ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій, пов’язаних з Другим «Зимовим походом» Армії УНР.

Цей похід, що відбувся в листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника, став останньою подією збройної боротьби за збереження української державності.

Загони Армії УНР, що була інтернована польською владою після підписання Ризького миру, вирішили здійснити відчайдушний рейд у райони, охоплені антирадянським селянським рухом. Його метою було підняти народне збройне повстання проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Внутрішня політика уряду П. Скоропадського.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «конституційна монархія, від традиційної самодержавної системи в Росії», «характер визначався… українською історичною традицією…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Українську Державу гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради (УЦР) щодо Тимчасового уряду Росії. Взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня…», «видерти з рук українства всі його революційні здобутки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду на Україні». Додатковою підказкою є те, що ці слова належать В.Винниченку, який на той час був Головою Генерального Секретаріату. Також слід звернути увагу на те, що під назвою «угода 16 липня» мається на увазі ІІ Універсал УЦР, який фактично був угодою між УЦР і Тимчасовим урядом Росії щодо статусу Генерального Секретаріату.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

У 1914 р. в результаті переможної для росіян Галицької битви (1914 р.), вони окупували українські землі Східної Галичини та Північної Буковини, що перебували в складі Австро-Угорщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр. Є. Чикаленко.

Завдання передбачає знання перебігу подій на українських землях у роки Першої російської революції 1905–1907 рр., а також основні віхи діяльності Є. Чикаленка.

Саме він у роки революції започаткував видання щоденної україномовної газети «Рада». Інші зазначені в дистракторах видання видавалися у ХІХ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

Західноукраїнські землі були одним з найвідсталіших регіонів Європи, де основу економіки краю складали всілякі промисли. Розбудова мережі залізниць в Австрійській імперії (Австро-Угорщині) призвела до втягування регіону до загальноімперського ринку.

Економічна відсталість зумовила те, що регіон фактично стає внутрішньою колонією для більш розвинутих регіонів (Австрії та Чехії). Товари з економічно розвинутих регіонів фактично витіснили товари місцевого виробництва, яке не витримало конкуренцію. Місцева промисловість фактично стала сировинним придатком до промислово розвинутих регіонів імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Національний рух на Наддніпрянській Україні. Поняття та терміни: «Братство тарасівців».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «пориваємо зв'язок з українофілами», «вживаємо тільки українську мову», «кожен повинен протягом року вивчити української грамоті не менше двох членів для нашої організації» – допомагають визначити, що уривок є частиною програмових положень Братства тарасівців, які були першими представниками націоналістичної течії в українському русі Наддніпрянської України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. XIX ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях, процесів модернізації.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку визначати наслідки селянської реформи 1861 р.

19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ видав маніфест про скасування кріпосного права та «Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.

Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).

Однак селянство залишалося нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування. Також селяни мали об’єднуватися в общини.

Протягом 49 років селяни мали сплатити викупні платежі. Община з її круговою порукою і зрівняльним перерозподілом земель і викупні платежі гальмували розвиток селянського господарства, консервуючи патріархальні відносини і аграрне перенаселення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Значення подій 1848–1849 рр.

Правильною відповіддю є Г – видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові.

Головна руська рада (ГРР), створена у травні 1848 року, стала центром українського національного руху під час «Весни народів».

• «Зоря Галицька»: Це була перша газета українською народною мовою, яка почала виходити у травні 1848 року. Вона стала офіційним друкованим органом ГРР і відіграла ключову роль у поширенні національних ідей.

• Собор руських учених: Перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти, що відбувся у Львові в жовтні 1848 року. На ньому було прийнято рішення про розвиток єдиної української мови на основі народної говірки та створення культурно-просвітньої організації «Галицько-руська матиця».

Відповідь – Г.