ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, процеси на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – урядова політика.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «забезпечити українській мові місце, відповідно числу та питомій вазі українського народу на території УСРР» – допомагає визначити, що йдеться про реалізацію політики коренізації, яка на території УСРР здійснювалася у формі українізації.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні. Взаємозв’язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку йдеться про економічні процеси, що мали місце у 1920-1930-ті рр. «Перекачування коштів із села у місто» стало джерелом фінансування індустріалізації, що розгорнулась наприкінці 1920-х рр. Така політика мала катастрофічні наслідки для розвитку села і сільського господарства: розорення села, Голодомор, хронічна криза з продуктами харчування.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід проаналізувати статистичні дані, які є свідченням масових репресій в республіці у 1930-ті рр., жертвами яких ставали й члени комуністичної партії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь розпізнавати визначних історичних діячів за портретними рисами.

Президентом Карпатської України, проголошеної 15 березня 1939 р., був Августин Волошин. Його портрет вміщений під літерою «А».

Додатковими елементами, які допомагають розпізнати А. Волошина є: окулярі і одяг греко-католицького священника.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні. «Голокост».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань понять і термінів.

Терміном «Голокост» у світовій історіографії прийнято позначати геноцид єврейського народу, який здійснювали нацисти та їх поплічники в роки Другої світової війни. Жертвами Голокосту стали 6 млн євреїв.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Визволення Києва.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистські плакати.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – рік видання плакатів.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Харків наш!», «Слава визволителям Києва!» – вони дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події вигнання з території України німецьких загарбників.

Визволення Харкова відбулося двічі 16 лютого і 23 серпня 1943 р., Києва – 6 листопада 1943 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Хід операції «Вісла». Причини та наслідки проведення операції «Вісла».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція, що здійснювала зазначені заходи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «переселення є наслідком дій УПА», «Річ Посполита», «ті, хто не підкоряться наказу… вважатимуться бандитами» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про операцію «Вісла», яку в 1947 р. проводив уряд Польської Народної Республіки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань основних подій і персоналій певної епохи.

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР» був оприлюднений 1954 р.

На той час керівником СРСР (Першим секретарем ЦК КПРС) був Микита Хрущов.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Конституція УРСР 1978 р. Ключові положення Конституції УРСР 1978 р.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити причини появи концепції «розвинутого соціалізму».

У 1961 р. була ухвалена нова Програма КПРС, яка містила тезу, що теперішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі. Проте вже в середині 1970-х рр. стало зрозумілим, що проголошені плани є не реальними і, щоб приховати їх нереальність, була вироблена концепція «розвинутого соціалізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. Причини активізації опозиційного руху. Утворення Української Гельсінської групи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки укладення угоди.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Держави-учасниці поважатимуть права людини та основні свободи» – допомагає визначити, що наведений уривок є частиною Гельсінського заключного акту 1975 р.

Наслідком підписання цієї угоди стала активізації діяльності в СРСР, зокрема, в Україні, діячів дисидентського руху. У 1976 р. ними була створена Українська Гельсінська група.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому варто особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі хронічного дефіциту товарів народного вжитку. На це вказує сам малюнок (зліплені дитиною снігові баби створюють враження «черги») і підпис з прямою мовою жінки, яка переплутала снігових баб з чергою у магазин (Пані, що тут дають?).

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Формування багатопартійності, перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, визначених Програмою ЗНО.

Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР відбулися в березні 1990 р. Хоча більшість на виборах здобула Комуністична партія України, у Верховні Ради вперше була утворена опозиція – Народна Рада.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити причини позачергових виборів Президента України в 1994 р. Крім президентських виборів, у 1994 р. відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України.

Головною причиною виборів стали складна соціально-економічна ситуація (падіння виробництва, гіперінфляція, стрімке падіння життєвого рівня, соціальне розшарування, зростання злочинності тощо) і політична криза (боротьба між гілками влади за повноваження та розподіл державної власності).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Олега. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Великий київський князь Володимир Великий – період правління 908–1015 р.

Галицько-волинський князь, король Данило Галицький – 1238–1264 рр.

Великий київський князь Ярослав Мудрий – 1019–1054 рр.

Великий київський князь Олег – 882–912 рр.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.