ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. XIX ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях, процесів модернізації.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку визначати наслідки селянської реформи 1861 р.

19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ видав маніфест про скасування кріпосного права та «Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.

Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).

Однак селянство залишалося нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування. Також селяни мали об’єднуватися в общини.

Протягом 49 років селяни мали сплатити викупні платежі. Община з її круговою порукою і зрівняльним перерозподілом земель і викупні платежі гальмували розвиток селянського господарства, консервуючи патріархальні відносини і аграрне перенаселення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Значення подій 1848–1849 рр.

Правильною відповіддю є Г – видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові.

Головна руська рада (ГРР), створена у травні 1848 року, стала центром українського національного руху під час «Весни народів».

• «Зоря Галицька»: Це була перша газета українською народною мовою, яка почала виходити у травні 1848 року. Вона стала офіційним друкованим органом ГРР і відіграла ключову роль у поширенні національних ідей.

• Собор руських учених: Перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти, що відбувся у Львові в жовтні 1848 року. На ньому було прийнято рішення про розвиток єдиної української мови на основі народної говірки та створення культурно-просвітньої організації «Галицько-руська матиця».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Картина «Дівчина з Поділля» В.Тропініна.

Завдання передбачає визначення картини художника В.Тропініна «Дівчина з Поділля».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів.

У 1830-1831 рр. відбулося повстання, яке дало привід царській владі розпочати масову русифікацію Правобережної України

Це роки Листопадового повстання (першого польського національно-визвольного повстання). Хоча воно почалося у Варшаві, воно швидко охопило землі Правобережної України (Волинь, Поділля, Київщину), оскільки там проживало багато польської шляхти.

• Освітня русифікація: закриття Віленського університету та Крем’янецького ліцею (осередків польської культури). Замість них у 1834 році було відкрито Київський університет св. Володимира з метою «поширення російської культури та цивілізації» в краї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Поняття та терміни: «декабристи».

«Руська правда» П. Пестеля, Конституція М. Муравйова - це програмні документи декабристів.

У цей період загальноросійських рух був представлений дворянськими таємними організаціями, які після виступу 14 грудня 1825 р. дістали назву «декабристи».

На території України діяло Південне товариство декабристів, яке розробило проект конституції Росії, що отримав назву «Руська правда».

Північне товариство теж розробило проект конституції, який увійшов в історію як Конституція М. Муравйова.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої. Наслідки поділів Польщі.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

На карті позначено межі Речі Посполитої.

Історико-географічні назви, подані на заштрихованій території, вказують на те, що штрихуванням позначена територія Галичини.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 році. Це була подія, що започаткувала процес зникнення польської держави з карти Європи та суттєво змінила політичну карту українських земель.

Саме територія Галичини за першим поділом Речі Посполитої відійшла до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури. Поняття та терміни: «козацькі літописи».

"Літопис Самовидця" Романа Ракушки-Романовського, "Літопис" Григорія Грабянки, "Літопис" Самійла Величка — це твори про козацьку добу в українській історії.

Ці три праці називають «козацькими літописами». Вони є найвизначнішими пам’ятками української історичної прози кінця XVII — початку XVIII століття.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Д. Апостол.

Правильна відповідь – Г Данило Апостол.

Гетьман Лівобережної України (1727–1734), відомий проведенням реформи судочинства та фінансів («Рішительні пункти»).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Запорозька Січ в роки Руїни (60-70-ті pp. XVII ст.), виступала самостійною військово-політичною силою.

В епоху Руїни (період політичної кризи, громадянської війни та зовнішньої інтервенції в Україні) Запорозька Січ, попри спільне номінальне підпорядкування Гетьманщині, фактично була незалежним політичним суб'єктом із власною зовнішньою та внутрішньою політикою.

Відповідь – Б.