ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни розпочалися в серпні 1914 р. Галицькою битвою – масштабним протистоянням на території Східної Галичини та Північної Буковини.

Російська армія завдала австрійцям нищівної поразки, захопила майже всю Галичину, Буковину й узяла в облогу стратегічну фортецю Перемишль. На окупованих українських землях росіяни створили жорсткий окупаційний режим – Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Після Лютневої революції 1917 р. в Російській імперії тисячі українців із Галичини й Буковини, які перебували в російському полоні як колишні вояки австро-угорської армії, отримали свободу пересування. Восени лідери галичан у Києві, з-поміж яких був Євген Коновалець, з дозволу Української Центральної Ради створили з добровольців Галицько-Буковинський курінь січових стрільців для захисту української державності.

Курінь відіграв вирішальну роль у придушенні більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал» і в обороні Києва від наступу червоних військ Михайла Муравйова.

Галицько-буковинські січові стрільці мали залізну дисципліну, професійний європейський військовий вишкіл і непохитну відданість ідеї соборної України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Стаття «Київська експедиція. Зустрічі Пілсудського й Петлюри в травні 1920 року в Україні» присвячена спільному військовому походу польської армії та військ УНР проти більшовиків, який розпочався після підписання Варшавської угоди, відомої також як «пакт Пілсудського – Петлюри».

З українського боку це була спроба домогтися незалежності: спираючись на союзників-поляків, звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки (УНР).

За польською концепцією Пілсудського Україна мала стати однією з держав, які б відмежовували Польщу від радянської Росії.

У підсумку, Польща визнала УНР незалежною державою, а Директорію на чолі із Симоном Петлюрою – єдино законною владою в Україні. Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині й Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя. Українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії.

Унаслідок польсько-українського наступу Київ було звільнено від більшовиків. Та ні втримати його, ні закріпитися на Лівобережжі союзникам не вдалося.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У цитаті відображено офіційну позицію радянського уряду щодо міжвоєнної Другої Речі Посполитої (Польщі) та її політики на анексованих землях Східної Галичини й Західної Волині. Цей ідеологічний штамп фігурує в контексті оцінки пацифікації («умиротворення») 1930 р. – військово-поліційної акції, яка супроводжувалася масовим насильством, обшуками й руйнуванням українських інституцій.

Радянський Союз активно використовував будь-які утиски українців у Польщі у власних геополітичних цілях, щоб виставити себе єдиним «захисником і визволителем». Саме під гаслами «визволення братів-українців від ярма польського фашизму, поміщиків та капіталістів» сталінський режим згодом виправдовував введення військ червоної армії на територію Західної України 17 вересня 1939 р. відповідно до таємного пакту Молотова – Ріббентропа.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Інфографіка детально ілюструє географію і масштаби примусового виселення (депортації) корінного кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму під час Другої світової війни (травень 1944 р.), здійсненого сталінським режимом. Кримським татарам висунули фальшиве колективне звинувачення в «державній зраді» та «співпраці з німецькими окупантами».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Кампанія боротьби з «космополітизмом» («боротьба з низьковклінністю перед Заходом») – це ідеологічна чистка й репресивна політична кампанія, яку сталінський режим проводив в СРСР після Другої світової війни.

Ця кампанія була спрямована проти радянської інтелігенції та ставила за мету повну ізоляцію радянської культури від західного світу.

Вона мала яскраво виражений антисемітський характер – з кількох причин головною мішенню цієї чистки були євреї.

Після того як щойно створена держава Ізраїль обрала прозахідний, капіталістичний вектор розвитку й зблизилася зі США, радянський режим почав розглядати кожного радянського єврея як потенційного «агента» або шпигуна ворожої держави й американського імперіалізму.

Євреї історично були діаспорою, розпорошеною по всьому світу, мали родичів за кордоном, часто знали іноземні мови й були інтегровані у світову культуру й науку. Звідси в радянській пропаганді слово «єврей» стало синонімом «космополіта» – людини без батьківщини.

Тисячі радянських євреїв піднесено вітали проголошення держави Ізраїль, за що були обвинувачені в «подвійній лояльності».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

В уривку з праці Сімоне Аттіло Беллецца «Берег чекань. Культурологічне дослідження шістдесятництва» описано розгром Української робітничо-селянської спілки (УРСС) – першої дисидентської організації ненасильницького спротиву.

УРСС було створено 1959 р. на Львівщині. Її засновниками виступили молоді правники, насамперед Левко Лук'яненко. Вони ставили за мету вихід України зі складу СРСР, опираючись на статтю 17 тогочасної Конституції СРСР, яка формально гарантувала кожній республіці право на вільний вихід.

Організацію було викрито, а її членів арештовано. Суд над ними відбувався у Львові в травні 1961 р. в умовах повної таємності. Левка Лук'яненка засудили до смертної кари. Протягом 73 діб він перебував у камері смертників, очікуючи на виконання вироку, поки Верховний Суд УРСР не замінив його на 15 років позбавлення волі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

У період «застою» (середина 1960-х – середина 1980-х рр.) Радянський Союз зіткнувся з хронічним дефіцитом базових харчових продуктів.

Загострення продовольчої проблеми стало одним із головних проявів системної кризи радянської моделі економіки й було спричинене кризою колгоспної системи, фінансуванням харчової промисловості за залишковим принципом, втратами значної частини зібраного врожаю через відсутність сучасних зерносховищ, холодильників і погану логістику, дефіцитом робочих рук у сільській місцевості.

Прийнята урядом «Продовольча програма» мала подолати дефіцит завдяки створенню агропромислових комплексів (АПК). Проте програма повністю провалилася, бо не змінювала самої суті неефективної командно-адміністративної системи.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Творення нової України.

Ці карикатури є гострою політичною сатирою на незаконний «референдум» 2014 р., проведений задля легалізації Росією окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополь.

Художники влучно демонструють ілюзію вибору (у бюлетені обидва варіанти відповіді призводять до одного результату); умови «волевиявлення», яке відбувалося під прямим військовим тиском і контролем окупаційних військ; відсутність справжніх спостерігачів, адже гарантом результатів цього фарсу була регулярна армія РФ.

Малюнки передають головний меседж: будь-яке голосування під дулами автоматів і в умовах іноземної військової окупації є грубим порушенням міжнародного права й не має жодної юридичної сили.

Правильна відповідь – В.