ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «понад місяць тривала облога, місто запекло боронилося», «велична столиця гетьмана Богдана» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про Чигирин і його оборону під час Чигиринських походів турецько-татарських військ 1677, 1678 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна.

Завдання передбачає перевірку знань політики гетьмана І. Виговського.

Гетьман І. Виговський, доступившись до влади після смерті Б. Хмельницького, намагався зміцнити становище козацької старшини, перетворивши її в привілейований стан суспільства, віднайти порозуміння з Річчю Посполитою, перетворивши її на триєдину державу. Проте така політика зрештою призвела до розгортання боротьби козацької старшини за гетьманську булаву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Б. Хмельницький. Іллінська церква в Суботові.

На ілюстрації зображено Іллінську церкву в Суботові з акварелі Т. Шевченка. Ця церква була родинною церквою-усипальнею гетьмана Б. Хмельницького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті. «Панщина».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «робота підданих», «з чим і на котрий день люди до роботи мають прийти», «якщо… не вийде на роботу… заплатить гріш… барана… бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити» – допомагають визначити, що йдеться про панщину.

Панщина – це відробіткова рента, одна з форм земельної ренти. Характеризується прикріпленням до землі безпосереднього виробника, особистою залежністю селянина від поміщика. Зміст визначається зобов’язанням селянина працювати якийсь час зі своїм інвентарем у господарстві землевласника.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «степовий рицар», «людина, яка надала перших організаційних форм козаччині», «його творіння захитає підвалини Речі Посполитої» – допомагають визначити, що йдеться про князя гетьмана Д. Вишневецького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Берестейську церковну унію укладено в 1596 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Етапи історичного розвитку, викладені літописцем, стосуються литовців.

Уривок "...а з часом всю руську землю перейняв у татар у своє володіння і став володіти її широкими просторами..." – Характеризує процес територіальної експансії Великого князівства Литовського у XIV столітті (за князів Гедиміна, Ольгерда, Вітовта).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

Давньоруські мозаїки, фрагменти яких зображено на фото, є елементом оздоблення Софійського собору в Києві.

Найвідоміші мозаїчні образи собору — це Богоматір Оранта (Нерушима Стіна) у центральній апсиді та Христос-Вседержитель (Пантократор) у центральному куполі.

Мозаїка — це вид монументального живопису, що створюється шляхом набирання зображення з окремих, щільно припасованих один до одного кольорових шматочків твердих матеріалів (найчастіше смальти).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Обидва вислови приписуються князю Данилу Галицькому.

«Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». Цей вислів «Галицько-Волинський літопис» приписує Данилу Галицькому після того, як його війська у 1238 році розгромили Добжинський орден (хрестоносців, або «крижевників») і відвоювали місто Дорогичин.

«Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам». Ця фраза також належить Данилу Галицькому і відображає його рішення поїхати до столиці Золотої Орди (до хана Батия) у 1245–1246 роках. Цей вчинок був вимушеним дипломатичним кроком, який дозволив зберегти Галицько-Волинське князівство від прямого монгольського знищення, хоча й ціною визнання васальної залежності.

Відповідь – В.