ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

У цитаті описано стрімкий розвиток і значення міста Одеси в другій половині ХІХ ст.

Завдяки статусу порто-франко (вільний порт) місто стало багатонаціональним мегаполісом і «вікном у Європу» для експорту українського хліба.

У ХІХ ст. українські губернії стали головною житницею Російської імперії. Через Одеський порт вивозили колосальні обсяги пшениці, що забезпечувало імперії величезні прибутки й політичний вплив на європейські країни, які залежали від цього збіжжя.

Першу залізницю в Наддніпрянській Україні (залізничну гілку Одеса – Балта) було побудовано 1865 р. саме для того, щоб швидше доправляти зерно з внутрішніх українських губерній до Одеського порту.

Щоб українське зерно потрапило до Середземного моря й Західної Європи, кораблі мали пройти через протоки Босфор і Дарданелли, які контролювала Османська імперія. Будь-яке загострення відносин із турками чи закриття проток паралізувало весь російський експорт.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено визначну пам'ятку монументального мистецтва XIX ст. – памʼятник Богдану Хмельницькому в Києві авторства відомого скульптора Михайла Микешина. Скульптуру вважають шедевром через реалістичність руху. Скульптор зафіксував мить, коли вершник на повному скаку різко осадив коня, щоб звернутися до народу.

Памʼятник було відкрито 1888 р. (у рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі).

Ідея спорудити монумент виникла з ініціативи видатних українських істориків Миколи Костомарова й Михайла Максимовича значно раніше. Однак російська імперська влада перетворила цей задум на власний ідеологічний проєкт: початковий варіант мав яскравий антипольський та антисемітський характер, на ньому викарбували імперські гасла «Волим под царя восточного, православного» та «Богдану Хмельницкому – единая и неделимая Россия».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Товариства «Просвіта» в Наддніпрянській Україні виникли під час революції 1905–1907 рр. після підписання російським імператором Миколою II «Маніфесту про вдосконалення державного порядку» (Маніфест 17 жовтня 1905 р.), за яким народу дарували фундаментальні свободи: недоторканність особи, свободу совісті (віросповідання), слова, зборів і створення спілок (союзів).

Маніфест відкрив легальні можливості для піднесення українського національного руху. Зокрема в Катеринославі, Одесі, а згодом у Києві виникають перші легальні культурно-освітні товариства «Просвіта» в Наддніпрянщині.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни розпочалися в серпні 1914 р. Галицькою битвою – масштабним протистоянням на території Східної Галичини та Північної Буковини.

Російська армія завдала австрійцям нищівної поразки, захопила майже всю Галичину, Буковину й узяла в облогу стратегічну фортецю Перемишль. На окупованих українських землях росіяни створили жорсткий окупаційний режим – Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Після Лютневої революції 1917 р. в Російській імперії тисячі українців із Галичини й Буковини, які перебували в російському полоні як колишні вояки австро-угорської армії, отримали свободу пересування. Восени лідери галичан у Києві, з-поміж яких був Євген Коновалець, з дозволу Української Центральної Ради створили з добровольців Галицько-Буковинський курінь січових стрільців для захисту української державності.

Курінь відіграв вирішальну роль у придушенні більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал» і в обороні Києва від наступу червоних військ Михайла Муравйова.

Галицько-буковинські січові стрільці мали залізну дисципліну, професійний європейський військовий вишкіл і непохитну відданість ідеї соборної України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Стаття «Київська експедиція. Зустрічі Пілсудського й Петлюри в травні 1920 року в Україні» присвячена спільному військовому походу польської армії та військ УНР проти більшовиків, який розпочався після підписання Варшавської угоди, відомої також як «пакт Пілсудського – Петлюри».

З українського боку це була спроба домогтися незалежності: спираючись на союзників-поляків, звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки (УНР).

За польською концепцією Пілсудського Україна мала стати однією з держав, які б відмежовували Польщу від радянської Росії.

У підсумку, Польща визнала УНР незалежною державою, а Директорію на чолі із Симоном Петлюрою – єдино законною владою в Україні. Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині й Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя. Українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії.

Унаслідок польсько-українського наступу Київ було звільнено від більшовиків. Та ні втримати його, ні закріпитися на Лівобережжі союзникам не вдалося.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У цитаті відображено офіційну позицію радянського уряду щодо міжвоєнної Другої Речі Посполитої (Польщі) та її політики на анексованих землях Східної Галичини й Західної Волині. Цей ідеологічний штамп фігурує в контексті оцінки пацифікації («умиротворення») 1930 р. – військово-поліційної акції, яка супроводжувалася масовим насильством, обшуками й руйнуванням українських інституцій.

Радянський Союз активно використовував будь-які утиски українців у Польщі у власних геополітичних цілях, щоб виставити себе єдиним «захисником і визволителем». Саме під гаслами «визволення братів-українців від ярма польського фашизму, поміщиків та капіталістів» сталінський режим згодом виправдовував введення військ червоної армії на територію Західної України 17 вересня 1939 р. відповідно до таємного пакту Молотова – Ріббентропа.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Інфографіка детально ілюструє географію і масштаби примусового виселення (депортації) корінного кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму під час Другої світової війни (травень 1944 р.), здійсненого сталінським режимом. Кримським татарам висунули фальшиве колективне звинувачення в «державній зраді» та «співпраці з німецькими окупантами».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Кампанія боротьби з «космополітизмом» («боротьба з низьковклінністю перед Заходом») – це ідеологічна чистка й репресивна політична кампанія, яку сталінський режим проводив в СРСР після Другої світової війни.

Ця кампанія була спрямована проти радянської інтелігенції та ставила за мету повну ізоляцію радянської культури від західного світу.

Вона мала яскраво виражений антисемітський характер – з кількох причин головною мішенню цієї чистки були євреї.

Після того як щойно створена держава Ізраїль обрала прозахідний, капіталістичний вектор розвитку й зблизилася зі США, радянський режим почав розглядати кожного радянського єврея як потенційного «агента» або шпигуна ворожої держави й американського імперіалізму.

Євреї історично були діаспорою, розпорошеною по всьому світу, мали родичів за кордоном, часто знали іноземні мови й були інтегровані у світову культуру й науку. Звідси в радянській пропаганді слово «єврей» стало синонімом «космополіта» – людини без батьківщини.

Тисячі радянських євреїв піднесено вітали проголошення держави Ізраїль, за що були обвинувачені в «подвійній лояльності».

Правильна відповідь – Б.