Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського 2025 року презентувала виставку прижиттєвих видань праць видатного енциклопедиста, природознавця, фольклориста й етнографа.

На фото зображено праці цього науковця, представлені на виставці.

Якому діячеві присвячено цю виставку?

Розгляньте фото кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Ці фото є історичним свідченням нафтопромислового минулого

Прочитайте уривок із листа Альберта Ейнштейна.

«Не можу Вас нічим утішити: що сталося – не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція [задоволення], що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття… А коли на тверезий розум, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами..? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном – уся Європа…» – такою була ціна бездержавності для науковця та винахідника

Розгляньте картосхему.

Битва, перебіг подій якої відображено на картосхемі, зумовила створення

В архівах Служби зовнішньої розвідки України зберігають справу-формуляр на одного з провідних діячів українського національно-визвольного руху.

Зібрані матеріали (довідки, фото, доповідні, спецповідомлення закордонної агентури) свідчать, що органи НКВС УСРР / УРСР постійно тримали в полі зору діяльність

Виникнення різноманітних об’єднань літераторів – «Вільна академія пролетарської літератури» («ВАПЛІТЕ»), «Плуг» («Спілка селянських письменників»), «Майстерня революційного слова» («МАРС») – прикметна риса літературного процесу

За наказом Проводу Українських Націоналістів 21 жовтня 1933 р. Микола Лемик здійснив замах (атентат) на радянського консула у Львові. На судовому процесі Лемик виголосив, що його основним мотивом була помста за

Проаналізуйте картосхему й виконайте завдання.

Яка карикатура присвячена події, що вможливила територіальні зміни, відображені на картосхемі?

Прочитайте уривок зі статті «Проти ідеологічних перекручень у літературі», надрукованій у радянській газеті «Правда»:

«Оспівує якусь одвічну Україну. Поза часом, поза епохою, без сталінських п’ятирічок, без колгоспного ладу. В основі своїй є ідейно порочним твором, під яким могли підписатися Петлюра, Бандера…».

Стаття спричинила шквал критики від радянських письменників і дописувачів періодичних видань, спрямований на творчість