ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

Земська реформа 1864 р. не була поширена до 1911 р. на Правобережній Україні тому, що уряд Російської імперії остерігався перетворення земств на інструмент посилення польського впливу, оскільки в регіоні поляки-землевласники мали міцні позиції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань заборон в Російській імперії української мови.

Південно-Західне відділення російського географічного товариства, що діяло в 1873–1876 рр., було легальним прикриттям діяльності Київської громади. Після викриття цього факту імператор Олександр ІІ видав Емський указ, одним з наслідків якого стало закриття товариства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних віх біографій провідних персоналій, передбачених Програмою ЗНО.

Іван Франко був одним із засновників першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії. .

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Концентрація промислового виробництва в металургійний, вугільний і залізорудній галузях Наддніпрянської України початку ХХ ст. сприяла утворенню монополістичних об’єднань.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «створення фундаментальних біологічних концепцій», «працюючи в Одесі», «дослід самозараження» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Іллю Мечникова.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціальний устрій українського суспільства на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Згідно з переписом населення, яке було проведено в Австро-Угорщині в 1910 р. більшість українського населення становило селянство.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

Формування в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців у складі австрійської армії засвідчило лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

Положення ІІ Універсалу, оприлюднені в липня 1917 р. були фактично компромісом між УЦР та делегацією Тимчасового уряду Росії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «очолював… Генеральний секретаріат», «Універсали Центральної Ради, до творення яких мав безпосереднє відношення» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Володимира Винниченка.

Серед поданих портретів історичних постатей за портретними рисами можна розпізнати М. Грушевського (А), С. Петлюру (Б), В. Винниченка (В), М. Міхновського (Г).

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь порівнювати історичні явища.

На відміну від Української Народної Республіки (УНР) Західноукраїнській Народній Республіці (ЗУНР) вдалося створити систему управління й забезпечити відносну соціальну стабільність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Завдання спрямоване на перевірку знань змісту, характерних рис історичних явищ.

«Нова економічна політика» (неп) – це комплекс заходів, якими передбачалося запровадження продподатку, госпрозрахунку, відновлення товарно-грошових відносин, формування ринку праці, кооперування виробників.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика «коренізації», яка здійснювалася в Україні у формі «українізації».

Серед запропонованих уривків джерел ключові словосполучення-маркери – «зростання української культури та інтелігенції йде швидкими темпами», «віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі» – містить лише одне джерело.

Відповідь – В.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкових зв’язків.

Політика «ліквідації куркульства як класу» мала за мету змусити більшу частину селянства об’єднатися в колгоспи.

Куркулями на той час називали заможних селян, а також тих селян, які чинили спротив процесу колективізації. Майно розкуркулених підлягало конфіскації, а їх самих відправляли на заслання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, процеси, явища на основі опрацювання статистичних матеріалів (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – явище суспільно-політичного життя в СРСР у 1930-ті рр.

Наведені статистичні матеріали щодо змін керівного складу Київського військового округу допомагають визначити, що джерело вказує на масові репресії проти командного складу Червоної армії напередодні Другої світової війни.

Відповідь – В.