ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Емський указ імператора Олександра II 1876 р., один із заходів імперської антиукраїнської мовної політики заборон, найбільше вплинув на громадсько-культурну сферу життя Наддніпрянської України.

Указом, зокрема, було заборонено друкувати книги українською мовою, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливого дозволу.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», а також вислання за межі України деяких українських діячів.

Ці заходи було спрямовано на ліквідацію будь-яких проявів національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

На діаграмі, що відображає частку Наддніпрянської України в загальноімперському виробництві ключових видів промислової та сільськогосподарської продукції Російської імперії напередодні Першої світової війни, темно-синім кольором позначено відсотковий внесок українських земель, а світло-синім – частку решти регіонів імперії.

Дані діаграми демонструють колоніальний або напівколоніальний характер економіки українських земель у складі Російської імперії. Українські регіони посідали провідні позиції в гірничо-металургійному комплексі (78 % видобутку вугілля, 72 % – залізної руди, 70 % виплавки чавуну, 57 % виплавки сталі) і в цукровому виробництві (82 % забезпечували українські губернії). Водночас вони виробляли менше половини продукції машинобудування (40 % загальноімперського обсягу) і лише 20 % продукції металооброблення.

Отже, галузі з високим рівнем перероблення та значною доданою вартістю – машинобудування й металооброблення – розвивалися повільно й концентрувалися переважно в центральних промислових районах Росії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

Спорудження будинку Полтавського земства (1903–1908 рр.) започаткувало новий мистецький напрям в українській архітектурі – український модерн, який став потужним інструментом утвердження національної самосвідомості.

Завдяки ініціативі громадськості та проєкту архітектора Василя Кричевського за активної участі видатних митців Сергія Васильківського та Миколи Самокиша постала унікальна будівля.

Споруда поєднала елементи традиційної народної архітектури (форми селянської хати) з європейськими стилями. Фасади прикрашено українськими орнаментами й керамікою, зали оформлено за мотивами народної вишивки й килимарства, а стіни розписано в традиціях народного малярства.

Під час будівництва використовували передові для того часу конструкції та матеріали: залізобетонні кронштейни, металеві балки й покрівельне скло.

Будинок Полтавського земства втілює історичну тяглість місцевої культури через творче переосмислення традиційних форм без їх сліпого копіювання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Бої за гору Маківка тривали з 29 квітня до 4 травня 1915 р. й стали серйозним бойовим випробуванням легіону Українських січових стрільців (УСС), адже спочатку австро-угорське командування з великою пересторогою та політичною підозрою ставилося до українського військового формування. Героїчний чин стрільців на Маківці довів залізну дисципліну й боєздатність українського національного підрозділу, а реакція військового керівництва була винятково схвальною і докорінно змінила ставлення командування до УСС.

Росіяни планували взяти гору за день, однак усуси завдали значних втрат російській армії та зупинили її стратегічний прорив.

Хоча росіянам згодом вдалося захопити гору, але наступальний потенціал вони втратили. Менш як за десять днів росіяни змушені були залишити Маківку, а далі почався загальний відступ російських військ із Галичини 1915 р. (Горлицький прорив).

Бої за Маківку стали початком створення бойового літопису легіону УСС і символом відродження українського війська в новітній історії, що і відзначено в статті львівської газети «Діло» за 1915 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Пам’ятну монету присвячено річниці скликання Курултаю – вищого представницького органу народного самоврядування кримськотатарського народу.

Перший Курултай відкрили в грудні 1917 р. в Бахчисараї, що знаменувало підйом кримськотатарського національного руху, засвідчило волю до самовизначення й державницькі прагнення кримських татар.

З'їзд обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет, головою якого став Номан Челебіджіхан.

Перший Курултай кримськотатарського народу проголосив створення Кримської Народної Республіки й ухвалив демократичну Конституцію.

Однак, утвердитися молодій кримськотатарській державі не судилося. У середині січня 1918 р. більшовики захопили Крим і розігнали Курултай.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Наведені цитати є історичними джерелами, які описують драматичні події лютого – квітня 1918 р. в Україні.

Історичний контекст уривка документа 1 такий: Українська Центральна Рада (УЦР) у лютому 1918 р. уклала Берестейський мирний договір із Центральними державами, за умовами якого Німеччина й Австро-Угорщина розгорнули наступ задля витіснення більшовиків із території Української Народної Республіки (УНР) і забезпечення постачання українського зерна до своїх держав.

Уривок документа 2 є фрагментом «Грамоти до всього українського народу» гетьмана Павла Скоропадського, який, за підтримки німецького командування, 29 квітня 2018 р. розігнав УЦР через її неспроможність навести лад у країні й оголосив про створення Української Держави, перебравши на себе диктаторські повноваження.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Ці фрагменти газетних шпальт – наочний приклад застосування репресивного механізму Голодомору (1932–1933 рр.) як геноциду українського селянства.

Занесення на «чорну дошку» означало блокаду сіл: припинення торгівлі, дострокове стягнення боргів, заборону виїзду та вилучення всього продовольства, що неминуче призводило до масової голодної смерті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Український вільний університет (УВУ), рекламу якого зображено, було засновано у Відні (Австрія) 1921 р. Створений українською інтелігенцією в еміграції, він став науковою та освітньою інституцією для української діаспори, яка не хотіла втрачати свою ідентичність. Приватний навчальний заклад був незалежним від владних структур, вільним у виборі й спрямуванні навчальних програм і наукових розвідок. УВУ об’єднав навколо себе багатьох провідних українських науковців XX ст.

Діяльність УВУ охоплює три періоди: віденський, празький, мюнхенський. Найпродуктивнішим етапом діяльності Українського Вільного Університету в міжвоєнний період уважають «празький період» (Чехословаччина).

У міжвоєнний період Прага стала центром українського емігрантського руху, а чехословацький уряд надавав допомогу еміграційним закладам. Український Вільний Університет у Празі отримував щомісячну допомогу, а керівництво Карлового університету надавало приміщення для занять.

Наприкінці Другої світової війни радянська влада ліквідувала УВУ в Празі, а майно й архіви вивезла до СРСР.

Після Другої світової війни навчальний заклад було відновлено в повоєнному Мюнхені практично з нуля.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі зображено наступальні операції радянських військ на території України в січні – травні 1944 р.: Корсунь-Шевченківську наступальну операцію січня – лютого 1944 р. (штрихуванням позначено кільце оточення й розгрому німецьких військ у районі Корсуня), Умансько-Ботошанську й Проскурівсько-Чернівецьку операції березня – квітня 1944 р. (звільнено значну частину Правобережної України й здійснено вихід на державний кордон СРСР), Кримську наступальну операцію квітня – травня 1944 р. (звільнення Кримського півострова).

Правильна відповідь – Б.