ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Михайло Коцюбинський був членом Братства тарасівців, головою товариства «Просвіта» у Чернігові, автором творів «Fata morgana», «Тіні забутих предків».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що лише репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, розв’язати яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін. У листопаді 1906 року ним було видано затверджений царем указ, що став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи П. Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство руйнуванням селянської общини й перерозподіленням земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі мали б стати опорою царського режиму й водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержавши надільну землю у власність, селянин мав можливість об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» й чи залишатися на старому помешканні, чи виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Створення Союзу визволення України (СВУ) відбулося 1914 року.

Убивство російського прем’єр-міністра Петра Столипіна – це подія 1911 року.

Заснування першої на Наддніпрянській Україні «Просвіти» відбулося 1906 року.

Урочисте святкування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка – це подія 1913 року.

Під час Першої російської революції 1905–1907 років за прикладом Галичини було організовано освітні товариства під назвою «Просвіта» і в Наддніпрянщині: спочатку – в Одесі (1906), згодом – у Катеринославі, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві.

На Дону було створено новочеркаську «Просвіту». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині й в Америці, зокрема, в Аргентині.

На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке мало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 1906 року за участю Михайла Коцюбинського (був обраний головою).

Через заборону царської адміністрації не вдалося відкрити «Просвіти» у Полтаві й Харкові. Проте в Харкові функції «Просвіти» фактично виконувало Українське літературно-етнографічне товариство імені Квітки-Основ’яненка.

До важливих здобутків «Просвіти» належить відзначення ювілейних річниць – 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. На початку ХХ ст. з діяльністю «Просвіти» була пов’язана творчість Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Лесі Українки, Степана Смаль-Стоцького тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання економічних процесів у Наддніпрянській Україні в 60–90-х роках ХІХ ст.

Індустріалізація – це історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поняття індустріалізації використовують для позначення завершення історичної епохи європейської промислової революції, яка почалася у другій половині ХVІІІ ст. у Великій Британії. Пізніше вона поступово поширилася на інші країни Європи.

Українські землі процес промислового перевороту (революції) охопив у 30-40-і роки ХІХ ст., а індустріалізація розгорнулася в 1860-ті роки. Проте розтягнулася вона з перервами аж до середини ХХ ст., коли було здійснено форсовану сталінську індустріалізацію. Поштовхом до індустріалізації стали реформи 1860–1870-х років.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

«Емський указ», виданий 1876 року, – це таємне розпорядження російського імператора Олександра II про заборону друкування і завезення з-за кордону книг українською мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Цей уривок чітко відображає концепцію панславізму (об'єднання слов'ян) на демократичних та федеративних засадах, що було серцем ідеології кирило-мефодіївців.

Програма братства («Книга буття українського народу» та «Статут») базувалася на трьох стовпах:

1. Християнство: віра в рівність усіх людей перед Богом.

2. Демократія: скасування кріпацтва та станів.

3. Федералізм: створення союзу рівноправних слов'янських республік, де Україна посідала б гідне місце (як «камінь, відкинутий будівничими, що став наріжним»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Унаслідок освітніх реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ (1770—1780-ті рр.) в Австрійській імперії запроваджено систему початкових шкіл із рідною мовою навчання.

Реформи Марії-Терезії та Йосипа II у 1770–1780-х роках були спрямовані на модернізацію імперії та підготовку освічених підданих.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У цій доповідній записці йдеться про Василя Капніста.

Капніст прибув до прусського міністра Герцберга (який і склав цю записку для короля Фрідріха-Вільгельма II). Він прагнув з’ясувати, чи допоможе Пруссія українцям у разі їхнього повстання проти Російської імперії.

Ця подія увійшла в історію як Місія Василя Капніста до Берліна у 1791 році. Вона є одним із найяскравіших прикладів спроб української козацької старшини знайти зовнішню підтримку для відновлення автономії України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Територія Кримського ханства увійшла до складу Російської імперії у 1783 році.

Російські війська загарбали півострів, а останній хан Шагін-Гірей зрікся престолу. 

Правильна відповідь – В.