ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Зображену монету присвячено 350-річчю битви під Батогом, найвизначнішій перемозі української армії під час Визвольної війни.

Битва відбулася 1–2 червня 1652 року на лівому березі Південного Бугу неподалік гори Батіг (Тростянецький р-н Вінницької області) між українсько-татарським військом під керівництвом Б. Хмельницького і польським військом М. Калиновського.

Монету введено в обіг 22 серпня 2002 року. Вона належить до серії «​Герої козацької доби»​.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в Речі Посполитій другої половини XVI ст.

Універсал короля Стефана Баторія 1578 року став важливим етапом в оформленні правового статусу реєстрового козацтва. Цим актом було офіційно закріплено їхнє особливе становище в державі, збільшено чисельність реєстру до 500 осіб і надано низку привілеїв, які фактично наближали козаків до окремого суспільного стану. Універсал визначав їхні військові обов’язки, порядок служби та взаємини з королівською владою, підкреслюючи зростання ролі козацтва в обороні Речі Посполитої.

Варіант відповіді А – «Пункти для заспокоєння руського народу» (1632 р.) – це постанова сейму Речі Посполитої, ухвалена після смерті короля Сигізмунда III Вази, у якій юридично відновлено права православної церкви в Речі Посполитій, що були втрачені після Берестейської унії 1596 року.

Варіант відповіді Б – «Ординація Війська Запорозького» (1638 р.) – документ, який обмежував козацтво, зменшував реєстр і посилював контроль після придушення повстань, а не визнавав козацтво як стан. 

Варіант відповіді Г – Зборівський договір (1649 р.), укладений під час повстання Богдана Хмельницького, фактично започаткував козацьку державу з власною системою управління. За його умовами реєстр було збільшено до 40 тисяч козаків, а владу гетьмана поширено на значну частину українських земель.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство

Марку присвячено 650-річчю битви, що відбулася на річці Сині Води (Поділля) між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича й ордами монголо-татарських правителів.

Після перемоги Ольгерд повернув у литовські володіння Чернігово-Сіверщину, Київ і Поділля, відібравши їх у татар. На цих приєднаних землях сформувалося Подільське князівство, правителями якого стали племінники Ольгерда – князі Коріятовичі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське. Монгольська навала.

В історичному джерелі літописець описав обставини смерті Лева Даниловича – одного з найвпливовіших правителів Галицько-Волинської держави.

Автор літопису підкреслив масштаб цієї втрати, порівнюючи князя з його славетним дідом Романом Мстиславичем, засновником об’єднаної Галицько-Волинської держави. У тексті звучить образна метафора: зі смертю Лева «сонце наше зайшло», що передає відчуття глибокої скорботи й занепокоєння серед населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У варіанті відповіді В зображено Спасо-Преображенський собор у м. Чернігів (1036 р.), у якому було поховано князя Мстислава Володимировича – брата Ярослава Мудрого.

Після смерті брата Ярослав успадкував землі Мстислава і став єдиновладним правителем Русі-України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

В уривку з історичного джерела йдеться про Велике розселення слов’ян у V–VII ст.

На території українських земель осіли слов’янські племінні союзи полян, деревлян, сіверян, уличів, тиверців, волинян (дулібів) і білих хорватів. У фрагменті є маркер – білі хорвати, який дає змогу зрозуміти, що йдеться про Велике розселення слов’ян.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

У період палеоліту людина використовувала кам’яні знаряддя праці, навчилася добувати вогонь, а також будувала житла з бивнів мамонта, що ми й бачимо на зображеній марці. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Автор карикатури зображує вʼязнів польського концентраційного табору в Березі-Картузькій.

Концтабір було створено 1934 р. за наказом президента Польщі після вбивства міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького, яке здійснив член Організації українських націоналістів Григорій Мацейко. Цим убивством ОУН відповіла на політику пацифікації – масових репресій проти українців, яку провадив тодішній польський режим.

Концентраційний табір у Березі-Картузькій був місцем ізоляції ворогів цього режиму: радикальних польських націоналістів, прихильників комуністичних ідей, свідомих українців, які становили левову частку ув’язнених.

Умови життя в таборі були жахливими, що мало сприяти фізичному і психологічному зламу людей і відмові їх від своїх переконань.

Серед найвідоміших в’язнів табору були майбутній головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич й організатор «Поліської Січі» Тарас Боровець (Бульба).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В умовах радянського тоталітарного режиму в 30-х рр. XX ст., коли держава встановила цілковитий контроль над усіма сферами суспільного та приватного життя, економіка УРСР, відповідно, набула тоталітарних рис.

Це проявлялося в одержавленні власності, відсутності ринкових механізмів, жорсткому централізованому плануванні, бюрократизації, мілітаризації, використанні примусової праці, пріоритеті важкої промисловості над споживчою, знищенні індивідуальних селянських господарств, створенні колгоспів, що перетворило селян на безправну робочу силу.

Інші твердження не відповідають сутності тоталітаризму.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

В уривку йдеться про наслідки впровадження «Маніфесту…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р., яким він дарував громадянські права підданим імперії, що сприяло короткочасному розквіту українського національного життя.

Насамперед ці позитивні зміни були пов’язані зі скасуванням Емського указу 1876 р.

У Наддніпрянщині було розгорнуто мережу товариств «Просвіта», з’явилися українські періодичні видання, серед яких – перша українськомовна газета «Хлібороб», щоденна газета «Громадська думка» («Рада»), кафедри українознавства тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

В уривку джерела ідеться про Демʼяна Многогрішного – гетьмана Лівобережної України доби Руїни, першого українського гетьмана, якого царський уряд заслав до Сибіру.

Демʼян Многогрішний уклаві з Московією «Глухівські статті», що розширили автономію Гетьманщини у фінансових і військових питаннях. На посаді гетьмана він уживав заходів до зміцнення гетьманської влади: посилював тиск на Запорозьку Січ, підтримував православну церкву, створив професійне військо – компанійців, сформував прогетьманське  оточення з родичів і соратників. 

Авторитарний стиль правління та зосередження влади в руках вузького кола наближених до гетьмана осіб призвело до невдоволення козацької старшини, яка, спираючись на підтримку представників московського уряду, скинула Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного) з гетьманства.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Козацьке військо на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним 1618 р. взяло участь у поході польського королевича Владислава на Москву. Владислав хотів отримати раніше обіцяну йому царську корону. Однак йому забракло сил, щоб вести успішні дії проти московитів. Польський уряд попросив допомоги в козаків.

Задля ефекту раптовості Сагайдачний тримав свої плани наступу в таємниці від поляків, а козаки рухалися окремо від союзників. Вони стрімко увірвалися на землі Московського царства, здійснили низку вдалих воєнних операцій і оточили Москву.

Із жовтня до початку грудня польські та козацькі війська тримали місто в облозі. Московити були змушені погодитися на укладення перемир’я з Річчю Посполитою, яке отримало назву Деулінського. Відповідно до його умов Річ Посполита отримала українські землі – Чернігівщину й Новгород-Сіверщину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Крим із середини XIII ст. перебував під владою монгольських ханів. За ординськими традиціями титул хана міг належати лише прямим нащадкам Чингісхана. У 40-х рр. XV ст. було проголошено Кримське ханство  під владою династії Гераїв (Гіреїв) – нащадків Чингізидів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Після смерті Ярослава Мудрого в Київській державі відбулася зміна централізованої монархії на федеративну (період удільної роздробленості). Ізяслав Ярославович, успадкувавши київський престол, під тиском братів Святослава і Всеволода погодився на спільне з ними правління.

Перший відомий князівський з'їзд (снем) було скликано тріумвіратом Ярославичів у Вишгороді.

Згодом князівські з’їзди стали своєрідною формою державного правління, засобом ухвалення важливих рішень і розвʼязання спірних питань.

З ініціативи Володимира Мономаха, онука Ярослава Мудрого, 1097 р. було скликано Любецький з’їзд князів, щоб подолати політичну кризу в державі. На зʼїзді князі вирішили припинити міжусобну ворожнечу і разом протидіяти загрозі з боку половців.

Правильна відповідь – Г.