ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Відомий історик мистецтва Олександр Бенуа в статті про сенсаційну виставку авангардистів «0,10», що відкрилася в грудні 1915 р. в Петрограді, влучно схарактеризував картину Казимира Малевича «Чорний квадрат».

Малевич повісив свій твір у кутку кімнати під самою стелею – там, де в традиційних домівках зазвичай розміщували православні ікони, адже сприймав його як нову святиню.

Критик спрогнозував, що ця робота – не просто епатаж чи жарт художника, а фундаментальний злам у сприйнятті мистецтва. Він побачив у картині маніфест нового напряму – супрематизму, який заперечував усе класичне мистецтво заради чистої безпредметності.

Відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

У спогадах описано величезний вплив, який справив на покоління громадівців видатний історик Микола Костомаров. Також у тексті згадано «Основу» – перший український суспільно-політичний і науково-літературний журнал, що виходив у Петербурзі в 1861–1862 рр. з ініціативи першої Громади й відіграв величезну роль у формуванні українського національного руху.

Петербурзька громада стала взірцем для створення подібних організацій в Україні – насамперед Київської громади («Старої громади»), а також громад у Харкові, Одесі, Полтаві й Чернігові. Діяльність громадівців мала суто культурно-просвітницький характер.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Гасло «Самостійна, суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну й Кубані, від Карпат по Кавказ…» сформулював Микола Міхновський 1900 р. у своїй брошурі «Самостійна Україна», яка стала програмовим документом Революційної української партії (РУП).

Міхновський рішуче відкинув ідею автономії України в складі Росії, яку тоді підтримувала більшість тогочасних українських діячів. Він проголосив курс на створення суверенної соборної держави.

Відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

«Укрпошта» відзначила столітній ювілей бою за гору Лисоня, випустивши 2016 р. художній конверт з оригінальною маркою.

Сам бій відбувся наприкінці літа – восени 1916 р. під час Першої світової війни. Тоді Українські січові стрільці (УСС) ціною значних утрат зупинили наступ російської армії на Бережани в ході масштабного Брусиловського прориву, продемонструвавши зразок героїзму й військової доблесті.

Відповідь: В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Постер присвячено Листопадовому чину (Листопадовому зриву) – повстанню українців, яке відбулося 1 листопада 1918 р. у Львові. 

Українські військові випередили поляків і зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк, летовище, підняли над містом синьо-жовті прапори. 

Наслідком цієї події стало утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

На колажі зображено дві ключові постаті цієї історичної події: Костя Левицького (ліворуч) – видатного українського державного діяча, голову Української Національної Ради й першого голову Державного секретаріату (уряду) ЗУНР, а також Дмитра Вітовського (праворуч) – сотника легіону УСС, полковника, військового керівника Листопадового чину, який безпосередньо командував захопленням влади у Львові, а згодом став першим комендантом Державного секретаріату військових справ ЗУНР.

Відповідь: В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Цей уривок ілюструє сприйняття частиною західноукраїнської інтелігенції радянської політики коренізації (в УСРР – українізації), започаткованої 1923 р.

У середовищі діячів Західної України, яка тоді перебувала під владою Польщі, виникли ілюзії щодо «справжньої державності»: вони щиро повірили у створення національної держави в Радянській Україні.

Насправді більшовицьке керівництво в Москві розглядало українізацію лише як тимчасовий тактичний хід для зміцнення радянської влади на місцях.

Ілюзії західноукраїнських радянофілів було жорстоко зруйновано наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років, коли сталінський режим згорнув українізацію і перейшов до терору.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Микола Хвильовий, про якого йдеться в уривку, був блискучим прозаїком, поетом, публіцистом й ідейним лідером покоління, яке ввійшло в історію як «Розстріляне відродження».

Про нищення радянським тоталітарним режимом представників українського культурного відродження 1920-х років розповідає стрічка «Будинок “Слово”» (постер позначено буквою А). 

Ідея зібрати всю творчу інтелігенцію в одному місці виникла, щоб за нею було легше стежити через систему прослуховувань й агентурну мережу.

Хвиля сталінського терору призвела до того, що мешканців будинку – українських письменників, поетів, художників, режисерів та акторів – масово заарештовували, ув'язнювали в таборах ГУТАБу й розстрілювали (зокрема в урочищі Сандармох).

Відповідь: А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У цьому уривку проаналізовано передісторію ліквідації Карпатської України, проголошеної Соймом у Хусті 15 березня 1939 року, а також геополітичні маневри європейських держав напередодні Другої світової війни. Зокрема, висвітлено наслідки Першого Віденського арбітражу (листопад 1938 р.), за яким на користь Угорщини було відчужено міста Ужгород, Мукачево й Берегове з прилеглими територіями. 

Описаним у джерелі подіям відповідає плакат Б, який є політичною алегорією боротьби Карпатської України за свою незалежність. На зображенні Карпатську Україну безпосередньо ідентифікує офіційний державний герб краю на щиті воїна Карпатської Січі (сім горизонтальних смуг на лівій стороні щита, а також великий ведмідь, що стоїть на задніх лапах на правій стороні).

Біля ніг захисника зображено вовка й гієну, що символізують ворожих сусідів-загарбників: Угорщину, яка за підтримки Гітлера вела відкриту агресію проти Карпатської України, і Польщу.

Відповідь: Б. 

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Трагічним явищем періоду Другої світової війни в Україні було використання радянським командуванням так званих чорносвитників («чорної піхоти», «чорних піджаків»).

Після відступу нацистів радянські польові військкомати масово примусово забирали до армії всіх чоловіків, які залишалися на окупованій території.

Мобілізованих, яких уважали потенційними зрадниками, кидали в бій без військового вишколу, належного умундирування (часто у власному цивільному одязі – звідси «чорносвитники») і без зброї, змушуючи «змивати провину кров'ю».

Відповідь: Г.