ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Відмінність умов польсько-московського «Вічного миру» (1686 р.) від умов Андрусівського перемир’я (1667 р.) полягала в тому, що одноосібну зверхність московського царя визнано над Запоріжжям.

«Вічний мир» 1686 р. між Річчю Посполитою та Московською державою, як і Андрусівське перемир’я між ними передбачали, що московський цар зберігав свою зверхність над Лівобережною Україною.

Управління Запоріжжям за Андрусівським договором здійснювали дві держави: Річ Посполита та Московія. З часу «Вічного миру» Запоріжжя належить Московії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60– 80-ті рр. XVII ст.

Характерними для періоду Руїни другої половини XVII ст. були внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав.

Руїна (1657–1687 рр.) — це період, який розпочався після смерті Богдана Хмельницького і характеризувався глибокою кризою української державності.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

На фото зображено репродукції ікони «Покрова Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького, якого також можна розпізнати за портретними рисами.

«Покрова Богородиці» — це одна з найшанованіших ікон у православному світі, яка в Україні набула особливого, національного змісту і відома як «Козацька Покрова».

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

На чотирьох картосхемах зображено межі козацької держави – Війська Запорозького (Гетьманщини) у різні часи.

Згідно з умовами Зборівського договору 1649 р. влада гетьмана поширювалася на три воєводства: Київське, Чернігівське, Брацлавське. Додатковим маркером є позначення у межах держави Микитинської Січі, яка існувала в 1638–1652 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Уривок описує відновлення православної ієрархії в Речі Посполитій у 1620 році єрусалимським патріархом Феофаном III. Описана подія відбулась за сприяння П. Сагайдачного.

У 1620 році єрусалимський патріарх Феофан III відвідав Київ і висвятив нового православного митрополита Йова Борецького та єпископів. Цей акт був реакцією на Берестейську унію (1596 р.) і фактично відновив православну церковну структуру, ліквідовану унією.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний та Військо Запорозьке відіграли вирішальну роль. Вони гарантували патріарху Феофану безпеку під час його перебування на українських землях, а також забезпечили політичну та військову підтримку, щоб легітимізувати відновлення ієрархії всупереч позиції польського короля та уніатської церкви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Роль козацько-селянських повстань кінця XVI — початку XVII ст. полягала в тому, що вони гальмували процеси ополячення й окатоличення, зменшуючи тиск шляхетського гніту.

Повстання під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, а пізніше — Жмайла, Федоровича (Трясила), Сулими, Бута, Острянина та Гуні, незважаючи на поразки, мали величезне історичне значення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Люблінська унія (1569 р.) передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Йдеться про Подільську землю.

Уривок описує події, пов'язані з діяльністю Коріатовичів (синів Коріата, брата Ольгерда) після перемоги литовсько-руських військ у Битві на Синіх Водах (1362 р.).

Саме Коріатовичі, за дорученням Великого князя Ольгерда, очолили процес звільнення Подільських земель від влади Золотої Орди і стали в них удільними князями (Юрій, Олександр, Костянтин і Федір).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Найдавнішою датованою книжною пам'яткою Київської Русі є «Остромирове Євангеліє». 

«Остромирове Євангеліє» — це рукописний літургійний збірник, створений у 1056–1057 роках. Його назва походить від імені замовника — новгородського посадника Остромира, який був родичем князя Ярослава Мудрого. Точна дата його створення, зазначена в кінці рукопису, робить його найдавнішою точно датованою книгою Русі.

Відповідь – Б.