ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання подій початку Української революції та сформованості вміння аналізувати візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, зображену подію чи явище, персонаж тощо);
• виділення у джерелі ключових зображень, слів і словосполучень – маркерів (якщо такі є), які дають змогу впізнати предмет ідентифікування;
• аналізування ключових зображень і маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного.   

Предмет ідентифікування в завданні – історичний процес.

Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – подія, її дата та зміст діяльності організації, яка видала відозву.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – подія, її дата та зміст діяльності організації, яка видала відозву.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – подія, її дата та зміст діяльності організації, яка видала відозву.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Завдання скеровано на перевірку вміння виокремлювати характерні риси соціально-економічного життя України в першій половині 1990-х років.

Серед запропонованих варіантів правильні відповіді такі:

• різке соціальне розшарування в суспільстві (різке зубожіння населення, поява заможного прошарку суспільства);
• стрімке зростання тіньової економіки (становила понад 50 %);
• лібералізація цін (упроваджена 1992 року).

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання подій часів Української революції та вміння аналізувати картографічне джерело.

Аналіз картосхеми дає змогу визначити обриси території УНР кінця 1917 – початку 1918 років. Заштрихована територія була приєднана до УНР за умовами Берестейського (Брестського) миру (січень 1918 р.). Позначена лінія фронту була зафіксована перемир’ям у грудні 1917 року. Тобто картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• показати лінію просування німецьких й австро-угорських військ на Східному фронті на кінець 1917 року;
• визначити кордони Української Народної Республіки згідно з Третім Універсалом Української Центральної Ради;
• указати територію, що увійшла до складу Української Народної Республіки за умовою Брестського мирного договору.

Правильна відповідь: 2, 6, 7.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічних змін на Лівобережній і Слобідській Україні у другій половині XVIII ст., і вміння вибирати кілька правильних відповідей із запропонованих.

У другій половині XVIII ст. на Лівобережній і Слобідській Україні відбувалися соціально-економічні зміни:

• запровадження кріпацтва (1783 рік);
• роздавання російському дворянству земель Війська Запорозького;
• зрівняння у правах козацької старшини з російським дворянством (1785 р.).

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання рис розвитку Київського князівства у другій половині ХІІ – на початку ХІІІ століття.

Серед запропонованих варіантів правильними відповідями є:

• політична нестабільність. За сто (приблизно) років змінилося 47 князів;
• центр релігійного життя Русі. У Києві розташовано найбільші релігійні святині – собори, церкви, монастирі;
• один із найрозвиненіших і густонаселених регіонів Русі. Окрім Києва, у якому проживало близько 50 тис. чоловік (на той час одне з трьох найбільших міст Європи), у князівстві нараховували близько 70 міст і містечок із населенням 1–4 тис. осіб).

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів розвитку України за радянських часів і вміння аналізувати агітаційно-пропагандистські плакати як візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – події.

Словосполучення-маркери й образи у джерелі А – «Сто тисяч червоноармійців – на фронт соціалістичної перебудови села!», п’ять сюжетів, які показують переваги колективної праці, колгоспного будівництва – указують на період кінця 1920 – початку 1930-х років, коли здійснювали суцільну колективізацію.

Словосполучення-маркери та образи у джерелі Б – «Продовольчий податок – це махове колесо державного механізму», «продподаток», візуальні образи спрямування доходів з податків – указують на час реалізації нової економічної політики 1921–1929 років.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «На трактор дівчини сідають сміло, дають бійцям упевнений наказ: «Фашистів бийте хоробро й уміло, а ми попрацюємо за вас!» – указують на часи німецько-радянської війни (1941–1945 роки).

Словосполучення-маркери й образи у джерелі Г – «Цілину піднімемо!» – указують на заклик, який з’явився в СРСР 1954 року.

Правильна відповідь: БАВГ.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність подій суспільно-політичного життя.

Кирило-Мефодіївське братство – 1846–1847 роки.

«Руська трійця» – 1833–1837 роки.

Братство тарасівців – 1892 рік.

Стара Київська громада – 1860–1870-ті роки.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність подій першої половини XVIII століття.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі – 1734 рік.

Утворення Першої Малоросійської колегії – 1722 рік.

Ухвалення Конституції П. Орлика – 1710 рік.

Полтавська битва – 1709 рік.

Правильна відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність подій часів Київської держави Русі-України.

Ухвалення принципу престолонаслідування: «кожен хай держить отчину свою» – рішення Любецького з’їзду (1097 рік).

Утвердження в Києві князівської династії Рюриковичів пов’язане з діяльністю князя Олега (882 рік).

Створення першого писаного збірника норм руського права пов’язане з діяльністю Ярослава Мудрого (1016 рік).

Запровадження християнства як державної релігії пов’язане з діяльністю Володимира Великого (988 рік).

Правильна відповідь: БГВА.

Тема: Україна в умовах десталінізації та в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей.

Автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд» – Василь Симоненко.

Автор збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник»; член Української самвидавської Гельсінської групи – В’ячеслав Чорновіл.

Автор збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар»; член Української Гельсінської групи – Василь Стус.

Автор поезій «Всесвіт у тобі», «Оновлення»; один із засновників і керівник Української Гельсінської групи – Микола Руденко.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської,.. ми твердо станемо на нашій землі» – чітко вказують на основне положення Третього Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані… Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на основні положення Першого Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказують на положення Другого Універсалу.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право… як це робить Рада Народних Комісарів щодо Народної Української Республіки» – чітко вказують на відповідь УЦР на ультиматум Раднаркому радянської Росії. Цей дистрактор не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Д – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною… суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення Четвертого Універсалу.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Д.