ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин.

Президентом Карпатської України, проголошеної 15 березня 1939 р., був Августин Волошин. Його портрет вміщений під літерою «А».

Додатковими елементами, які допомагають розпізнати А. Волошина є: окулярі і одяг греко-католицького священника.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Установлення нацистського окупаційного режиму. Нацистський «новий порядок» в Україні. «Голокост».

Терміном «Голокост» у світовій історіографії прийнято позначати геноцид єврейського народу, який здійснювали нацисти та їх поплічники в роки Другої світової війни. Жертвами Голокосту стали 6 млн євреїв.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Визволення Києва.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – рік видання плакатів.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Харків наш!», «Слава визволителям Києва!» – вони дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події вигнання з території України німецьких загарбників.

Визволення Харкова відбулося двічі 16 лютого і 23 серпня 1943 р., Києва – 6 листопада 1943 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Хід операції «Вісла». Причини та наслідки проведення операції «Вісла».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «переселення є наслідком дій УПА», «Річ Посполита», «ті, хто не підкоряться наказу… вважатимуться бандитами» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про операцію «Вісла», яку в 1947 р. проводив уряд Польської Народної Республіки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР. Причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР.

Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області із складу РРФСР до складу УРСР» був оприлюднений 1954 р.

На той час керівником СРСР (Першим секретарем ЦК КПРС) був Микита Хрущов.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Конституція УРСР 1978 р. Ключові положення Конституції УРСР 1978 р.

У завданні слід визначити причини появи концепції «розвинутого соціалізму».

У 1961 р. була ухвалена нова Програма КПРС, яка містила тезу, що теперішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі. Проте вже в середині 1970-х рр. стало зрозумілим, що проголошені плани є не реальними і, щоб приховати їх нереальність, була вироблена концепція «розвинутого соціалізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. Причини активізації опозиційного руху. Утворення Української Гельсінської групи.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Держави-учасниці поважатимуть права людини та основні свободи» – допомагає визначити, що наведений уривок є частиною Гельсінського заключного акту 1975 р.

Наслідком підписання цієї угоди стала активізації діяльності в СРСР, зокрема, в Україні, діячів дисидентського руху. У 1976 р. ними була створена Українська Гельсінська група.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому варто особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі хронічного дефіциту товарів народного вжитку. На це вказує сам малюнок (зліплені дитиною снігові баби створюють враження «черги») і підпис з прямою мовою жінки, яка переплутала снігових баб з чергою у магазин (Пані, що тут дають?).

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Формування багатопартійності, перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР відбулися в березні 1990 р. Хоча більшість на виборах здобула Комуністична партія України, у Верховні Ради вперше була утворена опозиція – Народна Рада.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

У цьому випадку слід визначити причини позачергових виборів Президента України в 1994 р. Крім президентських виборів, у 1994 р. відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України.

Головною причиною виборів стали складна соціально-економічна ситуація (падіння виробництва, гіперінфляція, стрімке падіння життєвого рівня, соціальне розшарування, зростання злочинності тощо) і політична криза (боротьба між гілками влади за повноваження та розподіл державної власності).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Олега. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

1. Володимир Великий 

Б (980–1015 рр.)

2. Данило Галицький 

Д (1238–1264 рр.)

3. Ярослав Мудрий 

В (1019–1054 рр.)

4. Олег 

А (882–912 рр.)

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи». Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Правильна відповідність між організаціями та їхніми програмними цілями:

1 – Б (Південне товариство декабристів) Їхній програмний документ «Руська правда» Павла Пестеля передбачав радикальний шлях: військовий переворот, убивство царя, скасування кріпацтва та перетворення Росії на унітарну республіку з диктатурою тимчасового уряду.

2 – Г (Кирило-Мефодіївське братство) У «Книзі буття українського народу» та «Статуті» вони проголошували християнські цінності, скасування станів та створення федерації вільних слов'янських республік із центром у Києві.

3 – В («Руська трійця») Цей гурток мав культурно-просвітницьке спрямування. Вони збирали фольклор, видали «Русалку Дністрову», прагнули підняти статус народної мови до літературного рівня та довести, що галичани є частиною єдиного українського народу.

4 – Д (Головна руська рада) Створена під час революції 1848–1849 рр. («Весна народів»), ця організація висунула політичну вимогу: поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську), а також використання української мови в школах та адміністрації.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво», «пацифікація».

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. «Радянізація». Установлення нацистського окупаційного режиму. «Новий порядок».

Осадництво – політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Пацифікація – адміністративно-репресивна поліцейська акція проти українського населення Східної Галичини, здійснена польською владою восени 1930 р.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни, спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

Радянізація – політика насадження в західних областях України норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утверджених в СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни. Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська наступальна операція, Карпатсько-Ужгородська наступальна операція).

Київська оборонна операція (червень–вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень–листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.), яка призвела до оточення і розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень–жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.