ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності галицько-волинських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Предмет ідентифікування в завданні – союзники галицько-волинського князя.

Маркери – «Поїхав до Ногая окаянного проклятого. [Просити] допомоги для себе в поході проти Ляхів» – чітко вказують на монголів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

На картосхемі зображено територію Русі-України станом на початок 980-х років, коли київським князем був Володимир Великий (980–1015 роки). На це вказує те, що територія Червенських міст входить до складу Русі (після походу 981 року), а племя білих хорватів перебуває за її межами (увійшли до складу Русі в 990-ті роки).

Відповідно зображений похід від Києва до Корсуня (Херсонесу) здіснений князем Володимиром 987 року. Вагомим наслідком цього походу є хрещення Русі-України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – супротивник князя в описаній у джерелі битві.

Маркери – «І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти», «І зіткнулися обидва війська, і була січа велика, і одолів Святослав їх» – чітко вказують на подію Балканського походу князя і битву з візантійцями.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Кіммерійські племена здійснювали грабіжницькі набіги.

Кіммерійці були кочовими племенами, які мешкали на території Північного Причорномор'я у IX–VII ст. до н.е. Вони вели військові дії, що часто супроводжувались грабіжницькими набігами на сусідні народи та держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання подій, які повязані з ліквідацією Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і вміння визначати мету, переслідувану компартійною владою під час здійснення цих акцій.

УГКЦ було ліквідовано з метою:

• позбутися впливу Ватикану на населення Західної України;
• підірвати духовну опóру руху спротиву процесам радянізації;
• привласнити матеріальні цінності УГКЦ.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нової економічної політики в сільському господарстві й уміння виокремлювати їх із запропонованих.

У завданні зазначено хронологічні рамки: 1921–1928 роки.

Серед запропоноаних варіантів відповіді правильними є:

• дозвіл на використання найманої робочої сили;
• розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
• звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду становлення України як незалежної держави й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Обрання першого Президента України – 1991 рік.

Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР – 1990 рік.

Ухвалення Конституції України – 1996 рік.

Утвердження державної символіки України – 1992 рік.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальне історичне джерело, зокрема агітаційно-пропагандистський плакат, установлювати хронологічну послідовність.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело, зокрема агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритм може бути таким:

• з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виділення ключових слов, словосполучень, образів у написах, зображених стереотипних образах – маркерів, що дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – відображені на плакатах події 1939–1944 років на українських землях.

А зображення памятника Богдану Хмельницькому, радянські прапори й літаки, напис «Визволена Київщина» указують на події листопада – грудня 1943 року.

Б образи радянського солдата й шахтаря на тлі териконів і переможних частин радянської армії, написи «Донбас звільнено! Шахтарю! Відроди богатирську міць Донбасу!» указують на літо 1943 року.

В радянський солдат на тлі мапи УРСР і переможних радянських танків, напис «Україна вільна!» указують на подію жовтня 1944 року.

Г постаті селянина і селянки з дитиною, які представляють населення Західної України й Західної Білорусії, бійця Червоної армії на тлі інших бійців, танків і літаків, написи «Подати руку допомоги братським народом Західної України і Західної Білорусії – нас священний обов’язок!» указують на події вересня 1939 р.

Правильна відповідь: ГБАВ.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1940–1980-х років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Початок діяльності Української робітничо-селянської спілки свідчило про зародження українського дисидентського руху.

Офіційна реєстрація Української республіканської партії засвідчувала формування багатопартійності в Україні.

Утворення Української головної визвольної ради стало підсумком організаційного оформлення українського визвольного руху в роки Другої світової війни.

Заснування Української Гельсінської групи засвідчувало зростання ролі правозахисної діяльності в українському дисидентському русі.

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України, уміння встановлювати логічні пари.

1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА)

1945 р. – уключення Закарпатської України до складу УРСР

1951 р. – завершення встановлення західного кордону УРСР

1954 р. – входження Криму до складу УРСР

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Б.

Теми: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1917–1921 років і фактів біографії історичних постатей, уміння визначати логічні пари.

Василь Липківський причетний до проголошення Української автокефальної православної церкви.

Павло Скоропадський сприяв заснуванню Української академії наук.

Михайло Грушевський ініціював скликання Українського національного конгресу (з’їзду).

Симон Петлюра уклав серію Варшавських угод з Юзефом Пілсудським.

Правильна відповідь: 1Г, 2В, 3А, 4Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело, зокрема агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритм може бути таким:

• з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виділення ключових слов, словосполучень, образів у написах, зображених стереотипних образах – маркерів, що дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – події російської агресії у 2014–2015 роках.

Маркерами, що вказують на правильну відповідь, є зображення напівзруйнованої башти керувння польотами Донецького аеропорту, напис «242 дні незалежності, героїзму, відданості», який відображає час оборони Донецького аеропорту українськими воїнами від російських найманців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій російської збройної агресії проти України, що розпочалася 2014 року.

Після запеклих боїв у Луганській і Донецькій областях навесні – улітку 5 вересня 2014 року було підписано Мінський протокол, який містив 12 пунктів. Серед заходів було передбачено забезпечити:

• негайне двостороннє припинення застосування зброї;
• моніторинг і верифікування з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї;
• постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні й верифікування з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України й Російської Федерації.

Проте бойові дії не припинилися. Тому 11–12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України й Росії у форматі «нормандської четвірки» на саміті в Мінську підписали документ – «Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу». Його 13 пунктів передбачають покрокове припинення збройного конфлікту й повернення окремих районів Донецької та Луганської областей під контроль України. Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод мав на меті ефективний моніторинг і верифікування режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацьовувати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певні часи. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретування й аналізування карикатури.

У загальному вигляді інтерпретування й аналізування передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

Карикатуру присвячено корупції в системі органів державної влади. Художник намагався обіграти символічне зображення трьох мудрих мавп (одна з них прикриває рот, друга – очі, а третя – вуха), яких вирізблено в буддиському храмі Тошуга в Японії. Мавпи символізують давню мудрість: «Не дивіться на зло, не чуйте зла, не кажіть зла».

На карикатурі мавп замінено на зображення чиновників, очі, вуха й рот яких закриті грішми. У такий спосіб карикатурист намагався показати, що хабарами (вияв корупції) можна «вирішити питання» із державними чиновниками.

Правильна відповідь – Г.