ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку економіки УРСР на різних етапах.

1970–1980-ті роки характеризують як період «застою» – усеохопної кризи радянського ладу, що поширилася на всі сфери життя – політику, економіку, соціальні відносини, ідеологію, культуру. Характерною ознакою цих часів було заперечення будь-яких спроб оновлення суспільства. Тодішню соціально-економічну сферу охопив тотальний дефіцит.

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо для радянської економіки ніколи не був пріоритетним розвитком підприємств легкої і харчової промисловості (групи Б), пріоритетними були галузі важкої промисловості й енергетики (група А);
• варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання, бо твердження щодо стрімкого зростанням обсягів сільськогосподарського виробництва не відповідає дійсності. Криза в сільському господарстві спонукала керівництво країни до розробки «Продовольчої програми» (1982 рік), однак створення агропромислових комплексів (АПК) так і не розв’язало проблеми колгоспно-радгоспної системи.
• варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо твердження про перехід до інтенсивних методів господарювання неправдиве. Радянська економіка розвивалася екстенсивними методами, навіть подолати «застій» у 1980-ті роки мали подвоєнням економічного потенціалу.
• варіант відповіді Г, у якому йдеться про падінням темпів промислового виробництва, задовольняє умову завдання. Адже від 1970 року економіка пішла на спад. До 1985 року темпи зростання навіть за офіційними даними промислового виробництва знизилися від 8,4  до 3,5 %; у сільському господарстві, що ніколи не працювало успішно, вони впали з 3,2 до 0,5 %.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку економіки СРСР й УРСР на різних етапах.

За результатами аналізування наведених варіантів відповіді можна дійти висновків:

• варіант відповіді А не задовольняє умову завдання, бо спроба ліквідації галузевої системи керування народним господарством була здійснена в СРСР у 1957–1965 роках створенням системи раднаргоспів.
• освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру, Північного Кавказу відбувалося в другій половині 1950-х на початку 1960-х років. Тому варіант відповіді Б не задовольняє умову завдання;
• обмеження господарської самостійності промислових підприємств завжди існувало в радянській економіці. Усі підприємства були державної чи кооперативної власності й підпорядковані директивному плануванню. Спроби розширити господарську самостійність підприємств були здійснені в період «Косигінських реформ» (1965–1970 роки) і в період «перебудови» (1985–1991 роки). Тож варіант відповіді В не задовольняє умову завдання;
• стрімке погіршення економічних показників розвитку економіки й недієвість командно-адміністративних методів змусили радянське керівництво в роки «перебудови» покластися у стимулюванні економічного розвитку на приватну ініціативу: запровадження орендних і кооперативних форм господарювання. Варіант відповіді Г задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Конституції України. Наведена цитата є першою статтею цього документа.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України.

Запровадження християнства як державної релігії Київської Русі відбулося 988 року.

Укладення ченцем Нестором першої редакції «Повісті минулих літ» датовано 1113 роком.

Утворення Галицько-Волинського князівства відбулося 1199 року.

Першу літописну згадку назви «Україна» датовано 1187 роком.

Правильна відповідь – 1 Б 2 В 3 Д 4 Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Займанщина» – елемент звичаєвого права, що дозволяв на підставі першості володіти землею.

«Паланка» – військова, адміністративно-територіальна, господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі.

«Зимівник» – хутір, у якому запорозькі козаки займалися скотарством і землеробством.

«Панщина» – форма визиску селянства, примусове виконання певного обсягу робіт на користь землевласника.

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Д 4 Б.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій соціально-політичного життя українських земель у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

«Маніфест…» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 року передбачав скасування особистої залежності селян від поміщика, надання селянам громадянських прав.

Циркуляр міністра внутрішніх справ Петра Валуєва 1863 року призвів до припинення друку українською мовою шкільних і релігійних видань, закриття недільних шкіл.

Емський указ імператора Олександра II 1876 року передбачав закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, газети «Київський телеграф».

«Маніфест…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 року проголошував дарування демократичних прав і скликання Державної Думи. Відповідно «Маніфест…» сприяв здобуттю українцями досвіду парламентської діяльності, розгортанню мережі товариств «Просвіта».

Правильна відповідь – 1 Г 2 Б 3 Д 4 А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання біографій визначних постатей з історії України й уміння утворювати логічні пари.

Микола Руденко – письменник, один із засновників Української Гельсінської групи.

Валентин Мороз – історик, публіцист, автор есе «Репортаж із заповідника ім. Берії», «Хроніка опору».

Василь Стус – поет, літературний критик, автор поезії «На колимськім морозі калина».

Вячеслав Чорновіл – журналіст, літературний критик, автор збірки «Лихо з розуму».

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Б 4 В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Захоплення Києва монголами – 1240 рік.

Створення Галицької митрополії – 1301 рік.

Коронація Данила Романовича – 1253 рік.

Утворення Галицько-Волинського князівства – 1199 рік.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України й уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери у джерелі А – «вирішили Ми взяти під державу Російську півострів Кримський», «Сповіщаючи мешканців тих місць цим Нашим Маніфестом» – указують на 1783 рік, коли було видано Маніфест російської імператриці Катерини ІІ.

Маркери у джерелі Б – «На початку року граф П. Рум’янцев прибув у Глухів», «Першим його кроком стало проведення ревізії...», «Її результати… отримали назву «Генерального опису Малоросії» – указують на діяльність другої Малоросійської колегії, яка розпочалася 1764 року.

Маркери у джерелі В – «Ми захотіли… оголосити всім вірнопідданим, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє назви запорозьких козаків за образу імператорської величності» – указують на 1775 рік, коли за наказом російської імператриці Катерини ІІ було остаточно зруйновано Запорозьку Січ.

Маркери у джерелі Г – «За кілька днів після приєднання … Мазепи до шведів», «князь Меншиков на чолі війська пішов на Батурин, резиденцію гетьмана… Здобувши місто силою, князь віддав усе живе мечу й вогню» – указують на 1708 рік.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Започаткування руху «хлопоманів» – кінець 1850-х років.

Відкриття університету Св. Володимира в Києві – 1834 рік.

Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа» – 1861 рік.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМИ: Українська революція. Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (Пакт «Молотова – Ріббентропа») – 23 серпня 1939 року.

Підписання РСФРР й УСРР Ризького мирного договору з Польською Республікою – березень 1921 року.

Підписання Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – В Б Г А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку Русі-України кінця Х–середини ХІ ст. і вміння виокремлювати їх із запропонованих.

Кінець Х – середина ХІ ст. в розвитку Київської держави Русі-України – це період правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Історики визначають цей період як розквіт.

Із запропонованих варіантів відповіді правильними є такі:

• перенесення уваги влади з проблеми завоювання земель на їхнє освоєння і утримання. За Ярослава Мудрого припинилося територіальне зростання держави;
• запровадження і поширення державної консолідувальної релігії. У 988 році відбулося хрещення Русі Володимиром Великим. Християнство стало державною релігією;
• поява писаного кодифікованого права. За Ярослава Мудрого було впроваджено збірник законів «Руська правда».

Правильна відповідь – 3, 5, 6.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку української культури другої половини XVI – першої половини XVII ст. і вміння виокремлювати їх із-поміж запропонованих.

Із-поміж наведених варіантів відповіді правильними є такі:

• поява і поширення книгодрукування. У 1574 році український першодрукар Іван Федорович уклав і надрукував у Львові перший східнослов’янський посібник «Буквар» із граматикою і цього самого року вдруге видав «Апостол» (перше видання здійснив у Москві 1564 року);
• поява полемічної літератури. У XVI ст. в умовах релігійного збурення в Європі під впливом Реформації і Контрреформації в Україні розпочалася дискусія (полеміка) з проблеми об’єднання православної і католицької церкви. У 1577 році єзуїт Петро Скарга опублікував твір «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем», який спровокував шквал обурення з боку православних. Скарга рішуче й гостро висловився проти православ’я і закликав до повного підпорядкування православної церкви Папі Римському. У відповідь 1587 року вийшли друком праці ректора Острозької академії Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», у яких автор розкритикував католицизм і календарну реформу Григорія ХІІІ й закликав до підтримки православної церкви. Найвідомішим твором на захист Православія став «Тренос» Мелетія Смотрицького. Праці полемістів мали неабиякий вплив на перебіг передунійного процесу, у них вони висвітлили власне бачення тих принципів, за якими мали б об’єднатися православна і католицька церкви. Окрім розгляду доцільності укладення унії і її можливих наслідків, взаємовідносин православних із католиками, письменники-полемісти порушили важливі проблеми стосовно організації церковного устрою і варіантів реформування православної церкви, для зміцнення її позицій у суспільстві. Після Берестейського собору розпочалася нова хвиля публікації полемічної літератури вже щодо наслідків укладення унії.
• Поява монументальної скульптури й портретного живопису. До ХVІІ ст. головними художніми творами в Україні залишалися ікони. Перехідну роль між іконописом і світським портретним живописом займали так звані парсуни – портрети, виконані прийомами іконописної техніки. Заможні сім’ї козацької старшини масово замовляли свої портрети. Світський портрет на українських землях виник наприкінці ХVІ ст. у трьох композиційних варіантах – погрудному, поясному й на повний зріст. Найраніше світський портрет в Україні поширився в середовищі магнатів. Також у ХVІ ст. під впливом західноєвропейського мистецтва в Україні поширюється мистецтво монументальної скульптури.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів непу в галузі сільського господарства й уміння їх виокремлювати з-поміж наведених.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Він передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців.

У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Відповідно, із наведених варіантів відповіді правильними є:

• запровадження єдиного продовольчого податку;
• розвиток на добровільних засадах мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
• звільнення від сплати податків господарств незаможних селян і поступове збільшення податків на заможних селян.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.