ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові українці-емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної та самостійної України.

Учасники СВУ називали себе репрезентантами інтересів усіх українців, які вимушено перебували під російським гнітом. Члени СВУ опікувалася долею військовополонених українців – вояків російської армії, проводили серед них національно-просвітницьку роботу. У таборах, де перебувала значна кількість українців, було відкрито читальні, школи, діяли хори, кооперативні й господарські курси. Серед полонених розповсюджували українські газети, часописи, книги тощо.

За активної участі СВУ 1918 року сформовано з українських полонених дивізії – Сірожупанну й Синьожупанну, які брали участь у боротьбі за незалежність Української держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової  війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси (скорочена назва Українських січових стрільців) складали обітницю Україні, у тексті якої відображено неперервність української військової традиції та окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

1. У районі Борислава й Дрогобича було виявлено потужні нафтові поклади. Від видобутку в Галичині нафти ручним способом згодом перейшли до буріння свердловин за допомогою парових машин, що сприяло зростанню нафтовидобувної промисловості в регіоні.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряку й переважання цукробурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрового буряку зросли більш ніж уп'ятеро, а цукрові заводи  виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

3. Розвинутими промисловими районами стали Донецький кам'яновугільний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни. Завдяки іноземним інвестиціям регіон перетворився на найбільший вугільно-металургійний район Російської імперії.

4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 року першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Народовці, на противагу москвофілам, обстоювали ідею етнокультурної та національної єдності українців у Російській та Австро-Угорській імперіях, виступали за розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. Їхня діяльність була спрямована на пробудження національної свідомості української молоді, піднесення освітнього рівня народу.

Москвофіли шукали захисту від полонізації в національно-політичній орієнтації на Російську імперію. Вони не визнавали існування українського народу та його мови. Використовували для письма «язичіє» – штучну мову, в основі якої була старослов’янська мова з домішками елементів російської та староукраїнської мов, українізмів і полонізмів. Москвофіли вважали, що для простолюдина достатньо лише трьох книг – молитовника, псалтиря, катехизису.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

У січні 1846 року в Києві виникла українська таємна політична організація – Кирило-Мефодіївське братство. Ініціаторами її створення були Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров.

Програмні положення товариства викладено в «Книзі буття українського народу», автором якої був професор Київського університету Микола Костомаров.

У цьому творі автор описує бачення українською інтелігенцією перебігу національної історії та стверджує віру у відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів. Братчики сформулювали ідею месіанства України й української нації. Вони передбачили знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів, утвердження демократичних прав і свобод.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Російська самодержиця Катерина II маніфестом 1783 року про приєднання Криму, Кубані й Тамані порушила умови Кючук-Кайнарджійського договору, за якими Росія взяла на себе зобов’язання, як і Османська імперія, поважати незалежність Криму, не втручатися в його внутрішні справи. Згодом було видано наказ, згідно з яким створено Таврійську область, до складу якої ввійшов Кримський півострів.

Політика Росії, спрямована на поступове витіснення корінного населення, спричинила кілька хвиль еміграції кримських татар. Найбільших утисків вони зазнавали під час російсько-турецьких воєн: влада побоювалася, що кримські татари підтримають османські війська. Кримці сповна відчули тягар війни й упереджене, нерівноправне ставлення до себе.

Період 1783–1883 рр. історики назвали «чорним століттям»: зруйнована державність; примусові відселення з прибережних регіонів, зокрема й за межі Криму; демографічні втрати; занепад культури; релігійні утиски.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото зображено культурно-історичні пам’ятки, які було створено наприкінці XVII – у XVIII ст.

А собор святого Юра у м. Львів – 1744–1762 рр.

Б Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ – 1696–1701 рр.

В Успенський собор Почаївської лаври – 1771–1783 рр.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці – головний храм Почаївського монастиря в стилі пізнього бароко, створений за проєктом архітектора Готфріда Гофмана.

Г Троїцький собор у м. Самар (у 1794–2024 рр. – Новомосковськ) – 1775–1780 рр.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Після зречення від корони Речі Посполитої Ян II Казимир 1668 року переїхав до Парижа, де й помер згодом. Похований він був в Абатстві Сен-Жермен-де-Пре в самому центрі французької столиці. У каплиці було зведено надгробок у вигляді скульптурної композиції, яка складалася з пам’ятника королю та барельєфа із зображенням моменту битви між козаками й поляками під Берестечком.

Ця битва була найбільшим мілітарним тріумфом короля в протистоянні з козаками, вона стала однією з найзапекліших і найграндіозніших баталій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Вивчивши гіркий урок кампаній 1648–1649 рр. (поразки під Пилявцями, Зборовом), Ян II Казимир ретельно підготувався до цієї битви.

Під Берестечком у червні 1651 року зійшлись дві величезні армії. Попри поразку й відступ козацького війська, подальше просування поляків на українські землі було призупинено, а боротьба українців ставала ще завзятішою. Наступного 1652 року козаки вщент розбили коронне військо під Батогом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 року погіршила становище православної церкви, що супроводжувалося розгортанням боротьби представників різних верств українського суспільства за відновлення її прав.

Сприятливі обставини склалися для православних у період безкоролів'я, що розпочався 1632 року після смерті Сигізмунда III. Претендент на польський престол королевич Владислав був схильний до компромісу з православними. На елекційному (тому, що обирає нового короля) сеймі 1632 року було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії, а новим і визнаним державою Київським митрополитом став Петро Могила. Згодом «Пункти…» затвердив новообраний король Владислав IV.

Частково знявши колишню гостроту міжконфесійної напруги, цей документ не забезпечив реального задоволення прав православних у Речі Посполитій і не зупинив національно-релігійні утиски православного населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію ширилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. Козацьких нападів зазнали в різні часи найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки 1616 року здобули Кафу – найбільший невільничий ринок у Криму. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців із неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та залежні від неї Київське й Переяславське князівства.

Волинський князь Роман Мстиславович 1199 року, скориставшись тим, що в сусідньому Галичі після смерті князя Ярослава Осмомисла почалися смута й безлади, об’єднав Волинське й Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Князь намагався приборкати свавільне галицьке боярство й провадив активну внутрішню і зовнішню політику. Як нащадок волинської гілки київських князів він мав право на київський престол, який і зайняв незадовго до своєї смерті. Роман Мстиславович став фактично правителем Київського й підлеглого йому Переяславського князівств, водночас залишаючись князем об’єднаних Галицько-Волинських земель.

Лев Данилович успадкував Галицьку, Перемишльську й Белзьку землі, згодом приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття, Холмщину. Але прагнення Лева заволодіти волинськими землями, що були спадщиною Володимира Васильковича, не мало успіху, і його влада не поширювалася на Київське князівство.

Галицько-Волинське князівство за правління Юрія II Болеслава охоплювало територію західних регіонів України, зокрема Галичину та Волинь.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Монету присвячено «Повісті минулих літ» – пам'ятці літописання Русі-України (Київської держави).

За однією з версій літопис створювали протягом тривалого часу, доки на початку XII ст. на основі попередніх зведень його завершив, упорядкував і дав йому назву чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, зображення якого художник розмістив на реверсі монети. 

Оригінал літопису не зберігся. До нас дійшли лише пізні списки, тобто переписані згодом його копії.

«Повість минулих літ» є не лише цінним джерелом історії Київської держави, а й видатним літературним твором, оскільки фіксує тисячолітні традиції українського державотворення й українського слова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Початок раннього залізного віку на теренах України пов’язаний із пануванням у Причорноморських степах племен кіммерійців (приблизно з IX століття до н. е.) Саме ці кочівники першими опанували технологію витоплення й оброблення заліза  на території українського степу.

Поява залізних знарядь праці та зброї спричинила бурхливий розвиток кочового скотарства й військової справи. Володіючи залізною зброєю, кіммерійці здійснювали набіги на сусідні племена. Поширення цього металу сприяло підвищенню продуктивності праці, розвиткові майнової і соціальної нерівності.

Панували кіммерійці в Північному Причорномор’ї до VII ст. до н. е., поки зі сходу не прийшли скіфи, яких згодом витіснили сармати.

Племена трипільської археологічної культури населяли лісостепову зону України в добу енеоліту (мідно-кам’яного віку).

Правильна відповідь – Г.