ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Г Вранці 18 травня 1944 р. силами НКВС було розпочато депортацію кримських татар з батьківщини, переважно в Узбекистан, «з огляду на зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу». Приписування колективної провини й застосування колективного покарання за ознакою етнічної належності було злочином проти людяності й актом геноциду кримськотатарського народу.

Б Інсценований радянською владою Львівський собор 1946 р. мав юридично оформити «самоліквідацію» Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) та приєднати її до Російської Православної Церкви (РПЦ).

В Радянсько-польський обмін ділянками територій 1951 р. – це найбільший мирний територіальний обмін у післявоєнній історії Європи, що призвів до остаточного встановлення західного кордону УРСР. Унаслідок договору СРСР (УРСР) і Польща обмінялися рівними ділянками площею по 480 кв. км, що супроводжувалося масовою примусовою депортацією місцевого населення.

А Остаточне встановлення кордону УРСР відбулося 1954 р. після передання Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Реакцією московського царя Петра I на перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XII у жовтні 1708 р. стали жорстокі каральні заходи.

За наказом Петра І 2 листопада 1708 р. війська О. Меншикова зруйнували гетьманську столицю Батурин, вирізавши її населення.

На Глухівській раді у листопаді 1708 р. під суворим контролем російських військ новим гетьманом поспішно обрали Івана Скоропадського.

У травні 1709 р. московські війська зруйнували Чортомлицьку Січ. Це була каральна акція за підтримку гетьмана Івана Мазепи запорожцями на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.

Правильна відповідь: 4, 6, 7.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В умовах розпаду Австро-Угорщини українці, піддані імперії, отримали змогу реалізувати своє право на самовизначення. У Львові відбувся «Листопадовий чин»: підрозділи українізованих військових частин на чолі з сотником Дмитром Вітовським у ніч на 1 листопада 1918 р. взяли під контроль ратушу, намісництво, радіо, телеграф і вокзали. Уже вранці в місті замайоріли синьо-жовті прапори.

Цього ж дня українські загони зайняли інші міста й містечка Галичини та Буковини, що заклало фундамент для створення Західноукраїнської Народної Республіки. Президентом Української Національної Ради (згодом – диктатором ЗУНР) став Євген Петрушевич, а главою першого уряду – Державного секретаріату – Кость Левицький. 

Правильна відповідь: 1, 4, 5.

ТЕМА: Творення нової України.

Дизайн низки пам’ятних монет України, випущених Національним банком України, свідчить про євроінтеграційний курс і прагнення стати частиною європейської спільноти.

До таких монет належать:

3 монета «Євромайдан», реверс якої містить символічну композицію, де на тлі синього прапора Європейського Союзу із жовтими зірками піднята рука міцно тримає державний прапор України;

4 монета «Небесна Сотня», яку присвячено пам'яті учасників Революції Гідності, що віддали життя за європейський вибір України;

5 монета «Революція Гідності», на реверсі якої зображено силуети мітингувальників із прапорами, шини та вогонь, що відображає драматизм і жертовність боротьби за цивілізаційний вибір України.

Правильна відповідь: 3, 4, 5.

Пояснення:

На картосхемі штрихуванням позначено територіальні межі Боспорського царства – античної держави Північного Причорномор'я.

Боспорське царство зі столицею в місті Пантікапей виникло у 480 р. до н. е. на берегах Керченської протоки внаслідок об'єднання грецьких міст-держав (полісів) Керченського і Таманського півостровів.

Воно було важливою сполучною ланкою між античним світом та «варварським» населенням (скіфами, сарматами).

Боспорське царство стало головним постачальником зерна в античному світі. Іншою важливою статтею експорту була торгівля рибою та морепродуктами.

З кінця II ст. до н. е. держава перебувала у складі Понтійського царства, а згодом опинилася під владою Римської імперії.

У III ст. н. е. країна зазнала нищівних ударів від союзу племен на чолі з готами. Остаточно воно припинило своє існування у IV ст. н. е. внаслідок навали гунів, а його міста згодом потрапили під контроль Візантійської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

В уривку наведено умови Корсунських статей 1669 р., у яких визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом турецького султана Мехмеда IV.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко сподівався об'єднати українські землі й захистити їх від польської та московської залежності.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 р., умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Вичерпаність внутрішніх ресурсів, необхідних для об’єднання Гетьманщини, спонукала гетьмана звернутися за підтримкою до третьої сили – Османської імперії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Візантійський імператор Іоанн I Цимісхій адресував це послання Святославу під час їхнього військового протистояння, коли військо київського князя потрапило в облогу в Доростолі на Дунаї.

Імператор застерігає Святослава, згадуючи про його батька князя Ігоря, який 941 р. здійснив невдалий похід на Константинополь. Його флот було спалено візантійським «грецьким вогнем», через що русичі зазнали нищівної поразки.

Це попередження мало схилити Святослава скласти зброю, оскільки його армія була відрізана від постачання, і їй загрожувало повне знищення.

Князь змушений був укласти мирну угоду з Візантією і вирушив назад до Києва. Однак, повертаючись із походу, загинув у бою з печенігами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство. 

На картосхемі штрихуванням позначено українські землі (Поділля, Київщина, Чернігово-Сіверщина, Переяславщина), які увійшли до складу Великого князівства Литовського.

Вирішальною подією для цього приєднання стала битва на Синіх Водах (1362 р.). У цій битві литовсько-руське військо під керівництвом князя Ольгерда розгромило татарських правителів (Орду).

Унаслідок перемоги більшість українських територій було звільнено від золотоординської залежності та включено до складу Литовської держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Дмитро Вишневецький (Байда) – засновник першої Запорозької Січі.

Кирило Розумовський – останній гетьман Лівобережної України.

Петро Дорошенко – гетьман доби Руїни.

Северин Наливайко – колишній сотник надвірного війська князя Костянтина – Василя Острозького, ватажок козацько-селянського повстання 90-х рр. XVI ст., яке поширилося на Поділля, Волинь, Київщину й Білорусь.

У 1594–1596 рр. він створив та очолив козацький загін, що розпочав масштабне козацько-селянське повстання проти польського панування, посилення національно-релігійного гніту та спроб обмежити козацькі привілеї. Повстання охопило значні території – Поділля, Волинь, Київщину та Білорусь.

Навесні 1596 р. в урочищі Солониця (біля Лубен) повстанці потрапили в облогу сильнішого польського війська під командуванням Станіслава Жолкевського.

Зважаючи на обіцяну амністію, частина козацької старшини зрадила та видала Наливайка полякам. Після жорстоких катувань ватажка було прилюдно страчено у Варшаві у 1597 р.

Правильна відповідь – Г.