ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Міщани в Лівобережній Гетьманщині були особисто вільними та сплачували податки, виконували державні повинності.

Міщани вважалися особисто вільним станом. Головним обов'язком міщан перед державою була сплата грошових податків (подимне тощо) та виконання натуральних повинностей (утримання пошти, будівництво доріг, мостів, спорудження укріплень).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Іван Самойлович втратив гетьманську булаву внаслідок Кримського походу 1687 року (спільного українсько-московського походу).

• Цей похід під командуванням московського князя Василя Голіцина та гетьмана Івана Самойловича був невдалим.

• Наслідком став Коломацький переворот (липень 1687 року), під час якого Самойловича було заарештовано та відправлено на заслання до Сибіру.  Новим гетьманом був обраний Іван Мазепа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

1649 та 1651 роки в історії Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького пов'язані з укладенням українсько-польських мирних угод.

1649 рік: Зборівський договір

• Фактично визнавав автономію Гетьманщини у складі Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

• Встановлював реєстр козаків у 40 тисяч осіб.

1651 рік: Білоцерківський договір

• Значно обмежував автономію, зводячи її лише до Київського воєводства.
• Скорочував реєстр козаків до 20 тисяч осіб.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Уривок з історичного джерела, де згадується про захоплення церков, монастирів та соборів і заборону вільного виконання обрядів щодо православного населення в Речі Посполитій, вказує на одну з ключових причин Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Збільшення польською владою козацького реєстру до 6 тис. осіб та організація шести територіальних полків стало наслідком козацько-селянського повстання під проводом В М. Жмайла.

Повстання під проводом Марка Жмайла відбулося у 1625 році. Після поразки повстання було підписано Куруківську угоду (1625), за умовами якої:

1. Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 000 до 6 000 осіб.

2. Було організовано шість територіальних полків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Поширення фільварків як форми господарювання в ХVI ст. спонукало сучасника зробити такий висновок.

Фільварки – це багатогалузеве господарство шляхти, зорієнтоване на виробництво сільгосппродукції на продаж.

Фільварок як економічна система вимагав великої кількості землі та безкоштовної праці селян (зростання панщини).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Уривок, в якому йдеться про укладення Люблінської унії (1569 р.), що об'єднала Королівство Польське і Велике князівство Литовське у Річ Посполиту, це:

«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів...»

Лю́блінська у́нія — це угода, укладена 1 липня 1569 року на спільному сеймі в місті Люблін (Польща), яка об'єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське (ВКЛ) в єдину федеративну державу, відому як Річ Посполи́та (Польща і Литва).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав

У результаті Битви на Синіх Водах Велике князівство Литовське (ВКЛ) закріпило за собою більшість південноруських земель, включаючи Поділля, Київщину та Чернігово-Сіверщину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в період її розквіту (X–XIII ст.) мала візантійська культура.

Прийняття християнства з Візантії у 988 році зумовило пряме запозичення архітектурних та художніх традицій для будівництва кам'яних храмів.

Після Хрещення Русі у 988 році, князь Володимир Великий активно запрошував з Візантії грецьких майстрів, які принесли на Русь передові на той час будівельні технології та архітектурні принципи. Саме через ці причини візантійська культура мала настільки вирішальний вплив на формування храмового будівництва Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.