ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Запорозька Січ в роки Руїни (60-70-ті pp. XVII ст.), виступала самостійною військово-політичною силою.

В епоху Руїни (період політичної кризи, громадянської війни та зовнішньої інтервенції в Україні) Запорозька Січ, попри спільне номінальне підпорядкування Гетьманщині, фактично була незалежним політичним суб'єктом із власною зовнішньою та внутрішньою політикою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. І. Богун.

Правильна відповідь – Берестецької.

Усе це відбувалося під час Берестецької битви (червень-липень 1651 р.) . Це була найбільша битва Національно-визвольної війни, яка закінчилася важкою поразкою козаків.

• Описані події — виведення козацького війська з оточення (облоги) після того, як Богдан Хмельницький і кримський хан Іслам-Ґерай III потрапили в полон до татар.

• Іван Богун був обраний наказним гетьманом і керував цим виходом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

1632 р. — це рік створення Києво-Могилянського колегіуму.

Києво-Могилянський колегіум був заснований у 1632 році митрополитом Петром Могилою шляхом об'єднання Київської братської школи з Лаврською школою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ця оцінка історика О. Субтельного стосується П. Конашевичу-Сагайдачному.

• Петро Конашевич-Сагайдачний (Гетьман реєстрового козацтва, поч. XVII ст.) був тим діячем, який зумів підняти козацтво до рівня провідної національної сили.

• Ключовою фразою є: «...Він об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України...» Це пряме посилання на те, що у 1620 році Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Метою братського руху на українських землях у XVI ст. був захист і підтримка православної церкви.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Ця картосхема ілюструє події, пов'язані з першою великою зустріччю руських князів з монголо-татарами, а також їхніми союзниками, що призвела до битви на річці Калці.

Похід руських князів (чорні стрілки), які виступили з Київського, Галицько-Волинського, Чернігівського та інших князівств на південь, форсували Дніпро (біля острова Хортиця) і просувалися до Азовського моря. Зображує похід об'єднаного русько-половецького війська проти монгольського розвідувального корпусу, що завершився трагічною битвою на Калці 31 травня 1223 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Об’єднання князем Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств відбулося в 1199 р.

У 1199 році волинський князь Роман Мстиславич скористався припиненням династії Ростиславичів у Галичі (після смерті останнього галицького князя Володимира Ярославича) і приєднав Галицьку землю до своїх Волинських володінь. Це об’єднання стало початком Галицько-Волинського князівства (згодом — Королівства Руського).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

В уривку давньоруського літопису ідеться про боротьбу князів за уділи.

Ключові слова – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що уривок з літопису розповідає про конфлікт між князями, а саме про боротьбу за право володіти певним уділом (князівством). Це є типовою ситуацією для періоду феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури. Здобутки в архітектурі. Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква в Чернігові.

Надані на зображенні пам'ятки — це собори Чернігова часів Русі.

У даному випадку на фото зображені Свято-Преображенський собор і П’ятницька церква, які зведені у Чернігові.

Відповідь – А.