ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство. 

Перемишльський маляр XVI ст. Олексій Горошкович відомий насамперед як автор ікони «Успіння Богородиці» 1547 р. із с. Смільник (зображення А). 

Його стиль поєднує традиційні візантійські канони з тогочасними західноєвропейськими віяннями. 

Сюжет ікони відтворює завершення земного життя Діви Марії та її перехід у вічність.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Картосхема ілюструє перебіг походу на Москву козацького війська на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним 1618 р.

Це була масштабна військова кампанія на підтримку польського королевича Владислава, який хотів отримати раніше обіцяний йому московський престол. Оскільки в нього не вистачало сил, щоб вести успішні дії проти московитів, польський уряд попросив допомоги в козаків.

Задля ефекту раптовості Сагайдачний тримав свої плани наступу в таємниці від поляків, а козаки рухалися окремо від союзників. Вони стрімко увірвалися на землі Московського царства, здійснили низку вдалих воєнних операцій та оточили Москву.

Від жовтня до початку грудня польські та козацькі війська тримали в облозі це місто.

Московити були змушені погодитися на укладення перемир’я з Річчю Посполитою, яке отримало назву Деулінського. Відповідно до його умов, Річ Посполита отримала українські землі, зокрема Чернігівщину й Новгород-Сіверщину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Віленське перемир'я було укладено між Московським царством та Річчю Посполитою 1656 р. Згідно з ним, було створено московсько-польський союз проти Швеції.

Угода порушувала українсько-московські домовленості, досягнуті у Переяславі 1654 р. Представники Української козацької держави за стіл переговорів допущені не були. Ця подія спонукала Богдана Хмельницького шукати нових союзників у війні з Річчю Посполитою та сформувати українсько-шведсько-трансільванський союз.

Коли наприкінці 1656 р. почався наступ трансильванського князя Юрія (Дєрдя) II Ракоці на Річ Посполиту, Хмельницький надіслав йому на допомогу козацькі полки на чолі з наказним гетьманом Антіном Ждановичем. Кампанія виявилася невдалою. У підсумку корпус Ждановича був змушений відступити на територію України, а похід завершився поразкою.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Згідно з Андрусівським перемир'ям 1667 р., у період з 1667 до 1681 р. територія Запорозької Січі (Вольностей Війська Запорозького Низового) перебувала під спільним контролем двох держав: Московського царства й Речі Посполитої.

За Бахчисарайським мирним договором 1681 р. між Московським царством, Османською імперією та Кримським ханством над Запорожжям було встановлено контроль Московії. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Масонство – всесвітній релігійно-етичний рух у формі закритої організації (ордену, ложі), спрямований на моральне самовдосконалення та філософський пошук істини.

Після Французької революції масонські ідеї стали досить популярними серед української еліти, невдоволеної кризою феодально-кріпосницької системи й самодержавними порядками.

Масонські ложі на українських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст. були інтелектуальними та елітарними центрами, що поширювали ідеї Просвітництва, як-от свобода, рівність, братерство, і прагнули об’єднання всіх народів світу в розумне суспільство.

Найактивніше діяли масони у 1810–1820-х рр. у Києві (ложа «З’єднаних слов’ян»), Одесі («Понт Евксинський», «Три царства природи»), Полтаві («Любов до істини»), Харкові («Відродження»), об'єднуючи дворянство та інтелігенцію, налаштовану опозиційно до самодержавства.

Однак національні риси в українському масонському русі не стали визначальними.

Царський уряд, відчуваючи з боку масонів потенційну загрозу, 1822 р. видав указ про заборону всіх таємних організацій і гуртків, насамперед масонських лож.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. 

Галичина 1861 р. отримала автономію з власним сеймом у складі Австрійської імперії. Хоча Західна Галичина була польською за національним складом, а Східну Галичину населяли переважно українці, Відень фактично віддав крайову владу в руки місцевої польської шляхти й погодився не втручатися в політику поляків у краю.

Усі публічні установи – адміністрація, самоврядування, суд – контролювали поляки. Вони розглядали Галичину як польський П’ємонт, з якого почнеться відродження Польської держави. Можливості національного розвитку українців максимально обмежили.

Тож однією з основних вимог українських депутатів в австрійському парламенті у другій половині ХІХ ст. був поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську) з метою створення окремої автономної адміністративної одиниці для українців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Основною рисою економічного життя в українських землях наприкінці ХІХ – на початку XX ст. став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

1. 1. У районі Борислава та Дрогобича зосереджено нафтові поклади. Від видобутку в Галичині нафти ручним способом згодом перейшли до буріння свердловин за допомогою парових машин, що сприяло зростанню нафтовидобувної промисловості в регіоні.
2. 2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряка й переважання цукрово-бурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрових буряків зросли більше ніж уп'ятеро, а цукрові заводи виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.
3. 3. Розвинутими промисловими районами стали Донецький кам’яновугільний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни. Завдяки іноземним інвестиціям регіон перетворився на найбільший вугільно-металургійний район Російської імперії.
4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На фото зображено Михайла Грушевського, видатного історика України, політичного та державного діяча, голову Української Центральної Ради, організатора української науки.

За рекомендацією Володимира Антоновича 1894 р. Грушевського призначили на посаду професора першої кафедри української історії («Всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи») Львівського університету.

Тут, у Львові, Грушевський розпочав активну діяльність у Науковому товаристві імені Шевченка, а 1897 р. очолив його. На цій посаді він домігся затвердження нового статуту організації, у якому йшлося про її переведення на суто наукову платформу.

Науковець очолював Історично-філософську секцію, Археографічну комісію товариства, редагував «Записки НТШ», налагодив випуски «Етнографічного збірника», «Історичної бібліотеки», «Жерел до історії України-Руси» та інших наукових серій.

Під його орудою Товариство розвивалося як академічна установа на взірець західноєвропейських.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У Львові 1914 року було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування у складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського та пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону (лише 2,5 тисячі осіб), УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Правильна відповідь – А.