ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст.

Правильна відповідь — нестача ресурсів для одночасної боротьби проти кількох противників.

В умові наведено уривок Корсунських статей 1669 року, у яких визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом турецького султана Мехмеда IV.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко сподівався об'єднати українські землі й захистити їх від польської і московської агресії.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 року, умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Саме тому гетьман звернувся за підтримкою до третьої сили – Османської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На фото зображено Круглу (Нову) вежу Острозького замку – унікальну пам’ятку оборонної архітектури середньовічної Волині.

Острозький замок – родовий маєток князів Острозьких. На тлі яскравих представників цього роду на особливу увагу заслуговує постать Василя-Костянтина, завдяки якому Острог став осередком української культури та духовності.

Тут князь заснував перший у Східній Європі вищий навчальний заклад – словʼяно-греко-латинську школу; за його сприяння було видано Острозьку Біблію; під його покровительством  розвивалася полемічна література.

А портрет гетьмана Богдана Хмельницького

Б портрет гетьмана Івана Мазепи

В портрет князя Василя-Костянтина Острозького

Г портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Після навали орд хана Батия в 1237–1241 рр. на Русь князь Данило Романович 1245 року змушений був їхати в Сарай за ярликом. Відтоді пріоритетним завданням для князя стало позбавлення залежності від Золотої Орди.

Для цього він посилював своє військо, укріплював міста, шукав союзників поміж  інших руських князів, намагався створити антимонгольську коаліцію європейських держав, вів перемовини з папою Римським Інокентієм IV щодо організації хрестового походу проти монголів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі стрілками позначено напрямки походів об’єднаних князівських військ у степ, де панували кочовики-половці.

Після низки поразок і руйнівних набігів половців на Русь, які тривали протягом другої половини XI ст., руські князі на початку XII ст. перейшли в наступ. Вони не лише відбивали атаки кочівників на власній території, а й здійснювали в половецький степ переможні походи, ініціатором й обов’язковим учасником яких був переяславський князь Володимир Мономах.

Унаслідок низки походів 1103–1111 років половці надовго втратили ініціативу, тому не могли диктувати свої умови правителям Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

В оздобленні реверсу монети художник зобразив пектораль – найвідоміший і найцінніший артефакт культури скіфів, який зберігають в Україні. Цю золоту нагрудну прикрасу 1971 року археолог Борис Мозолевський знайшов у кургані Товста Могила.

Пектораль складається з трьох ярусів, які відображають уявлення скіфів про світобудову й реалістично змальовують картини їхнього побуту. У центр стилізованої композиції художник помістив збільшені фрагменти верхнього ярусу прикраси: угорі – кобилу з лошам на вершині кургану, унизу – двох чоловіків, які тримають у руках розтягнуту овечу шкуру.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Дисидентський рух в Україні – це опозиційний рух із кінця 50-х – до середини 80-х рр. XX ст., учасники якого виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, за національні права, власну державність.

Складником дисидентського руху в УРСР був правозахисний рух, зосереджений передусім на захисті прав і свобод громадян, гарантованих Конституціями СРСР та УРСР.

В умовах тоталітаризму його представники не мали змоги донести до широкого загалу свої позиції, що спонукало їх до несанкціонованого поширення власних наукових праць, публіцистики, літературних творів тощо. Так сформувалося явище самвидаву. Яскраві зразки самвидаву – це памфлет Євгена Сверстюка й Івана Світличного «З приводу процесу над Погружальським», «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби, «Лихо з розуму» В’ячеслава Чорновола, часопис «Український вісник» та ін.

Якщо самвидав виготовляли й поширювали в межах СРСР, то тамвидав – за кордоном. Поширення «антирадянської літератури» прирівнювали до тяжкого злочину, за який було передбачено суворе покарання, включно з тюремними термінами, засланнями й іншими формами репресій.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Початок Української революції.

Українська Центральна Рада не визнала більшовицький переворот, унаслідок якого більшовики повалили Тимчасовий уряд.

Захопивши владу в Петрограді, Ленін і його соратники розпочали боротьбу за контроль над Україною. У Києві наприкінці жовтня – початку листопада 1917 року відбулися збройні сутички між штабом Київського військового округу, що підтримував Тимчасовий уряд, більшовицькими військовими частинами, що спиралися на ради робітничих і солдатських депутатів, й українськими частинами, сформованими з делегатів третього Всеукраїнського військового зʼїзду, які підтримували Українську Центральну Раду.

Боротьба закінчилася поразкою штабу й придушенням більшовицького повстання.

Правильна відповідь: 1, 2, 5.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На землях колишньої Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини на початку ХІХ століття (у 1802 році) було остаточно сформовано три основні губернії.

1 – Чернігівська губернія: охоплювала північну частину Лівобережжя.

5 – Полтавська губернія: охоплювала південну частину Лівобережжя.

3 – Харківська губернія: (тривалий час мала назву Слобідсько-Українська, з 1835 року — Харківська).

Правильна відповідь: 1, 3, 5

ТЕМА: Початок Української революції. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни.

Послідовність подій, зафіксованих на фото:

Б На фото зафіксовано солдатів Волинського полку – активних учасників революційних подій у Петрограді 1917 року (Лютнева революція), унаслідок яких було повалено монархію. 2 (15) березня 1917 року імператор Микола II зрікся престолу. Ця подія стала відправною точкою розгортання Української революції та становлення України – спочатку як автономії, а потім як незалежної держави.

Г Фото є пропагандистським складником політики суцільної колективізації та розкуркулення. Гасло суцільної колективізації проголосив листопадовий 1929 року пленум ЦК ВКП(б). За пропозицією Й. Сталіна 1930 року було визначено стратегічне завдання ліквідувати куркульство як клас. Під розкуркулювання попадали не тільки заможні селяни, що використовували найману працю (куркулі), але й ті, хто не погоджувався йти в колгосп.

В На фото зафіксовано фрагмент історії Карпатської України. У жовтні 1938 року було проголошено її автономію в складі Чехо-Словаччини, а 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність.

А На фото радянські солдати готуються до форсування Дніпра. Битва за Київ була одним із ключових епізодів Битви за Дніпро, яка тривала з кінця літа до кінця грудня 1943 року. Радянські війська, форсуючи Дніпро, зазнали колосальних утрат, але здолали ворожий опір.

Правильна відповідь: Б, Г, В, А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Послідовність перебування на посаді гетьманів / кошових отаманів:

Б Дмитро (Байда) Вишневецький – козацький ватажок, один із перших козацьких гетьманів України, який 1556 року збудував на Малій Хортиці першу Запорозьку Січ.

Г Петро Конашевич-Сагайдачний – гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі, один із засновників козацького флоту, організатор успішних морських походів запорозьких козаків проти Кримського ханства й Османської імперії «доби героїчних походів» (перші два десятиліття XVII ст.)

А Іван Сірко – легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового доби Руїни (кінець 50–80-х рр. XVII ст.)

В Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької (Нової) Січі, зруйнованої 1775 року.

Правильна відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Послідовність понять відповідно до перебігу соціально-економічних процесів:

В Полюддя – процес збирання князем із дружиною данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Русі (Київській державі). Після древлянського повстання в Х ст. княгиня Ольга регламентувала обсяг данини й визначила пункти для її збирання, відмовившись від полюддя.

Б Вотчина – спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Русі-Україні (Київській державі) й середньовічній Україні. Власник вотчини мав право передати її в спадок, продати, обміняти, поділити тощо. Перші вотчини виникають з другої половини XI ст. До того земля перебувала в колективній власності панівної верстви.

Г Фільварок – форма господарювання, багатогалузеве господарство, зорієнтоване на виробництво сільськогосподарської продукції для продажу. У фільварках використовували працю кріпаків, а пізніше – найману працю. У XV ст. фільварки вперше зʼявилися на українських землях, які перебували в складі Королівства Польського. Тут сільське господарство поступово переорієнтовували на потреби європейського ринку. На українських землях, які були в складі Великого князівства Литовського, фільваркова система господарювання набула поширення із середини XVI ст.

А Відруб – земельний наділ, який мав право отримати селянин у приватну власність за умовами аграрної реформи, розпочатої 1906 року Петром Столипіним.

Правильна відповідь: В, Б, Г, А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації.

1 – В Представниця народного декоративного живопису Катерина Білокур найбільше малювала квіти. Її квіти реальні й водночас казкові. Три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», «Колгоспне поле» – були частиною експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року.

2 – Б Художниця Алла Горська – представниця руху шістдесятників, одна з організаторок Клубу творчої молоді «Сучасник», правозахисниця і дисидентка. Разом з Опанасом Заливахою, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук і Галиною Зубченко створила 1964 року в Червоному корпусі Київського університету вітраж «Шевченко. Мати», який напередодні відкриття за вказівкою партійного керівництва знищила адміністрація університету. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як «ідейно ворожий, глибоко чужий принципам соціалістичного реалізму».

3 – Г Ліна Костенко – поетка, публіцистка, представниця руху шістдесятників. Відкрито  виступала на захист українських дисидентів, чим викликала табу на видання своїх творів. Після її відкритого листа на захист Чорновола в газету «Літературна Україна» ім’я Ліни Василівни не згадували й у пресі. Шістнадцять років поетка працюватиме «в стіл», проявляючи твердість і безкомпромісність. До широкого читацького кола поезія Костенко змогла повернутися лише 1977 року збіркою віршів «Над берегами вічної ріки». А 1979-го було опубліковано надзвичайної художньої сили історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах «Маруся Чурай».

4 – А Поетка, член ОУН Олена Теліга після початку німецько-радянської війни, у жовтні 1941 року прибула в окупований Київ. Теліга очолила Спілку українських письменників, редагувала щотижневий літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово» – «Літаври». З початком масових арештів серед українських націоналістів відмовилася виконати наказ Проводу українських націоналістів про виїзд із Києва. 9 лютого 1942 року була заарештована гестапо. Страчена й похована в Бабиному Яру.

За радянських часів імʼя Олени Теліги замовчували в Україні. Тільки з настанням незалежності його повернули нам.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1 – Г Депортація – примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їхнього постійного проживання.

2 – Б Мобілізація – призов військовозобов'язаних на службу в армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану.

3 – А Евакуація – вивезення населення, особливо фахівців, а також матеріальних цінностей із місцевостей, що перебувають під загрозою стихійного лиха, нападу або загарбання ворогом.

4 – В («еміграція»): вимушене або добровільне переселення частини населення з батьківщини до іншої країни на певний час або на постійне мешкання.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

1 – Г XIV з'їзд ВКП(б) в грудні 1925 року проголосив курс на індустріалізацію – систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переоснащення економіки й зміцнення оборонного потенціалу держави.

2 – Б І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 року затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних республік. Засновницями СРСР були Російська СФРР, Білоруська СРР, Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Закавказька СФРР у складі Азербайджану, Вірменії, Грузії.

3 – А Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 року в Києві проголосив створення  Української автокефальної православної церкви. Учасники Собору висвятили першого предстоятеля УАПЦ митрополита Василя (Липківського).

4 – Д 7 листопада 1929 року газета «Правда» опублікувала статтю Сталіна «Рік великого перелому (До 12-ої річниці Жовтня)». Відповідно до її установок пленум ЦК ВКП(б) визнав недостатніми темпи усуспільнення селянських господарств і проголосив перехід до суцільної колективізації сільського господарства.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.