ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати в місцевого населення опору, який набув насамперед форм підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях була наявність трьох течій: радянської, націоналістичної, польської, кожна з яких мала власні мету і завдання.

Представники радянської течії підтримували радянську владу та прагнули її відновити. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій і ліній зв'язку, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху партизанські зʼєднання здійснювали рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися вороже, й це було взаємно.

Українська націоналістична течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів – ОУН (б) та ОУН (м). Ці сили розгорнули боротьбу, спрямовану на створення незалежної Української Держави.

Німецька окупаційна влада поставила вимогу відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 року Акт відновлення Української Держави, арештувала провідних членів ОУН (б), розпочала масові репресії проти членів похідних груп і ОУН (б), і ОУН (м). Після цього обидві ОУН пішли в підпілля й перейшли до протистояння з нацистами. Створена восени 1942 року Українська повстанська армія боролася з нацистами, польськими та радянськими партизанами.

Польський рух Опору був представлений Армією Крайовою, що вела боротьбу з гітлерівцями, зокрема й на українських теренах. Її завдання полягало в тому, щоб взяти під свій контроль західноукраїнські землі, втрачені Польщею 1939 року. Реалізовуючи ці задуми, АК супроводжувала їх терористичними акціями проти мирного українського населення. У відповідь УПА розпочала відкриту боротьбу проти поляків.

Отже, єдиною спільною метою боротьби для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання окупантів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, болгарською, єврейською, польською та іншими мовами навчання.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 року ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Варшавська угода відома також як «пакт Пілсудського – Петлюри».

З українського боку це була спроба домогтися незалежності: спираючись на союзників-поляків, звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки.

За польською концепцією Пілсудського Україна мала стати однією з держав, які б відмежовували Польщу від радянської Росії.

У підсумку, за умовами українсько-польського військово-політичного союзу, Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою, а Директорію на чолі із Симоном Петлюрою – єдино законною владою в Україні. Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини і Берестя. Українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії.

Уже наступного дня після укладення угоди розпочався польсько-український наступ на Київ, який через два тижні був звільнений від більшовиків. Та ні втримати його, ні закріпитися на Лівобережжі союзникам не вдалося

А Симон Петлюра, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР

Б Михайло Грушевський, голова Української Центральної Ради

В  Павло Скоропадський, гетьман Української Держави

Г Володимир Винниченко, голова Генерального секретаріату, перший голова Директорії УНР

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові українці-емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної та самостійної України.

Учасники СВУ називали себе репрезентантами інтересів усіх українців, які вимушено перебували під російським гнітом. Члени СВУ опікувалася долею військовополонених українців – вояків російської армії, проводили серед них національно-просвітницьку роботу. У таборах, де перебувала значна кількість українців, було відкрито читальні, школи, діяли хори, кооперативні й господарські курси. Серед полонених розповсюджували українські газети, часописи, книги тощо.

За активної участі СВУ 1918 року сформовано з українських полонених дивізії – Сірожупанну й Синьожупанну, які брали участь у боротьбі за незалежність Української держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової  війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси (скорочена назва Українських січових стрільців) складали обітницю Україні, у тексті якої відображено неперервність української військової традиції та окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

1. У районі Борислава й Дрогобича було виявлено потужні нафтові поклади. Від видобутку в Галичині нафти ручним способом згодом перейшли до буріння свердловин за допомогою парових машин, що сприяло зростанню нафтовидобувної промисловості в регіоні.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряку й переважання цукробурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрового буряку зросли більш ніж уп'ятеро, а цукрові заводи  виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

3. Розвинутими промисловими районами стали Донецький кам'яновугільний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни. Завдяки іноземним інвестиціям регіон перетворився на найбільший вугільно-металургійний район Російської імперії.

4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 року першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Народовці, на противагу москвофілам, обстоювали ідею етнокультурної та національної єдності українців у Російській та Австро-Угорській імперіях, виступали за розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. Їхня діяльність була спрямована на пробудження національної свідомості української молоді, піднесення освітнього рівня народу.

Москвофіли шукали захисту від полонізації в національно-політичній орієнтації на Російську імперію. Вони не визнавали існування українського народу та його мови. Використовували для письма «язичіє» – штучну мову, в основі якої була старослов’янська мова з домішками елементів російської та староукраїнської мов, українізмів і полонізмів. Москвофіли вважали, що для простолюдина достатньо лише трьох книг – молитовника, псалтиря, катехизису.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

У січні 1846 року в Києві виникла українська таємна політична організація – Кирило-Мефодіївське братство. Ініціаторами її створення були Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров.

Програмні положення товариства викладено в «Книзі буття українського народу», автором якої був професор Київського університету Микола Костомаров.

У цьому творі автор описує бачення українською інтелігенцією перебігу національної історії та стверджує віру у відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів. Братчики сформулювали ідею месіанства України й української нації. Вони передбачили знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів, утвердження демократичних прав і свобод.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Російська самодержиця Катерина II маніфестом 1783 року про приєднання Криму, Кубані й Тамані порушила умови Кючук-Кайнарджійського договору, за якими Росія взяла на себе зобов’язання, як і Османська імперія, поважати незалежність Криму, не втручатися в його внутрішні справи. Згодом було видано наказ, згідно з яким створено Таврійську область, до складу якої ввійшов Кримський півострів.

Політика Росії, спрямована на поступове витіснення корінного населення, спричинила кілька хвиль еміграції кримських татар. Найбільших утисків вони зазнавали під час російсько-турецьких воєн: влада побоювалася, що кримські татари підтримають османські війська. Кримці сповна відчули тягар війни й упереджене, нерівноправне ставлення до себе.

Період 1783–1883 рр. історики назвали «чорним століттям»: зруйнована державність; примусові відселення з прибережних регіонів, зокрема й за межі Криму; демографічні втрати; занепад культури; релігійні утиски.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото В зображено Успенський собор Почаївської лаври.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці – головний храм Почаївського монастиря в стилі пізнього бароко, створений за проєктом архітектора Готфріда Гофмана.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Після зречення від корони Речі Посполитої Ян II Казимир 1668 року переїхав до Парижа, де й помер згодом. Похований він був в Абатстві Сен-Жермен-де-Пре в самому центрі французької столиці. У каплиці було зведено надгробок у вигляді скульптурної композиції, яка складалася з пам’ятника королю та барельєфа із зображенням моменту битви між козаками й поляками під Берестечком.

Ця битва була найбільшим мілітарним тріумфом короля в протистоянні з козаками, вона стала однією з найзапекліших і найграндіозніших баталій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Вивчивши гіркий урок кампаній 1648–1649 рр. (поразки під Пилявцями, Зборовом), Ян II Казимир ретельно підготувався до цієї битви.

Під Берестечком у червні 1651 року зійшлись дві величезні армії. Попри поразку й відступ козацького війська, подальше просування поляків на українські землі було призупинено, а боротьба українців ставала ще завзятішою. Наступного 1652 року козаки вщент розбили коронне військо під Батогом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 року погіршила становище православної церкви, що супроводжувалося розгортанням боротьби представників різних верств українського суспільства за відновлення її прав.

Сприятливі обставини склалися для православних у період безкоролів'я, що розпочався 1632 року після смерті Сигізмунда III. Претендент на польський престол королевич Владислав був схильний до компромісу з православними. На елекційному (тому, що обирає нового короля) сеймі 1632 року було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії, а новим і визнаним державою Київським митрополитом став Петро Могила. Згодом «Пункти…» затвердив новообраний король Владислав IV.

Частково знявши колишню гостроту міжконфесійної напруги, цей документ не забезпечив реального задоволення прав православних у Речі Посполитій і не зупинив національно-релігійні утиски православного населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію ширилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. Козацьких нападів зазнали в різні часи найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки 1616 року здобули Кафу – найбільший невільничий ринок у Криму. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців із неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та залежні від неї Київське й Переяславське князівства.

Волинський князь Роман Мстиславович 1199 року, скориставшись тим, що в сусідньому Галичі після смерті князя Ярослава Осмомисла почалися смута й безлади, об’єднав Волинське й Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Князь намагався приборкати свавільне галицьке боярство й провадив активну внутрішню і зовнішню політику. Як нащадок волинської гілки київських князів він мав право на київський престол, який і зайняв незадовго до своєї смерті. Роман Мстиславович став фактично правителем Київського й підлеглого йому Переяславського князівств, водночас залишаючись князем об’єднаних Галицько-Волинських земель.

Лев Данилович успадкував Галицьку, Перемишльську й Белзьку землі, згодом приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття, Холмщину. Але прагнення Лева заволодіти волинськими землями, що були спадщиною Володимира Васильковича, не мало успіху, і його влада не поширювалася на Київське князівство.

Галицько-Волинське князівство за правління Юрія II Болеслава охоплювало територію західних регіонів України, зокрема Галичину та Волинь.

Правильна відповідь – Б.