ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

Після приєднання Західної України до Радянського Союзу нова влада розпочала процес радянізації, який відбувався у два етапи (1939–1941 рр. та після 1944 р.). Ця політика мала комплексний характер, її елементом була економічна радянізація, спрямована на те, щоб повністю знищити приватну власність, зламати традиційний устрій життя західноукраїнського селянства й інтегрувати економіку регіону в загальносоюзну командно-адміністративну систему СРСР. За радянським зразком було націоналізовано промислові підприємства і банки, конфісковано поміщицькі землі, примусово колективізовано селянські господарства, ліквідовано церковне землеволодіння.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Творення нової України.

Сучасна російсько-українська війна розпочалася 2014 р. Гібридна збройна агресія РФ супроводжувалася окупацією територій і запеклими боями.

У лютому – березні було окуповано й анексовано Крим: спочатку російські війська через Керченську протоку незаконно перетнули кордон, згодом – російські військові без знаків розрізнення («зелені чоловічки») захопили будівлі Верховної Ради й Ради міністрів АР Крим у Сімферополі, під дулами автоматів окупанти провели незаконний «референдум» про статус Криму, після якого підписали в Москві так званий договір про прийняття Криму до складу РФ.

Російські спецслужби активізували план «Русская весна» на сході та півдні України. Виконувач обовʼязків Президента України Олександр Турчинов підписав указ про початок Антитерористичної операції (АТО) на сході України – комплекс військових, дипломатичних і правових заходів, які Україна проводила для захисту територіальної цілісності від російської агресії.

Для врегулювання збройного конфлікту на сході України в рамках Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) за участі лідерів Німеччини та Франції (Нормандський формат) у 2014–2015 рр. було укладено Мінські угоди (або Мінські домовленості). Російська сторона та її проксі-сили жодного дня повністю не дотримувалися умов цих угод.

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Жіночі глиняні статуетки уособлювали божество родючості. Їх вважали оберегами в племен, основою господарства яких було землеробство. 

Хліборобською цивілізацією доби енеоліту була Трипільська культура (IV – середина III тис. до н. е.). Основою господарства трипільців було орне землеробство. Вони вирощували кілька видів пшениці, ячмінь, просо, овес, а також бобові.

Для трипільців ці фігурки символічно поєднували здатність жінки народжувати дітей із здатністю землі давати врожай. Трипільські статуетки часто містять домішане в глину зерно злаків, глиняні кульки – символічні зародки нового життя. Вони прикрашені орнаментами у вигляді засіяного поля.

Основні заняття кіммерійців, скіфів і сарматів базувалися на їхньому кочовому способі життя, де головну роль відігравали худоба й війна.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Монету присвячено 900-річчю Новгород-Сіверського удільного князівства, утвореного після Любецького з'їзду давньоруських князів 1097 р.

В основу сюжету (художнього оформлення) монети покладено подію давньоруської історії – похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців 1185 р., оспіваний у видатній пам`ятці давньоруської і світової літератури – «Слові о полку Ігоревім» (1187 р.).

Керуючись жагою військової слави й бажанням довести, що Сіверська земля може самостійно перемагати ворогів, Ігор зорганізував власний похід без згоди великого київського князя й інших удільних правителів.

Попри особисту симпатію, автор твору виступає як далекоглядний державний діяч і гостро критикує дії Ігоря, а похід трактує як вияв княжої гордині й амбіцій, що призвело до катастрофи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

У цитаті описано діяльність великого князя литовського Ольгерда Гедиміновича, а сам історичний документ ілюструє процес експансії литовських князів на українські (руські) землі в XIV ст. й поступове витіснення Золотої Орди. Саме за правління Ольгерда більшість українських земель (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля) увійшли до складу Великого князівства Литовського, а головною подією, що це закріпила, була битва на Синіх Водах (1362 р.), у якій литовсько-руське військо розгромило монгольських правителів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На картині зображено Мукачівський замок «Паланок» (XIV–XVII ст.). Побудований на вершині згаслого вулкана, він упродовж століть був ключовою оборонною цитаделлю на східних кордонах імперії Габсбургів. Розташування й унікальна багатоярусна система оборони робили прямий лобовий штурм стін ворогом практично неможливим.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

У цитаті йдеться про відомого державного діяча, дипломата й магната Адама Киселя. Він був одним із небагатьох православних шляхтичів, які посідали найвищі державні посади в Речі Посполитій (сенатор, а згодом – воєвода київський).

Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Кисіль став головним дипломатом і посередником на переговорах між козаками й польським урядом. Він намагався знайти компроміс: зберегти шляхетський устрій, але зрівняти в правах православну шляхту й духовенство з католиками.

Для козаків і повсталих селян Кисіль залишався представником ворожого польського панства, але й польські магнати йому не довіряли. Це трагічне роздвоєння відображено в уривку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Мапа детально ілюструє розкол Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну частини за результатами Чуднівської кампанії 1660 р. (на картосхемі позначена стрілками).

Московський уряд спланував великий наступ на Правобережжя, щоб вибити звідти польські війська. На допомогу їм із Лівобережжя мав підійти молодий гетьман Юрій Хмельницький із козацькими полками. Однак кампанія завершилася катастрофічною поразкою московських військ біля містечка Чуднів. Юрій Хмельницький завагався, вступив у переговори з поляками й підписав із Річчю Посполитою Слободищенський трактат (1660 р.).

Головний політичний наслідок кампанії: лівобережні козацькі полки не визнали Слободищенського трактату й залишилися вірними Москві, тоді як Правобережжя підкорилося Хмельницькому (а згодом Тетері).

На картосхемі Правобережну Гетьманщину позначено світлим відтінком коричневого кольору, як територію, підвладну гетьману Павлу Тетері, який орієнтувався на Річ Посполиту; а Лівобережну Гетьманщину – жовтим кольором, як територію, підвладну гетьману Івану Брюховецькому, який орієнтувався на Московське царство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

В умові завдання йдеться про наказного гетьмана (виконувача обов'язків гетьмана) Лівобережної України Павла Полуботка.

Полуботок активно виступав проти свавілля Малоросійської колегії, заснованої Петром I для ліквідації української автономії, саботував її розпорядження. Коли козацька старшина подала чергове прохання (Коломацькі чолобитні) про відновлення козацьких вольностей і дозвіл на вибори повноцінного гетьмана, Полуботка разом із соратниками заарештували й ув'язнили в Петропавлівській фортеці.

Наведений уривок – це фрагмент промови, яку Полуботок, за переказами, виголосив прямо у вічі Петру I перед смертю. У ХІХ ст. цю промову сприймали як реальний історичний факт, вона була символом незламності й боротьби за права України.

Правильна відповідь – В.