ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 року погіршила становище православної церкви, що супроводжувалося розгортанням боротьби представників різних верств українського суспільства за відновлення її прав.

Сприятливі обставини склалися для православних у період безкоролів'я, що розпочався 1632 року після смерті Сигізмунда III. Претендент на польський престол королевич Владислав був схильний до компромісу з православними. На елекційному (тому, що обирає нового короля) сеймі 1632 року було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії, а новим і визнаним державою Київським митрополитом став Петро Могила. Згодом «Пункти…» затвердив новообраний король Владислав IV.

Частково знявши колишню гостроту міжконфесійної напруги, цей документ не забезпечив реального задоволення прав православних у Речі Посполитій і не зупинив національно-релігійні утиски православного населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію ширилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. Козацьких нападів зазнали в різні часи найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки 1616 року здобули Кафу – найбільший невільничий ринок у Криму. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців із неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та залежні від неї Київське й Переяславське князівства.

Волинський князь Роман Мстиславович 1199 року, скориставшись тим, що в сусідньому Галичі після смерті князя Ярослава Осмомисла почалися смута й безлади, об’єднав Волинське й Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Князь намагався приборкати свавільне галицьке боярство й провадив активну внутрішню і зовнішню політику. Як нащадок волинської гілки київських князів він мав право на київський престол, який і зайняв незадовго до своєї смерті. Роман Мстиславович став фактично правителем Київського й підлеглого йому Переяславського князівств, водночас залишаючись князем об’єднаних Галицько-Волинських земель.

Лев Данилович успадкував Галицьку, Перемишльську й Белзьку землі, згодом приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття, Холмщину. Але прагнення Лева заволодіти волинськими землями, що були спадщиною Володимира Васильковича, не мало успіху, і його влада не поширювалася на Київське князівство.

Галицько-Волинське князівство за правління Юрія II Болеслава охоплювало територію західних регіонів України, зокрема Галичину та Волинь.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Монету присвячено «Повісті минулих літ» – пам'ятці літописання Русі-України (Київської держави).

За однією з версій літопис створювали протягом тривалого часу, доки на початку XII ст. на основі попередніх зведень його завершив, упорядкував і дав йому назву чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, зображення якого художник розмістив на реверсі монети. 

Оригінал літопису не зберігся. До нас дійшли лише пізні списки, тобто переписані згодом його копії.

«Повість минулих літ» є не лише цінним джерелом історії Київської держави, а й видатним літературним твором, оскільки фіксує тисячолітні традиції українського державотворення й українського слова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Початок раннього залізного віку на теренах України пов’язаний із пануванням у Причорноморських степах племен кіммерійців (приблизно з IX століття до н. е.) Саме ці кочівники першими опанували технологію витоплення й оброблення заліза  на території українського степу.

Поява залізних знарядь праці та зброї спричинила бурхливий розвиток кочового скотарства й військової справи. Володіючи залізною зброєю, кіммерійці здійснювали набіги на сусідні племена. Поширення цього металу сприяло підвищенню продуктивності праці, розвиткові майнової і соціальної нерівності.

Панували кіммерійці в Північному Причорномор’ї до VII ст. до н. е., поки зі сходу не прийшли скіфи, яких згодом витіснили сармати.

Племена трипільської археологічної культури населяли лісостепову зону України в добу енеоліту (мідно-кам’яного віку).

Правильна відповідь – Г.