ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Місце розташування античних міст-колоній Північного Причорномор’я та Криму (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, картосхема дає змогу встановити, що з п’яти позначених міст три розташовувалися на північному узбережжі Чорного моря, одне на Кримському півострові, одне – на Керченському півострові.

Пригадаймо, що Ольвія – найважливіша грецька колонія в Нижньому Побужжі, у дельті Гіпаніса (Бугу) та Борисфена (Дніпра), заснована вихідцями з Мілету в 647–646 р. до н. е.; Пантікапей – давньогрецький поліс, що існував на місці сучасного міста Керч; столиця Боспорського царства; Херсонес – старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя); Тіра – розташована на правому березі Дністровського лиману на території сучасного м. Білгорода-Дністровського Одеської області.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Віленське російсько-польське перемир’я.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування Ю. Хмельницького. Андрусівський договір. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку між подіями ХVІІ ст. та їхніми наслідками.

Ухвалення Гадяцьких пунктів у вересні 1658 р. стало приводом до початку відкритої війни Московського царства проти Гетьманщини в 1658–1659 рр. Ключовою подією війни стала Конотопська битва.

Чигиринські походи турецько-татарських військ 1677–1678 рр. призвели до знелюднення частини Правобережної України (частина населення рятувалася втечею або була знищена, частина взята в якості ясира, частина була добровільно або насильно переселена на Лівобережжя – «Великий згін»), руйнації козацької столиці – Чигирина.

Укладення Андрусівського договору в 1667 р. між Московською державою і Річчю Посполитою призвело до поділу території Гетьманщини між двома державами.

Підписання Віленського перемир’я у 1656 р. між Московською державою і Річчю Посполитою спонукало Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою. Такими союзниками стали Трансільванія і Швеція.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців і митців. М. Костомаров, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про основні віхи діяльності зазначених історичних діячів.

В. Каразін набув слави винахідника, агронома і метеоролога. Але найбільшої слави він зажив, ставши ініціатором відкриття Харківського університету.

М. Остроградський уславився як математик. Був членом Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академії наук.

М. Максимович зажив слави етнографа, укладача збірок українських народних пісень. Став першим ректором Київського університету.

М. Костомаров був визначним істориком, автором праць з історії козацтва. Крім того, від був одним з активних членів Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні. «Індустріалізація».

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики колективізації в Україні. «Колективізація».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату для характеристики соціально-економічного життя УСРР в 1920–1930-ті рр.

Об’єднання селянських господарств у великі підприємства шляхом примусового усуспільнення землі, реманенту та худоби – це колективізація.

Створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, насамперед у промисловості – це індустріалізація.

Тверда норма обсягів натурального відрахування державі частки продукції, виробленої селянськими господарствами – це продподаток.

Форма господарювання в державних підприємствах на основі фінансової самостійності в умовах збереження централізованого керівництва – госпрозрахунок.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості та сільському господарстві.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат пропагує рішення ХХVІ з’їзду КПРС, що відбувся у 1981 р. Додатковою підказкою є зображення генерального секретаря Л. Брежнєва, що вказує на період «застою».

Другий плакат є пропагандою однієї з надпрограм, яка була ініційована М. Хрущовим.

Третій плакат створений у роки перебудови (1985–1991 рр.), коли радянське керівництво на чолі з М. Горбачовим стало проводити політику гласності.

Четвертий плакат закликає до відбудови зруйнованого в роки Другої світової війни.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. «Лібералізація», «Політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «Шістдесятники», «Дисидентство».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні явища, процеси на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела) та співвідносити їх з відповідним поняттям.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – визначення поняття.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що:

• першому поняттю «лібералізація» відповідає джерело зі словами-маркерами: «по-більшовицькому засудити і викорінити… культ особистості»;
• другому поняттю «дисидентство» відповідає джерело зі словами-маркерами: «завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу», «для такої праці потрібні… натхненне слово з вірою у перемогу»;
• третьому поняттю «шістдесятники» відповідає джерело зі словами-маркерами: «поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності», за шукання істини…, за опір, протистояння офіційній літературі та всьому апарату будівничих казарм»;
• четвертому поняттю «реабілітація» відповідає джерело зі словами-маркерами: «зняти з обліку спец поселення і звільнити… виселених з Криму в 1944 р.».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Господарське життя носіїв трипільської культури.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати характерні риси періоду Стародавньої історії України.

Зазначена характерна риса – освоєння міді для виготовлення знарядь праці та утвердження відтворюючих форм господарювання – притаманні періоду енеоліту.

Крім того, пошуку правильної відповіді в завданні допомагає загальне розуміння значень указаних назв історико-археологічних періодів розвитку людства. «Енеоліт» – від латинської енеос – мідний, від грецької літос – камінь, тобто мідно-кам’яний вік.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князя Святослава. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про наслідки військових походів великого князя Святослава Ігоревича, що правив у 964–972 рр.

Завдяки походам на Волгу (проти Хозарського каганату), на Дунай (проти Болгарського царства) йому вдалося розширити кордони держави за рахунок приєднання до Русі земель племен в’ятичів, уличів і тиверців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначати за візуальними джерелами відображені історичні події.

На малюнку бачимо мініатюру з літопису часів Київської Русі, на якій відображено хрещення князя Володимира Святославича в Корсуні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Значення та наслідки внутрішньополітичної діяльності князів доби.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета запровадження системи престолонаслідування.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ви… майте межи собою любов, бо ви брати», «тепер же поручаю я», «Святославу даю Чернігів», «Всеволоду – Переяславль» – допомагають визначити, що йдеться про заповіт Ярослава Мудрого, метою якого було вберегти державу від князівських міжусобиць.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про визначення причин виникнення самостійних політичних центрів на Русі в ХІІ – на початку ХІІІ ст.

Хронологічні рамки, зазначені в завданні, чітко вказують на період політичної роздробленості Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я князя.

Наведені висловлювання літопис приписує галицько-волинському князю Данилу Галицькому. Перше висловлювання виголошене князем напередодні битви з хрестоносцями у 1238 р. під Дорогичином. Друге – напередодні поїздки у ставку до хана Батия в 1245–1246 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено мозаїки ХІ ст. Богоматері Оранти і Ісуса Христа Пантократоса, які прикрашають Софійський собор у Києві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, назви народів на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва народу.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ… цей даниною руським князям служив», «коли ж відчув, що [руські князі] розтрощені татарами… на знесилених русів свою владу поширив», «всю руську землю перейняв у татар» – допомагають визначити, що у джерелі йдеться про литовців.

Відповідь – В.