ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено Михайла Грушевського – видатного українського історика, громадсько-політичного діяча й лідера національно-визвольного руху.

Після поразки Української революції він перебував за кордоном, але 1924 р. повернувся з еміграції в Україну задля продовження масштабних наукових досліджень, повіривши в заявлену більшовиками політику українізації. 

Авторитет Михайла Грушевського у європейському науковому світі був беззаперечним. Тому обрання історика членом Академії наук СРСР мало продемонструвати Заходу, що в СРСР нібито забезпечено свободу наукової діяльності. Він був єдиним на той час представником Всеукраїнської академії наук (ВУАН), відзначеним цим званням.

Однак це не захистило науковця: на початку 1930-х рр. він проходив у сфабрикованій справі «Український національний центр» як керівник підпільної антирадянської організації, отримав заборону повертатися в Україну й перебував під постійним наглядом у Москві.

Відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На світлинах зафіксовано миттєвості Битви за Дніпро (серпень – грудень 1943 р.) – наступальної операції, під час якої радянські війська форсували річку, подолали стратегічно важливий рубіж німецької оборони – «Східний вал», звільнили Київ й деякі райони Правобережної України від окупантів, створили умови для звільнення Правобережної і Південної України.

Такі фото радянська воєнна пропаганда використовувала для підняття бойового духу бійців і приховування реальної трагедії: сотні тисяч військових і беззбройних мобілізованих місцевих мешканців («чорну піхоту») гнали на штурм неприступного високого правого берега Дніпра без належної підготовки й засобів переправи, виконуючи наказ Сталіна здобути Київ за будь-яку ціну до річниці більшовицького перевороту (Жовтневої революції).

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото зображено місце розкопок кургану Товста Могила, де було відкрито чоловіче поховання, й археолога Бориса Мозолевського з пектораллю в руках. Цю нагрудну прикрасу він знайшов 1971 р. в цьому кургані на Дніпровщині.

Золоту пектораль датують IV ст. до н.е. Її маса – 1150  г,  а діаметр – 30,6  см. Пектораль складається з трьох ярусів, які відображають уявлення скіфів про світобудову й реалістично змальовують картини їхнього побуту.

Найпоширеніша теорія полягає в тому, що золоту пектораль створили давньогрецькі ювеліри на замовлення скіфської знаті.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

В уривку йдеться про київського князя Ігоря, на що вказують три головні маркери:

1) 941 р., 944 р. – дати походів Ігоря на Візантію (під час першого його флот спалили грецьким вогнем, після другого було підписано новий мирний договір);

2) вбивство князя під час збирання данини в підвладному племені деревлян;

3) Ігор був батьком Святослава і, відповідно, рідним дідом князя Володимира Великого.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На малюнку-гравюрі Едварда Гораздовського «Західна вежа замку в Луцьку» (зображення В) зафіксовано архітектурний вигляд однієї з веж і фрагментів мурів давньої фортеці ще до масштабних реставрацій. Тому така деталізована ілюстрація знаного польського гравера стала унікальним джерелом для істориків і краєзнавців.

Луцький замок, або Верхній замок, є однією з найкраще збережених середньовічних фортець України й окрасою Волині.

Його будівництво розпочалося ще в XIV ст. за наказом князя Любарта – саме тому замок часто називають замком Любарта.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Фільварок – велике шляхетське багатопрофільне господарство, зорієнтоване на ринок, яке базувалося на постійній щотижневій панщині (примусовій і безоплатній праці залежних селян у господарстві землевласника).

За користування панською землею селяни мусили відпрацювати певну кількість днів на панському полі власними знаряддями праці й худобою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Десятиліття «Золотого спокою» – це період, який тривав від 1638 р. (придушення козацько-селянських повстань під проводом Павла Бута, Якова Острянина та Дмитра Гуні) до 1648 р. (початку Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького).

У цей період не було великих козацько-селянських повстань в Україні, що було повʼязано з ухваленням сеймом Речі Посполитої «Ординації Війська Запорозького» (1638), за якою було ліквідовано козацьке самоврядування, зменшено реєстр до шести тисяч козаків, обмежено спеціальними перепустками доступ на Запорозьку Січ, а замість обраного гетьмана призначено королівського комісара.

Польська шляхта вважала цей час своєю «золотою добою», а для українського народу це був період жорстокого випробування, що зрештою призвело до вибуху Національно-визвольної війни середини XVII ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Редакторську статтю Володимира Іщука «Європейський проєкт XVII століття. Річ Посполита Трьох Народів» присвячено Гадяцькому договору 1658 р.

Угода, укладена між гетьманом Іваном Виговським і представниками польського короля, передбачала реформування Речі Посполитої (федерації двох суб'єктів – Польщі та Литви) на триєдину державу. До союзу на рівних правах мало ввійти Велике Князівство Руське в складі трьох воєводств – Київського, Чернігівського та Брацлавського. Саме цю умову політико-правового акта відображено в назві публікації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Висновки Слідчої комісії, створеної за наказом російського царя Петра I, стали підставою для звинувачення Павла Полуботка, який виконував обов'язки наказного гетьмана Лівобережної України після смерті Івана Скоропадського.

Російський імператор був розлючений поданням представниками козацької старшини петиції (Коломацьких чолобитних) з вимогами ліквідувати Малоросійську колегію, повернути козацькі привілеї і дозволити вибори нового гетьмана.

Павла Полуботка звинуватили в тому, що чолобитні підроблені й написані лише в інтересах старшини. За «злочинні задуми» його із соратниками кинули до Петропавлівської фортеці, де наприкінці 1724 р. наказний гетьман помер, так і не дочекавшись суду.

Правильна відповідь – Г.