ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Окрасою Жовкви є синагога – юдейський молитовний будинок і головний осередок громадського життя євреїв (зображення марки позначено буквою А).

З початком XVII ст. засновник міста Жолкевський дозволив євреям осісти в Жовкві. Пересічно євреї займалися торгівлею, купецтвом, лихварством, кравецтвом, шевством тощо.

У другій половині XVII ст. король Ян III Собеський зробив Жовкву королівською резиденцією. Він дав дозвіл на будівництво мурованої синагоги. У документі було наголошено й на оборонному призначенні споруди: для захисту єврейської громади. Синагогу було зведено з міцними підпорами й бійницями на даху, бо стояла при міському мурі й одній із чотирьох в’їзних брам.

Заведено вважати, що автором жовківської синагоги, яскравого взірця ренесансно-барокової споруди оборонного типу, є Петро Бебер.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На фото зображений Маркіян Шашкевич – лідер товариства «Руська трійця» (1833–1837 рр.), до якого також входили Яків Головацький та Іван Вагилевич.

Семінарист Львівської духовної семінарії Шашкевич наважився на експеримент – виголосив промову українською мовою, та ще й поєднав у ній поетичну і прозову частини. До цього такі промови готували латиною, німецькою чи польською мовами.

Цей крок став фундаментом переосмислення народної мови й самоідентифікації українців, він ознаменував перехід до культурницького етапу національного відродження на західноукраїнських землях.

Маркіян Шашкевич був головним натхненником, автором й упорядником альманаху «Русалка Дністровая» – першої книги народною українською мовою на західноукраїнських землях.

Через свою патріотичну позицію Шашкевич постійно зазнавав утисків від влади та церковного керівництва, через що був висланий у бідну парафію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Емський указ імператора Олександра II 1876 р., один із заходів імперської антиукраїнської мовної політики заборон, найбільше вплинув на громадсько-культурну сферу життя Наддніпрянської України.

Указом, зокрема, було заборонено друкувати книги українською мовою, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливого дозволу.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», а також вислання за межі України деяких українських діячів.

Ці заходи було спрямовано на ліквідацію будь-яких проявів національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

На діаграмі, що відображає частку Наддніпрянської України в загальноімперському виробництві ключових видів промислової та сільськогосподарської продукції Російської імперії напередодні Першої світової війни, темно-синім кольором позначено відсотковий внесок українських земель, а світло-синім – частку решти регіонів імперії.

Дані діаграми демонструють колоніальний або напівколоніальний характер економіки українських земель у складі Російської імперії. Українські регіони посідали провідні позиції в гірничо-металургійному комплексі (78 % видобутку вугілля, 72 % – залізної руди, 70 % виплавки чавуну, 57 % виплавки сталі) і в цукровому виробництві (82 % забезпечували українські губернії). Водночас вони виробляли менше половини продукції машинобудування (40 % загальноімперського обсягу) і лише 20 % продукції металооброблення.

Отже, галузі з високим рівнем перероблення та значною доданою вартістю – машинобудування й металооброблення – розвивалися повільно й концентрувалися переважно в центральних промислових районах Росії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

Спорудження будинку Полтавського земства (1903–1908 рр.) започаткувало новий мистецький напрям в українській архітектурі – український модерн, який став потужним інструментом утвердження національної самосвідомості.

Завдяки ініціативі громадськості та проєкту архітектора Василя Кричевського за активної участі видатних митців Сергія Васильківського та Миколи Самокиша постала унікальна будівля.

Споруда поєднала елементи традиційної народної архітектури (форми селянської хати) з європейськими стилями. Фасади прикрашено українськими орнаментами й керамікою, зали оформлено за мотивами народної вишивки й килимарства, а стіни розписано в традиціях народного малярства.

Під час будівництва використовували передові для того часу конструкції та матеріали: залізобетонні кронштейни, металеві балки й покрівельне скло.

Будинок Полтавського земства втілює історичну тяглість місцевої культури через творче переосмислення традиційних форм без їх сліпого копіювання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Бої за гору Маківка тривали з 29 квітня до 4 травня 1915 р. й стали серйозним бойовим випробуванням легіону Українських січових стрільців (УСС), адже спочатку австро-угорське командування з великою пересторогою та політичною підозрою ставилося до українського військового формування. Героїчний чин стрільців на Маківці довів залізну дисципліну й боєздатність українського національного підрозділу, а реакція військового керівництва була винятково схвальною і докорінно змінила ставлення командування до УСС.

Росіяни планували взяти гору за день, однак усуси завдали значних втрат російській армії та зупинили її стратегічний прорив.

Хоча росіянам згодом вдалося захопити гору, але наступальний потенціал вони втратили. Менш як за десять днів росіяни змушені були залишити Маківку, а далі почався загальний відступ російських військ із Галичини 1915 р. (Горлицький прорив).

Бої за Маківку стали початком створення бойового літопису легіону УСС і символом відродження українського війська в новітній історії, що і відзначено в статті львівської газети «Діло» за 1915 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Пам’ятну монету присвячено річниці скликання Курултаю – вищого представницького органу народного самоврядування кримськотатарського народу.

Перший Курултай відкрили в грудні 1917 р. в Бахчисараї, що знаменувало підйом кримськотатарського національного руху, засвідчило волю до самовизначення й державницькі прагнення кримських татар.

З'їзд обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет, головою якого став Номан Челебіджіхан.

Перший Курултай кримськотатарського народу проголосив створення Кримської Народної Республіки й ухвалив демократичну Конституцію.

Однак, утвердитися молодій кримськотатарській державі не судилося. У середині січня 1918 р. більшовики захопили Крим і розігнали Курултай.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Наведені цитати є історичними джерелами, які описують драматичні події лютого – квітня 1918 р. в Україні.

Історичний контекст уривка документа 1 такий: Українська Центральна Рада (УЦР) у лютому 1918 р. уклала Берестейський мирний договір із Центральними державами, за умовами якого Німеччина й Австро-Угорщина розгорнули наступ задля витіснення більшовиків із території Української Народної Республіки (УНР) і забезпечення постачання українського зерна до своїх держав.

Уривок документа 2 є фрагментом «Грамоти до всього українського народу» гетьмана Павла Скоропадського, який, за підтримки німецького командування, 29 квітня 2018 р. розігнав УЦР через її неспроможність навести лад у країні й оголосив про створення Української Держави, перебравши на себе диктаторські повноваження.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Ці фрагменти газетних шпальт – наочний приклад застосування репресивного механізму Голодомору (1932–1933 рр.) як геноциду українського селянства.

Занесення на «чорну дошку» означало блокаду сіл: припинення торгівлі, дострокове стягнення боргів, заборону виїзду та вилучення всього продовольства, що неминуче призводило до масової голодної смерті.

Правильна відповідь – Б.