ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва земель.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «княжата Коріатовичі», «князь Ольгерд», «пішли в сю землю й стали володарювати в ній» – чітко вказують на приєднання до Великого князівства Литовського Поділля після перемоги у битві на Синіх Водах 1362 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних положень Люблінської унії 1569 р., ключове з яких передбачає об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків, визначення історичної ролі події.

Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. гальмували процес ополячення й окатоличення, зменшували тиск шляхетського гніту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «патріарх єрусалимський Феофан… висвятив на митрополію Київську», «Йов Борецький» – чітко вказують на події 1620 р. , коли під охороною козаків на чолі з гетьманом П. Сагайдачним було відновлено ієрархію православної церкви в українських землях.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Увідповіднюємо інформацію, отриману з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На чотирьох картосхемах зображено межі козацької держави – Війська Запорозького (Гетьманщини) у різні часи. Згідно з умовами Зборівського договору 1649 р. влада гетьмана поширювалася на три воєводства: Київське, Чернігівське, Брацлавське. Додатковим маркером є позначення у межах держави Микитинської Січі, яка існувала в 1638–1652 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукції ікони «Покрова Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького, якого також можна розпізнати за портретними рисами.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60– 80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань і вмінь характеризувати певний період історії.

Період Руїни Козацької держави – це час внутрішньої боротьби козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання у її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь здійснювати порівняльний аналіз історичних подій, явищ.

«Вічний мир» 1686 р. між Річчю Посполитою та Московською державою, як і Андрусівське перемир’я між ними передбачали, що московський цар зберігав свою зверхність над Лівобережною Україною.

Управління Запоріжжям за Андрусівським договором здійснювали дві держави: Річ Посполита та Московія. З часу «Вічного миру» Запоріжжя належить Московії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціально-економічний розвиток Гетьманщини за часів правління гетьмана І. Мазепи.

У цей час був характерним процес узаконення панщини, яка фактично відновилася на Лівобережній Україні.

Козацька старшина і російське дворянство активно використовували панщину в якості відробіткової ренти за користування селянами їхніх земель.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Запорозька Січ остаточно зруйнована», «Новоросійська губернія» – чітко вказують на рік зруйнування Січі 1775 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

• Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
• Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено палац Кирила Розумовського в Батурині, зведений у стилі класицизму. Яскравими елементами, що вказують на цей стиль, є трикутний фронтон і колони, що його підпирають.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань назви основних адміністративно територіальних одиниць, на які поділялися українські землі у складі Російської імперії.

Українські землі у складі Російської імперії поділялися на 9 губерній.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

Заміна основних ручних знарядь праці системою робочих машин, впровадження у виробництво парових двигунів, формування пролетаріату та буржуазії – це ознаки промислового перевороту.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань діяльності та ідейних засад членів «Руської трійці».

Діячі «Руської трійці» своїм головним завданням вбачали піднесення статусу української мови, розширення сфери її вжитку.

Відповідь – Б.