ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання періоду «Руїни» та картографічних умінь.

На картосхемі позначено межі Війська Запорозького за умовами Гадяцького договору (на це вказує дата в легенді картосхеми).

Штрихуванням виокремлено розкол Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну  в результаті обрання 1663 року на Правому березі гетьманом Павла Тетері, а на Лівому – Івана Брюховецького.

Спільний похід польсько-україно-татарського війська на Лівобережжя під керівництвом короля Яна ІІ Казимира відбувся 1664 року й завершився поразкою. У цьому поході правобережними козаками командував гетьман П. Тетеря. Лівобережні полки разом із московськими військами чинили опір. Гетьманом Лівобережжя був І. Брюховецький.

Після поразки походу Річ Посполита остаточно втратила контроль над Лівобережною Україною.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Битва під Батогом відбулася 1652 року. Безпосереднім приводом до неї була спроба Речі Посполитої не допустити союзу козаків із Молдавським князівством. Проте козацько-татарське військо оточило й знищило супротивника. Загинув командувач польськими військами Мартин Калиновський.

Перемога відкрила шлях до одруження Тимоша Хмельницького й Розанди Лупу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело.

Згадана в пісні подія – захоплення козаками турецької фортеці Варна – відбулася 1606 року. Вона свідчила про успішні морські походи козаків на початку ХVІІ ст., що ввійшли в історію під назвою «героїчні походи».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних реформ, здійснених митрополитом Петром Могилою, і вміння визначати їхні наслідки.

Петро Могила став київським митрополитом 1632 року. Для відновлення авторитету православної церкви він розпочав поступове реформування церкви, налагодив строгу дисципліну поміж ченців і духовенства, боровся із порушенням канонів під час вступу в духовний сан й обіймання церковних посад.

Для нагляду за церковним життям Петро Могила запровадив посади двох митрополичих намісників. Контроль за духовним життям повинні були здійснювати єпархіальні собори й створена наприкінці 1634 – на початку 1635 року митрополича консисторія – церковний судовий орган.

Також Могила домігся усунення братств від утручання в церковні справи.

Він реформував церковну освіту, об’єднав школу Київського братства з лаврською. Унаслідок цього виникла Києво-Могилянська колегія – перший вищий навчальний заклад в Україні. Навколо Могили об’єднувалися визначні вчені й культурні діячі.

Зусиллями Петра Могили було зреставровано Софійський собор, церкву Трьох Святителів у Києві й церкву Спаса на Берестові.

Зміни, що відбувалися в церковному житті, було закріплено в кількох книгах: «Православне сповідання віри», «Служебник», «Требник» тощо.

Завдяки діяльності митрополита було подолано занепад православної церкви на українських землях.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія (унія).

Словосполучення-маркери – «Політичною елітою тогочасної України-Русі унія сприймалася радше негативно, ніж позитивно», «унія мала велике значення для України», «врятувала Велике князівство Литовське від експансії Московського царства» – чітко вказують на Люблінську унію 1569 року. Її було укладено між Польщею і Великим князівством Литовським (ВКЛ) під час Лівонської війни, у яку було втягнуто й ВКЛ, що намагалося зупинити московську експансію в Балтії.

Польська допомога Литві переломила хід війни та сприяла поразці Москви. За умовами унії українські землі, що були у ВКЛ, переходили під урядування польської корони.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства у складі Великого князівства Литовського з утворенням Київського воєводства відбулася по смерті київського князя Семена Олельковича 1471 року. Київським воєводою було призначено Мартина Гаштольда.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії України ХІV ст., картографічних умінь, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

На картосхемі позначено межі Великого князівства Литовського (ВКЛ) і сусідніх держав. Штрихуванням позначено терени земель колишньої Київської держави Русі-України, що увійшли до складу Великого князівства Литовського.

Вирішальною подією, що забезпечила розширення меж ВКЛ так, як показано на картосхемі, стала перемога литовського князя Ольгерда над монголами в битві на р. Сині Води (1362 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії Русі та вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між ними.

Домовленість між онуками Ярослава Мудрого (Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю…) була досягнута на Любецькому з’їзді князів 1097 року. Поштовхом до такого рішення стали руйнівні набіги половців на Русі, що розпочалися 1055 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток часів Королівства Руського (Галицько-Волинської держави).

На фото зображено церкву Св. Пантелеймона під Галичем.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних здобутків правління київських князів.

За свого правління київські князі Святослав Ігоревич, Володимир Великий і Ярослав Мудрий розширили кордони Русі.

За Святослава було приєднано території, де проживали племена в’ятичів, уличів і тиверців.

За Володимира – територія племен волинян і білих хорватів.

За Ярослава ці території були остаточно приєднані, а також було підкорене фіно-угорське плем’я чудь на узбережжі Фінської затоки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання понять і термінів з історії України.

«Уроки» – термін, використовуваний у Київській державі для визначення обсягів данини. Княгиня Ольга встановила «уроки», щоби запобігти ситуації, яка призвела до загибелі її чоловіка князя Ігоря.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото зображено різноманітні речі: керамічний і металевий посуд, прикраси, предмети побуту. Найприкметнішими є чорнолакові й чорнофігурні керамічні вироби, які свідчать про належність експонатів мешканцям античних міст Північного Причорномор’я.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Археологічна культура» – це комплекс подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту «реформ Косигіна», реалізовуваних у 1965–1970 роки.

«Реформи Косигіна» – система заходів у промисловості й сільському господарстві, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання. Передбачалося, що реформи забезпечать подолання недоліків у тодішній радянській економіці. Із наведних варіантів відповіді задовольняють умову завдання такі твердження:

• відновлення галузевої системи керування промисловістю через союзні й союзно-республіканські міністерства;
• розширення господарської самостійності підприємств унаслідок скорочення кількості планових показників;
• визначення прибутку й рентабельності ключовими показниками ефективності роботи підприємств.

Правильна відповідь – 3 5 7.