ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

Пам'ятка часів Київської Русі, що містить зображений портрет князівської родини, — це «Ізборник Святослава» 1073року.

В «Ізборнику Святослава» на одному з початкових аркушів розміщена унікальна мініатюра із зображенням князя Святослава Ярославича (сина Ярослава Мудрого) з дружиною та п'ятьма синами. 

Мініатюра - це невелике кольорове зображення, що використовується для оздоблення та ілюстрації рукописних книг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня політика Володимира Великого.

Володимир Великий почав карбувати перші монети Київської Русі — златники та срібляники — наприкінці Х століття. На цих монетах, окрім зображення самого князя, було розміщено тризуб — родовий знак Рюриковичів, який є прототипом сучасного Державного Герба України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Зовнішня політика Данила Романовича.

Головне завдання зовнішньої політики князя Данила Галицького в другій половині 40—60-х рр. XIII ст. полягало в створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Данило прагнув створити широку антимонгольську коаліцію (союз) європейських держав, які б підтримали його боротьбу проти Золотої Орди.

• Підтримував дипломатичні відносини з Папою Римським Інокентієм IV, який обіцяв допомогу (хоча й не надав її).

• Прийняв королівський титул (1253 р.) для підвищення свого міжнародного статусу та залучення союзників.

• Таким чином, основним вектором його зовнішньої політики було формування альянсу для протистояння Орді.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Характеристику політичної роздробленості Київської Русі наведено в уривку з історичного джерела.

Уривок: «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали...»

Цей фрагмент є цитатою зі «Слова о полку Ігоревім» і відображає основні риси періоду політичної роздробленості (XII–XIII ст.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Великий київський князь Ярослав Мудрий 1036 р. «став єдиновладним володарем Руської землі» завдяки успадкуванню земель князя Мстислава Володимировича.

Ярослав Мудрий став єдиновладним володарем Руської землі після смерті свого брата Мстислава Володимировича у 1036 році та після перемоги над печенігами в тому ж році. Eспадкування земель Мстислава є ключовою подією, що об'єднала Лівобережжя та Правобережжя Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Згідно з текстом, який описує «ударну силу князівських військ Русі», що принесла «високу... систему організації, навчання й озброєння армії», а також зробила «вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій», йдеться про варягів (вігінгів).

Варяги (вікінги) були професійними воїнами. Вони служили в дружинах руських князів і становили їхню основу. 

Багато істориків вважають, що саме варяги відіграли ключову роль у формуванні ранньої державності на Русі. Літопис «Повість минулих літ» описує покликання варязьких князів Аскольда і Діра для управління слов'янськими землями.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Риси неолітичної революції.

Перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого — це характерна риса розвитку людського суспільства в епоху неоліту. Цей перехід, ще називають неолітичною революцією, є однією з ключових ознак епохи неоліту (нового кам'яного віку).

Привласнююче господарство — це форма господарювання, коли люди брали від природи готові продукти (полювання, збиральництво, рибальство). 

Відтворююче господарство — це форма господарювання, за якої люди самостійно виробляють необхідні для життя продукти (землеробство, скотарство).

Відповідь – В.

ТЕМИ: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Маркери в джерелі А (вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932–1933 років в Україні та його наслідків... Верховна Рада України приймає цей Закон. Стаття 1. Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу) чітко вказують на 2006 рік.

Маркери в джерелі Б (Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР... продовжуючи тисячолітню історію державотворення в Україні... Верховна Рада Української РСР урочисто проголошує незалежність України) чітко вказують на Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).

Маркери в джерелі В (Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. ...Україна є унітарною державою. ...Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю) чітко вказують на Конституцію України, ухвалену 28 червня 1996 року.

Маркери в джерелі Г (Ми, Республіка Білорусь, Російська Федерація (РСФСР), Україна, як держави-засновники Союзу РСР, що підписали Союзний договір 1922 року... констатуємо, що Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування) чітко вказують на укладення 8 грудня 1991 р. Біловіжської угоди.

Правильна відповідь: Б Г В А.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Варшавська угода між Директорією УНР та урядом Польської Республіки була укладена в квітні 1920 року.

Московський договір між СРСР і Німеччиною про ненапад («пакт Молотова – Ріббентропа») був укладений 23 серпня 1939 року.

Ризький мирний договір між РСФРР, УСРР і Польською Республікою було укладено в березні 1921 року.

Брест-Литовський мирний договір між УНР і Німеччиною та її союзниками був укладений 1918 року.

Правильна відповідь: Г А В Б.