ТЕМИ: Русь-Україна (Київська держава). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала. Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Маркери в джерелі 1 – «І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: "Якщо ви не поможете нам, то ми нині порубані будемо, а ви завтра порубані будете". І була рада всіх князів у Києві, і порадилися вони так: "Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй» – чітко вказують на події, які призвели до поразки руських князів у битві на річці Калці 1223 року.

Маркери в джерелі 2 – «У це літо Ольгерд переміг трьох царків татарських з ордами їхніми: Котлубаха, Казчея, Дмитра; і з того часу з Поділля вигнав владу татарську» – чітко вказують на битву на Синіх Водах (бл. 1362 рік), унаслідок якої відбулося входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.

Маркери в джерелі 3 – «У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, множеством сили своєї, і оточив город. І обступила сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло міста, а вої його облягали город» – чітко вказують на монгольську навалу й захоплення і зруйнування Києва (1240 рік). Після монгольського погрому встановлено залежності руських князівств від Золотої Орди (1242 рік).

Маркери в джерелі 4 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарів і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва» – чітко вказують на похід князя Святослава і розгромлення ним Хозарського каганату. Але ця перемога призвела до виникнення на південних кордонах Русі печенізької загрози.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери (фотообрази) – сім’ї в національному одязі на вокзалах (фото 1), у рекламному оголошенні для переселенців зазначено місто Львів (фото 3) – чітко вказують на Галичину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери (візуальні образи) – сім’ї в національному одязі на вокзалах» (фото 1, 2), рекламне оголошення для переселенців до Канади, у якому зазначено розміри земельних ділянок, що отримували поселенці (фото 4) – чітко вказують на малоземельних селян. На кінець ХІХ ст. половина селян на західноукраїнських землях мали наділ в один-два морги (австрійський морг дорівнює 0,56 гектара).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Маркери, фотообрази – сім’ї в національному вранні на вокзалах (фото 1, 2), рекламні оголошення для переселенців до Америки (фото 3, 4) – чітко вказують на процес трудової міграції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Товариство «Просвіта» (1868–1939 роки) – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку й піднесення національної свідомості українського народу. Проте на українських землях у складі Російської імперії така робота була ускладнена законодавчими заборонами української мови. Активізації просвітницького процесу посприяли революційні події 1905–1907 років. Вони оживили громадсько-політичне життя в Україні. Царський Маніфест 17 жовтня 1905 року задекларував свободу об’єднань громадян, а указ 4 березня 1906 року «Про тимчасові правила про Товариства та Союзи» розкривав механізм функціонування таких об’єднань. Протягом 1905–1907 років на території України було відкрито близько 15 організацій товариства «Просвіта». Так, починаючи з Одеси 1906 року, регіональні організації «Просвіти» виникають і в інших містах України – Києві, Полтаві, Катеринославі, Чернігові, Житомирі тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото такі зображення:

А «Будинок з химерами» в Києві (1902–1903 роки)

Б будинок Полтавського губернського земства (1903–1908 роки)

В будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (1864–1873 роки, нині Національний університет)

Г будівля Держпрому в Харкові (1925–1929 роки)

Мотиви й форми української народної архітектури й декоративного мистецтва у зовнішньому вигляді можна виявити в будівлі Полтавського губернського земства.

Будинок Полтавського губернського земства споруджено за проєктом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проєктів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова й київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну. Інтер’єри оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом за тими ж народними мотивами, що й на фасадах. У будівництві й оздобленні будинку брали участь відомі художники й майстри народної творчості. Живописні роботи виконали маляри Сергій Васильківський і Микола Самокиш за участю Михайла Беркоса й Миколи Уварова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Виконання селянами Наддніпрянської України повинностей на користь поміщика після набуття ними особистих і майнових свобод згідно з Маніфестом 19 лютого 1861 року царська влада закріплювала впровадженням стану тимчасовозобов’язаних.

Тимчасовозобов’язані селяни – категорія колишніх поміщицьких селян, яких після скасування кріпосного права (1861 рік) було звільнено від кріпосної залежності, але не переведено на викуп. Отримання селянством у повному обсязі прав вільних сільських обивателів було не одноразовим актом, а тривалим процесом.

Протягом двох років, тобто до 19.ІІ(3.ІІІ) 1863 року, селяни зобов’язані були відбувати ті самі повинності, що й за часів кріпацтва. У цей час поміщики або мирові посередники повинні були складати для кожної селянської громади уставну грамоту – своєрідний договір селянина з поміщиком про умови звільнення, за яким між ними виникали обов’язкові відносини: поміщик зберігав право власності на всі належні йому землі, а селянин отримував у користування садибу й наділ польової землі. За це селяни мусили розраховуватися повинностями на користь поміщика – панщиною або оброком. За присадибну ділянку, за яку повинність нараховували окремо від польового наділу, селянин повинен був, зазвичай, сплачувати оброк, а за користування польовим наділом або сплачувати оброк, або відробляти панщину. До панщини залучали чоловіків віком від 18 до 55 років і жінок віком від 17 до 50 років. За кожний подушний наділ чоловік повинен був відробити за рік 40, а жінка – 30 днів, із них 3/5 – улітку. Оброк нараховували за розмірами селянських платежів попередньої реформи, тобто незалежно від дохідності наділу, який селянин отримав у користування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

У характеристиці йдеться про Михайла Максимовича – історика, першого ректора Київського університету Св. Володимира, основоположника української фольклористики, автора збірок українських народних пісень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Започаткування нової української літератури в західноукраїнських землях пов’язують із діяльністю «Руської трійці» (1833–1837 роки), яка видала альманах «Русалка Дністровая» (1837 рік). Це був написаний живою, народною мовою перший український журнал про культуру, у якому одразу все – народні пісні, авторські вірші, переклади закордонних авторів, статті з історії та оригінальні історичні документи. Якщо до «Русалки» поезію писали й видавали мовою церковною, поети писали панегірики й пафосні вірші на честь мертвих князів або ще живих священиків, то вірші в «Русалці Дністровій» – про повсякденне життя людей, природу, романтичні почуття.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років 218 січових козаків і 578 селян на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшли на бік Російської імперії.

Ця подія поклала край Задунайській Січі й водночас наразила на смертельну небезпеку українське населення, що залишилося в Подунав’ї. Ужиті за наказом султана заходи мали жахливі наслідки для селян і козаків. На Січ було послано турецьке військо. Воно вчинило погром населення Добруджі, яке було під захистом Задунайської Січі. Сама ж Січ була повністю зруйнована і після того вже не відродилася.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання мети колоніальної політики Російської імперії другої половини ХVІІІ століття на українських землях.

Указом Катерини ІІ від 15 листопада 1764 року на Україні ліквідовано гетьманство і створено Другу Малоросійську колегію (яка стала головним керівним органом на українських землях) на чолі з генерал-губернатором Малоросії графом Петром Рум’янцевим, у руках якого було зосереджено всю владу й перед яким російський уряд ставив завдання якнайшвидшої остаточної ліквідації автономії Гетьманщини й повного підпорядкування правління українськими землями загальноросійським державним органам (а також звичайно найкориснішого й найпродуктивнішого використання український земель на благо імператорського уряду). У колегії було чотири російських представники, стільки ж українських старшин, прокурор, двоє секретарів (росіянин й українець).

Метою створення цієї колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного правління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі.

Адміністратівно колегія була підпорядкована канцелярії малоросійського генерал-губернатора (існувала до 1796 року). У «Секретній інструкції генерал-губернатору президенту Малоросійської колегії П. Рум’янцеву» Катерина ІІ описала становище українських земель й окреслила проблеми, які мали бути розв’язані передовсім. Це, наприклад, питання про перепис населення, про бажану заборону міграцій жителів, про перепис осіб купецького стану, про бажане збільшення прибутків від малоросійських земель, про розділення військової та цивільної влади, про нагляд за деякими «підозрілими» членами старшини тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

«Літопис Самовидця» Романа Ракушки-Романовського, «Літопис» Григорія Граб’янки, «Літопис» Самійла Величка – ці твори дістали назву козацькі літописи. Тобто в них ідеться про козацьку добу в українській історії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

На картосхемі зображено територію Гетьманщини, Слобідської України й Запорожжя. У 1650–1680-х роках ці землі стали ареною подій, які дістали назву «Руїна». Активними учасниками цих подій були сусідні держави – Річ Посполита, Московське царство й Османська імперія, які безсоромно ділили й грабували Україну. Бахчисарайський договір 1681 року – це угода між Османською імперією і Кримським ханством з одного боку й Московською державою – з іншого.

Згідно з умовами договору:

• кордон між Московською державою й Османською імперією встановлено по р. Дніпро;
• міста Київ, Васильків, Трипілля з навколишніми містечками відходили до Росії, територія вздовж правого берега мала залишитися незаселеною;
• землю між Бугом і Дніпром вирішили теж не заселяти, зруйнованих фортець не лагодити й нових не будувати;
• кримські, очаківські й білгородські татари могли вільно пересуватися по обох берегах Дніпра;
• мешканці України мали право вільно ловити рибу в Дніпрі та його плавнях, добувати сіль у лиманах, полювати, плавати по Дніпру до Чорного моря;
• султан і хан обіцяли: не допомагати ворогам царським, писати царський титул повністю, припинити татарські наскоки на московські й українські землі.

Тобто йдеться про території між р. Дніпро (який був кордоном між двома державами) і Південним Бугом, яка на картосхемі позначена цифрою 3.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Предмет ідентифікації в завданні – битва часів Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Маркер – «військо козацьке має складатися лише з двадцяти тисяч» – чітко вказує на умови Білоцерківського договору 1651 року, який було укладено після поразки козацького війська під Берестечком.

Правильна відповідь – А.