ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

В уривку описано Батуринську трагедію.

У листопаді 1708 р. гетьманська столиця Батурин стала місцем жорстокої каральної акції – кривавої розправи. Московське військо на чолі з Меншиковим, виконуючи наказ Петра I, повністю знищило місто, вчинивши наймасштабніший на той час воєнний злочин над захисниками столиці та її мирними жителями.

Це був акт помсти за те, що гетьман Іван Мазепа під час Північної війни вирішив скористатися шансом позбутися впливу Московії та уклав зі шведами військово-політичний союз.

Батурин був добре укріплений та оснащений гарматами. Захопити фортецю московитам допомогла зрада полковника Івана Носа.

Про трагедію Батурина писали провідні газети Європи під промовистими заголовками: «Страшна різанина в Україні», «Уся Україна в крові», «Жінки й діти на вістрях шабель»… Європа побачила справжнє обличчя московського царя.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Після ліквідації Нової Січі 1775 р. російськими військами, частина козаків переселилася на підконтрольні Османській імперії території в пониззя Дунаю і заснувала Задунайську Січ, яка на цілих півстоліття продовжила політичні традиції Запорозької Січі та дала змогу десяткам тисяч втікачів з України знайти життя без кріпацтва.

Знищення Задунайської Січі османським урядом було спричинено переходом козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким на бік Російської імперії під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Царський уряд поселив козаків-задунайців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо, яке мало суттєво обмежене внутрішнє самоврядування порівняно із Задунайською Січчю.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

В уривку йдеться про Імператорський університет Святого Володимира в Києві, відкритий 1834 р.

Після придушення польського повстання 1830–1831 рр. царським урядом було прийняте рішення створити заклад, який, окрім освітньої діяльності, мав сприяти імперській політиці з русифікації населення Правобережної України.

У середині XIX ст. Київський університет став провідним осередком науки та громадсько-політичної думки в Україні – викладачі та студенти закладу часто були активними учасниками нелегальних груп і організацій, що суперечило колонізаторській політиці царизму.

А будівля Київського університету, яку було зведено під керівництвом архітектора Вікентія Беретті впродовж 1837–1843 рр. у стилі класицизму з червоними стінами й чорними основами й капітелями колон.

Б будинок Полтавського губернського земства – 1903–1908 рр.

В резиденція православних митрополитів Буковини й Далмації в м. Чернівці – 1864–1882 рр.

Г будинок страхового товариства «Дністер» у м. Львів – 1905–1906 рр.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XIX – на початку XX ст.

Концентрація промислового виробництва (зосередження засобів виробництва, робочої сили та випуску продукції на великих підприємствах) в металургійній, вугільній і залізорудній галузях Наддніпрянської України наприкінці XIX – на початку XX ст. сприяла утворенню монополій – великих обʼєднань підприємців або компаній для панування на ринку, обмеження конкуренції та отримання максимальних прибутків.

Монополісти встановлювали високі ціни, контролювали обсяги виробництва та збуту, займали домінівне положення на ринку.

На українських землях першу монополію було утворено у харчовій промисловості – синдикат цукрозаводчиків (для спільного комерційного збуту товарів), який об’єднував 171 завод із 219, що діяли, і понад 90 % від усього виробництва цукру.

Найбільшими монополіями в Україні були синдикати: «Продвагон», «Продамет», «Продвугілля» та інші.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XIX – на початку XX ст.

На малюнку зображено кримськотатарського просвітника, громадського діяча, лідера національного відродження кримських татар, видавця Ісмаїла Гаспринського.

Гаспринський визначив основні напрямки джадидизму – реформування освіти мусульман відповідно до передових європейських стандартів; створення єдиної тюркської літературної мови; посилення громадянської активності та покращення становища жінки-мусульманки; зміцнення зв'язків між тюрксько-мусульманськими народами Росії.

Він розпочав видання в Бахчисараї газети «Терджиман» («Перекладач»), яка протягом тривалого часу залишалася єдиною тюркською газетою в Російській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

З початком Першої світової війни 1914 р. на заклик Головної української ради (ГУР) долучитися до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокільського й пластового рухів. Так було започатковано легіон Українських січових стрільців (УСС).

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали першим національним військовим формуванням та символом відродження українського збройного чину.

Сотні УСС боронили карпатські перевали, відзначилися в боях за гори Маківка (1915 р.), Лисоня (1916 р.), під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі стрілками позначено шлях просування австро-німецьких військ у лютому – квітні 1918 р.

Цю операцію було проведено, щоб допомогти УНР відновити контроль над українськими землями, захопленими більшовиками. Її було розпочато відповідно до умов Берестейського мирного договору, укладеного 9 лютого 1918 р. між Українською Народною Республікою та Центральними державами.

Більшовики намагалися запобігти просуванню німецько-австрійських військ утворенням квазідержав – «Одеської радянської республіки», «Донецько-Криворізької республіки», «Радянської соціалістичної республіки Тавриди». Вони користувалися тим, що в Берестейському мирі не було чітко визначено кордони України.

Однак це не спинило просування військ Центральних держав і військ УНР, які впродовж березня-квітня 1918 р. повністю звільнили територію України від більшовиків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Самоліквідація національних комуністичних партій – Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів), Української комуністичної партії (укапістів) – відбувалася переважно за часів нової економічної політики (НЕПу) під тиском Кремля та Комінтерну задля встановлення партійної монополії більшовиків.

Керівництво РКП(б) прагнуло максимально централізувати управління та категорично не допускало існування ідеологічно близьких, але автономних національних організацій.

Згодом, у 1930-х рр., колишні члени ліквідованих націонал-комуністичних партій були звинувачені в «націоналістичних ухилах» (зокрема в «хвильовізмі», «скрипниківщині» тощо) і практично повністю знищені сталінським режимом під час Великого терору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Колективізація – це політика радянської влади, спрямована на примусове об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи (колективні господарства).

Цей процес супроводжувався грубим порушенням принципу добровільності, насильницьким «розкуркуленням» (ліквідацією заміжніх селян як класу) та повним знищенням приватного землеволодіння.

Держава запроваджувала її задля остаточного встановлення командно-адміністративної системи, забезпечення тотального державного контролю над сільськогосподарським виробництвом та викачування його ресурсів (перекачування коштів із села в місто) для проведення форсованої індустріалізації.

Офіційне проголошення курсу Комуністичної партії на суцільну колективізацію відбулося на Пленумі ЦК ВКП(б) у листопаді 1929 р. (після публікації статті Сталіна «Рік великого перелому»).

Правильна відповідь – А.