ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Утворення Української Центральної Ради.

Українська Центральна Рада була утворена ву березні 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. «Союз визволення України».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про вплив Першої світової війни на український рух.

Серед запропонованих організацій лише Союз визволення України (СВУ) проголосив метою своєї діяльності побудову самостійної соборної України.

Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців, які перебували під російським пануванням. СВУ, проголосивши своєю метою боротьбу за самостійність України, прагнув використати для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як конституційна монархія з однопалатним парламентом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Радикалізація українського політичного руху.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про основні течії в українському русі в Східній Галичині.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. домінуючою течією була народовська, представлена Українською народно-демократичною партією (УНДП), яку створено в 1899 р. Крім того, народовці розбудували мережу культурних, освітніх, наукових (наприклад, «Руська бесіда», 1861 р.; «Просвіта», 1868 р.; Літературне товариство ім. Т. Шевченка, 1873 р.), кооперативних (страхове товариство «Дністер», 1892 р.; кооперативний банк «Дністер», 1895 р.), політичних («Народна рада», 1885 р.) організацій, які зміцнилися на кінець ХІХ – початок ХХ ст., витворивши розгалужену інфраструктуру українського національного життя на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини.

Вплив народовців Східної Галичини був настільки потужним, що народовський рух поширився й на Буковину та Закарпаття. Із 1880-х рр. у діяльності народовських організацій на Буковині («Руській бесіді», «Руській раді») активну участь брали Ю. Федькович, Є. Пігуляк, О. Попович та інші. На Закарпатті ідеї народовців відстоювали та втілювали в життя такі визначні громадсько-політичні діячі, як А. Волошин (майбутній президент Карпатської України), Л. Чопей, Ю. Жаткович та інші.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії. на початку ХХ ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну. Проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її запровадження в Україні.

У цьому випадку слід визначити наслідки Столипінської реформи для регіонів України.

Згідно з розвідками істориків, є доведеним висновок, що в Україні земельна реформа П. Столипіна проходила найуспішніше. Якщо в губерніях Європейської Росії з общини вийшло близько 24% селянських господарств, то на Правобережжі – 50,7%, Півдні України – 34,2% і тільки на Лівобережжі – 13,8%. Крім того, на Правобережній Україні селянська община була штучно накинута селянству в ході реалізації реформи 1861 р. Відповідно дозволом на вихід із неї найбільш активно скористалися селяни саме цього регіону.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Розвиток кооперативного руху. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель.

Кооперативний рух – прагнення людей до економічної співпраці задля спільного організованого виробництва для покращення соціально-економічного становища і водночас одна з форм відродження національної самосвідомості. Відіграв надзвичайно велику роль у формуванні української нації, даючи можливість українцям, які перебували у пригніченому становищі як в Російській імперії, так і в Австро-Угорщині, проявити себе в економічному житті. Разом із тим кооперативний рух являв собою міцний фінансовий фундамент культурно-освітніх прагнень української інтелігенції, яка не могла розраховувати на матеріальну допомогу ні з боку імперських урядів, ні з боку великої буржуазії, яка здебільшого була неукраїнського походження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «переважно досліджує губернії Київського освітнього округу», «предметом занять Товариства… статистики та етнографії», «відшукує й доводить до відома… відомості про край… вирішує, як їх використати для науки» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про завдання Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, яке фактично легалізувало діяльність Київської громади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. особливості проведення реформ на українських землях.

У цьому випадку слід пригадати особливості селянської реформи, проголошеної 19 лютого 1861 р. і визначити її вплив на подальший розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в останній треті ХІХ ст.

Із запропонованих відповідей найбільш правильною буде: збереження селянської общини. Саме община стримувала процес соціального розшарування і зростання товарності селянського господарства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Національне відродження. Розвиток літератури, мистецтва. «Романтизм».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату теми культура кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

У цьому випадку наведено визначення романтизму.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці».

«Руська трійця» – галицьке літературне угрупування, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження та діяло впродовж 1833–1837 рр.

• 1837 р. – видання в Будапешті славнозвісного альманаху «Русалка Дністровая». Саме цей рік вважається завершенням активної діяльності гуртка, оскільки після виходу книги почалися переслідування її авторів з боку австрійської влади та консервативного духовенства.

Відповідь – Б.