ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На портреті зображено Петра Конашевича-Сагайдачного – полководця і політичного діяча, гетьмана реєстрового козацтва та кошового отамана Запорозької Січі.

Під його проводом козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період увійшов в історію як доба героїчних морських походів.

Козацьких нападів у різний час зазнали найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Сіноп і навіть Стамбул. Козаки руйнували ворожі укріплення й визволяли бранців із неволі. Зокрема 1616 року вони здобули Кафу – найбільший невільничий ринок у Криму.

Ці морські кампанії значно ослабили Османську імперію та перешкоджали втіленню її загарбницьких планів щодо українських і європейських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку йдеться про нищівну поразку польської армії під час Пилявецької битви, яка відбулася у вересні 1648 року.

Козацько-татарське військо під проводом Богдана Хмельницького здобуло блискучу перемогу. Цей успіх відкрив козакам шлях на захід: уже за місяць в облогу було взято спочатку Львів, а згодом – Замостя. Наприкінці ж року Хмельницького тріумфально вітав Київ.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку наведено умови Віленського перемир'я між Московським царством і Річчю Посполитою 1656 року, згідно з яким було укладено московсько-польський союз проти Швеції.

Ця угода грубо порушувала українсько-московські домовленості, досягнуті в Переяславі 1654 року, адже представників Української козацької держави до столу переговорів навіть не допустили.

Такий крок союзника змусив Богдана Хмельницького шукати нових партнерів у війні з Річчю Посполитою, що зрештою зумовило створення потужного українсько-шведсько-трансільванського союзу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Скасування 1781 року полково-сотенного устрою на Лівобережжі указом імператриці Катерини II призвело до остаточної ліквідації автономії Гетьманщини.

Територію Лівобережної України поділили за загальноімперським зразком на три намісництва: Київське, Чернігівське й Новгород-Сіверське (які згодом перетворили на губернії). Управління цими землями підпорядкували Малоросійському генерал-губернаторству на чолі з Петром Рум'янцевим.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Головною особливістю національного відродження на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст. було те, що його очолило греко-католицьке духовенство.

Цьому значною мірою сприяли реформи Марії Терезії та Йосипа II, зокрема релігійна (яка поклала край дискримінації некатолицьких конфесій, а греко-католицькі священники отримали доступ до якісної освіти) й освітня (дозвіл відкривати парафіяльні школи з українською мовою навчання).

Першим осередком «будительства» (національного, культурного та мовного відродження) на західноукраїнських землях стало Закарпаття. Головним «будителем» краю називають Олександра Духновича – греко-католицького священника.

У Перемишлі 1816 року з ініціативи священника Івана Могильницького заснували першу в Галичині культурно-освітню організацію – «Товариство галицьких греко-католицьких священників», яке стало активним поборником українізації шкільництва.

На початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та визвольного руху в Галичині стає Львів. Саме тут виникає літературно-просвітницьке угруповання студентів Львівської духовної семінарії «Руська трійця» – Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького. Виданий ними альманах «Русалка Дністровая» став маніфестом національного пробудження, довівши, що українська мова повноцінна та здатна до розвитку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

В уривку наведено оцінку діяльності Пантелеймона Куліша.

А портрет Миколи Костомарова

Б портрет Тараса Шевченка

В портрет Івана Котляревського

Г портрет Пантелеймона Куліша – письменника, етнографа, мовознавця, члена Кирило-Мефодіївського товариства; автора першої фонетичної абетки для української мови, відомої як «кулішівка», і першого українського історичного роману «Чорна рада». 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено Будинок з химерами в Києві (1901–1903 роки), зведений архітектором Владиславом Городецьким у стилі модерн з елементами неоготики.

Ця унікальна споруда була прибутковим будинком й особистим житлом самого митця. Свою назву вона отримала завдяки пишним скульптурним прикрасам, серед яких переважають представники наземного й підводного тваринного світу, атрибути полювання та міфічні істоти.

Це перша будівля в Києві, споруджена з використанням цементу й залізобетону. Таке сміливе інженерне рішення водночас слугувало ефектною рекламою для цементного заводу промисловця Ріхтера.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст. в національному русі домінувала народовська течія – суспільно-політичний і культурний рух української інтелігенції, яка обстоювала національну єдність українців і розвиток рідної мови.

Народовці послідовно протистояли консервативним москвофілам, які орієнтувалися на Російську імперію і пропагували ідею «єдиного російського народу».

Саме народовці започаткували такі знакові інституції, як товариства «Руська бесіда» та «Просвіта». Вони видавали часописи «Правда» і «Діло», книжки для народу, шкільні підручники, а також заснували Літературне товариство імені Т. Шевченка (яке згодом перетворилося на першу українську академію наук – Наукове товариство ім. Шевченка).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Ці рядки стосуються Галичини – регіону, який на початку війни став ареною запеклих боїв між арміями Австро-Угорщини та Російської імперії.

Під час першої російської окупації (1914–1915 роки) імперська влада вдалася до жорстоких репресій проти мирного населення. Місцевих політичних і громадських діячів, а також греко-католицьке духовенство масово звинувачували в «мазепинстві».

Коли ж російські війська змушені були відступити, австро-угорська влада кинулася в іншу крайність, закинувши галицьким українцям «русофільство». Унаслідок цієї хвилі параної тисячі невинних людей кинули до перших у Європі концентраційних таборів, найвідомішими з яких стали Талергоф і Терезін.

Правильна відповідь – Б.