта» – 1868 р.

Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в Наукове товариство – 1892 р.

Відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Причини та наслідки укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель. Андрусівський договір. Бахчисарайський договір. «Вічний мир».

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій ХVІІ ст.

Андрусівський договір укладено в 1667 р.

Бахчисарайський договір у 1681 р.

«Вічний мир» у 1686 р.

Гадяцькі пункти були укладені в 1658 р.

Відповідь: Г А Б В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО і вміння співвіднести їх з відповідними періодами історії.

Періоду Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.) відповідають поняття Голокост, «новий порядок», рух Опору, колабораціонізм. На теперішній час поняття Велика Вітчизняна війна не використовується для позначення періоду, коли на українських землях точилася німецько-радянська війна, що була складовою Другої світової війни 1939–1945 рр.

Періоду післявоєнної відбудови (1945–1950-ті рр.) відповідають поняття «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду десталінізації (1953-1964 рр.) відповідають поняття «відлига», «лібералізація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х рр.) відповідають поняття – «застій», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».

Правильна відповідь: 1–Г 2–Д 3–А 4–Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Прихід до влади гетьмана П. Скоропадського у квітні 1918 р. призвів до відновлення права приватної власності на землю, створення державного бюджету.

Другий зимовий похід Армії УНР 1921 р. став фактично завершенням збройної боротьби за незалежність України.

Брест-Литовський договір між УНР і державами Четверного союзу дав змогу відновити владу Українській Центральній Раді в умовах німецької і австро-угорської окупації.

Розгром військ П. Врангеля в Криму забезпечив припинення широкомасштабних бойових дій на території України.

Правильна відповідь: 1–Б 2–Д 3–В 4–Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ–початку ХХ ст.

Сергій Васильківський – український живописець, автор пейзажів («Дніпровські плавні»), творів на історичну тематику («Козаки в степу»).

Семен Гулак-Артемовський – оперний співак, композитор, драматург, автор опери «Запорожець за Дунаєм».

Микола Садовський – актор, режисер, громадський діяч, засновник першого українського стаціонарного театру.

Агатангел Кримський – творець українського сходознавства, історик літератури, письменник, перекладач.

Правильна відповідь: 1–Д 2–Б 3–В 4–Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Вотчина – це спадкова земельна власність (землі, будівлі, інвентар) та пов’язане із нею право феодально залежних селян.

Фільварок – це велике багатогалузеве господарство, засноване на праці кріпосних селян та зорієнтоване на виробництво збіжжя на продаж.

Паланка – це адміністративно-територіальна одиниця, на які поділялися землі Вольностей Війська Запорозького.

Магістрат – це орган самоврядування в містах, що користувалися магдебурзьким правом.

Правильна відповідь: 1–Д 2–Б 3–А 4–Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

«Повість минулих літ - це найдавніший літопис, що описує події від створення світу до початку XII століття. Для нього характерні розповіді про походження слов'ян, заснування Києва, життя перших князів. «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми... — то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх — Либідь. ...Зробили вони городок і... назвали його Києвом...»

«Києво-Печерський патерик» - це збірка оповідань про життя, подвиги та чудеса ченців Києво-Печерського монастиря, їхні благочестиві вчинки та діяння. «Був дехто з Києва, який постригся під іменем Агапіта... цей Агапіт... допомагав хворим. І коли хто з братії хворів... то оздоровлювався молитвою його. І через те прозваний він був Лікарем...» 

«Повчання дітям» Володимира Мономаха - це повчальний твір, звернений до синів та інших нащадків князя Володимира Мономаха, де він дає настанови щодо моралі, поведінки, управління державою та особистого життя. «...Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті ...гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як братів...» 

«Слово о полку Ігоревім» - це визначний пам'ятник давньоруської літератури, епічна поема, яка розповідає про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Твір вирізняється своєрідною поетичною мовою, зверненнями до князів, народними мотивами. «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім столі... Стріляй, господарю, Кончака, раба поганого, за землю Руську, за рани Ігореві, смілого Святославича!..» 

Уривок В – не належить до жодного з перелічених чотирьох творів. Цей опис подій походить з Галицько-Волинського літопису, який є окремою частиною давньоруського літописання.

Правильна відповідь: 1–Г 2–А 3–Б 4–Д.