ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Результатом Північної війни для Гетьманщини стало нищення її автономних прав.

Після поразки шведського війська в Полтавській битві московська влада посилила контроль над українськими землями. Козацьку автономію була жорстко обмежено:

• Діяльність гетьмана контролював царський резидент;
• Урізано економічні права;
• Тривали репресії проти ймовірних прихильників Мазепи;
• Малоросійська колегія стала вищим органом контролю Гетьманщини. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

На реверсі монети в центрі зображено портрет Кирила Розумовського – останнього гетьмана Війська Запорозького.

Розумовський прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії: провів адміністративну, судову, військову реформи, запровадив Генеральне зібрання козацької старшини для обговорення важливих справ і проєктів державних реформ тощо.

Його прагнення призначати полковників на власний розсуд і підтримувати дипломатичні відносини із сусідніми державами викликали занепокоєння в Петербурзі. Після приходу до влади Катерини II гетьманство було ліквідовано 1764 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

У цитованому документі відображено засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.) – української таємної політичної організації, заснованої в Києві Василем Білозерським, Миколою Гулаком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном  Кулішем тощо.

Основне завдання братства полягало в побудові майбутнього суспільства на засадах християнської моралі через здійснення реформ. Братчики прагнули створення демократичної федерації суверенних слов'янських республік на чолі з Україною. Вони виступали за знищення царизму, скасування кріпосного права та станів, забезпечення рівноправності всіх слов'янських мов, розвиток культури й освіти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Автором цитованого листа є Тарас Шевченко. Подорожуючи Україною, він зробив багато зарисовок, ескізів, етюдів, начерків,  малюнків, що навело його на думку створити періодичне видання під назвою «Живописна Україна».

Розпочавши роботу над виданням, Шевченко звертається листовно до різних осіб із проханням про допомогу.

Наприкінці 1844 року в Петербурзі вийшов перший і останній випуск видання «Живописна Україна» з такими шістьма офортами (гравюрами) Шевченка: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Видубицький монастир», «Казка» та «У Києві».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

В українських регіонах Австро-Угорщини – Галичині, Закарпатті, Буковині – у другій половині XIX ст. виник великий надлишок робочої сили.

Малоземелля, економічна залежність від великих землевласників і лихварів призводили до того, що збіднілі селяни були вимушені продавати свої наділи.

Розвиток залізничного транспорту забезпечив приплив дешевих і якісних товарів західної промисловості до українських земель. Більшість місцевих виробників, не витримавши жорсткої конкуренції, закрили свої виробництва. Безробіття та зубожіння стали масовим явищем.

Уряди США, Канади, Бразилії, Аргентини й інших країн із величезними сільськогосподарськими ресурсами й браком робочої сили заохочували масовий приплив працездатних людей. Сотні тисяч українців стали емігрантами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Євген Чикаленко – унікальна постать українського національного руху. Успішний агроном і землевласник, він спрямовував величезні власні кошти на фінансування українських культурних проєктів, чи не найважливішим із яких була перша щоденна газета Наддніпрянської України «Громадська думка»  (згодом «Рада»). «Рада» стала голосом українського руху й готувала українську інтелігенцію до боротьби за національне визволення.

На початку 1917 року Чикаленко став одним з ініціаторів створення Української Центральної Ради.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У карикатурі часів Першої світової війни автор гротескно змальовує проблемну ситуацію для військ Четверного союзу: безпорадний вояка, як у пастці, застряв руками у Вердені, а ногами – на Східному фронті, отримуючи дошкульних ударів багнетами.

Очевидно, що карикатура візуалізує успіхи на фронті російської армії під час Брусиловського прориву 1916 року, унаслідок якого під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

Інші пропоновані варіанти не відповідають змісту карикатури.

На Східному фронті 1915 року австро-угорська й німецька армії відкинули російську армію на схід під час Горлицького прориву.

Червневий наступ російського війська 1917 року завершився провалом.

Для 1918 року характерна відсутність бойових дій на Східному фронті через укладення в Брест-Литовську державами Четверного союзу договорів з УНР і Радянською Росією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку окреслено розбіжності в позиціях членів Директорії щодо реакції на дії більшовицького Тимчасового робітничо-селянського уряду України, війська якого ще в грудні 1918 року розпочали наступ на Україну.

Уряд Директорії не зумів зорганізувати оборону країни й обмежився численними нотами протесту в бік Росії. Лише 16 січня 1919 року, через тиждень після отримання відповіді від наркома (міністра) закордонних справ Росії Георгія Чичеріна, що військ РСФРР на території України нема, а війну проти УНР веде цілком незалежний український радянський уряд, Директорія Української Народної Республіки оголосила війну більшовицькій Росії.

Після відставки Винниченка з посади голови Директорії,  зміни урядів, Директорія УНР припинила існування як колективний орган. Головному отаману Армії УНР Симону Петлюрі попри допомогу Польщі не вдалось врятувати УНР від поразки у війні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Культурне життя в радянській Україні 1930-х років було повністю зумовлено тоталітарним політичним режимом. Воно мало суперечливий характер: поряд із наростанням політичного терору проти культури і її творців певний час зберігалася інерція позитивних процесів, започаткованих у попередньому десятилітті. Зокрема культурний поступ було позначено реальними здобутками в ліквідації неписьменності (лікнепі).

Лікнеп – система заходів в СРСР й УСРР для навчання грамоти всього неписьменного населення, яку було започатковано постановою уряду УСРР «Про боротьбу з неписьменністю» від 21 травня 1921 р. Це була не лише освітня, а й ідеологічна кампанія.

Навчали грамоти в державних школах лікнепу, пунктах лікнепу різних громадських організацій і товариств, зокрема через мережу товариства «Геть неписьменність», гуртках, у яких письменні навчали неписьменних.

Згідно з даними всесоюзного перепису населення 1937 р., в УРСР 85,6 % мешканців вважалися грамотними (1926 р. таких було 52,6 %).

Правильна відповідь – Г.