ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння змісту процесу радянізації в 1939–1941 рр. в західних областях УРСР.

Одним з перших заходів політики радянізації була націоналізація промисловості, торгівлі, земель великих власників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета завдань Центрального штабу партизанського руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «весняно-літній період 1943 р. », «параліч роботи залізничних вузлів в тилу групи армій "Південь"» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про завдання радянських партизан порушити постачання живої сили і техніки вермахту на фронт у район Курської дуги.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій Другої світової війни на українських землях у серпні-грудні 1943 р.

У зазначений період було звільнено Лівобережну Україну та Донбас, почато визволення Правобережної України.

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння здобувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

• Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану у письмовому джерелі та на плакаті з позиції сформульованого завдання.
• Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

На плакаті зображені солдат на тлі картин війни і робітник на тлі руйнувань. Гасло плакату працювати так, як били ворога.

Таким чином, плакат був покликаний мобілізувати суспільство на здійснення відбудови народного господарства (друга половина 1940-х – перша половина 1950-х рр.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

Реабілітація – це комплекс заходів державних органів, спрямованих на виправдання й відновлення в правах неправильно звинувачених зганьблених чи засуджених осіб.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, процеси, явища на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета заходів партійно-радянського керівництва.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «у 1953–1958 рр. державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися», «дозволено видавати колгоспникам аванс грішми» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про хрущовські реформи, які у зазначений період мали посилити матеріальну зацікавленість селян у суспільному виробництві.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння проявів політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку України в 1970 – на початку 1980-х рр.

Із зазначених варіантів відповіді проявом кризи стала поява концепції «розвинутого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння особливостей дисидентського руху в 1970–1980-х рр.

У цей час рух не набув широкої підтримки серед населення через жорстокість репресивних заходів влади та апатії в суспільстві.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про політику «гласності» в СРСР.

«Гласність» у межах політики «перебудови» передбачала пом’якшення цензури, можливість говорити правду, критикувати органи влади, отримувати об’єктивну інформацію.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій, передбачених Програмою ЗНО.

16 липня 1990 р. Верховна Рада України ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Билини – це народні епічні пісні, у яких зазвичай прославлялися подвиги давньоруських героїв-богатирів у боротьбі з кочівниками.

Літописи – це історико-літературні твори, створені на основі різних джерел, у яких оповіді та факти подаються за роками.

Мозаїка – це зображення, зроблені з окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених у цементі різнокольорових шматочків скла, мармуру тощо.

Фрески – це картини, написані фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Другий поділ Речі Посполитої (1793 р.) призвів до включення Київщини, Східної Волині, Поділля та Брацлавщини до складу Російської імперії.

Революція 1848–1849 рр. в Австрійській імперії сприяла скасуванню панщини в Галичині і на Буковині.

Підписання Емського указу (1876 р.) призвело до заборони діяльності громад – напівлегальних об’єднань української інтелігенції.

Революція 1905–1907 рр. в Російській імперії сприяла здобуттю українцями Наддніпрянської України першого досвіду парламентської діяльності.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата оприлюднення цитованого документа.

Ключові в джерелах словосполучення-маркери дають можливість визначити таке:

Перший уривок, це частина ІІІ Універсалу УЦР (маркер – «Україна стає УНР. Не відділяючись від республіки Російської»), який був оприлюднений у листопаді 1917 р.

Друге джерело, це частини грамоти гетьмана П. Скоропадського (маркери – «грамотою я оголошую себе Гетьманом», «Центральна і Мала Рада… розпускаються») видана у квітні 1918 р.

Третє джерело є частиною Акту Злуки УНР та ЗУНР (маркери – «воєдино зливаються… Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна», «однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка»), який був ухвалений у 22 січня 1919 р.

Четверте джерело є частиною IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася незалежність УНР (маркер – «Українська Народна Республіка стає самостійною,… незалежною, суверенною державою українського народу») у січні 1918 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.