Яка подія пов’язана із зображеним на ілюстрації діячем?
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.
Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Дмитра Вишневецького. Додатковою підказкою є зображення князя у вигляді козака (на голові «оселедець», у руках зброя). Саме з Дмитром Вишневецьким (Байдою) повязують зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.
Відповідь – Б.
Фільварок — це форма господарювання
ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.
Завдання перевіряє знання поняття фільварок.
Фільварок (пол., folwark, від нім. Vorwerk – хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.
В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині в XV ст. У більшості українських земель, які входили до складу Литви, фільваркова система господарювання почала впроваджуватися з середини XVI ст. У зв’язку з розвитком внутрішнього й особливо зовнішнього ринків у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції.
Відповідь – Г.
У якому уривку з історичного джерела вказано привід до Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.?
ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.
Завдяки ключовим у джерелах словам і словосполученням-маркерам можна визначити, що в уривках йдеться про такі події:
Молдавські походи – маркери: «Тиміш», «дочка молдавського володаря».
Привід до Національно-визвольної війни – маркери: «уся перша війна розпочалася через Чаплинського», «відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував», «увесь цей вогонь спалахнув через нього».
Віленське перемир’я між Московією і Річчю Посполитою – маркери: «царська величність наді мною… учинив немилосердя», «Вільно», «государ послав проти нас, шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей».
Спільний шведсько-трансільвансько-український похід проти Польщі 1657 р. – маркери: «Б. Хмельницький майже поєднав своє військо з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана А. Ждановича, Богуна… для спустошення».
Діяльність якого гетьмана можна характеризувати, спираючись на подану карту?
ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з картиінформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.
Усі ці події пов’язані з гетьмануванням І. Виговського.
Що було характерним для процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст.?
ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.
Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси процесу колонізації Слобідської України в другій половині ХVІІ ст.
У зазначений період процес колонізації Слобідської України отримав новий імпульс, який пов’язаний зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.
Відповідь – В.
Діяльність якого гетьмана уславлено на зображеній гравюрі?
ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Розвиток культури та освіти. І. Мигура. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ».
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на малюнку зображено репродукцію гравюри «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», яка була створена І. Мигурою у 1706 р. Допомагає ідентифікувати гравюру те, що на ній зображено гетьмана І. Мазепу та його герб, а також зображені церкви, зведені його коштом.
Діяльність Другої Малоросійської колегії було спрямовано на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.
Завдання передбачає перевірку сформованості знань про зміст діяльності Другої Малоросійської колегії (1764–1782 рр. чинність Другої Малоросійської колегії була продовжена до 1785 р.).
10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив П. Рум’янцев. Причиною створення колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного управління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі.
В адміністративному сенсі колегія підлягала канцелярії малоросійського генерал-губернатора (існувала до 1796 р.). У «Секретній інструкції генерал-губернатору президенту Малоросійської колегії П. Рум’янцеву» Катерина ІІ описала становище українських земель і окреслила питання, які мали бути вирішені в першу чергу. Це, наприклад, питання про перепис населення, про бажану заборону міграцій жителів, про перепис осіб купецького стану, про бажане збільшення прибутків від малоросійських земель, про вирішення питання розділення військової та цивільної влади, про нагляд за деякими «підозрілими» членами старшини тощо.
До основних заходів, які були проведені на українських землях Другою Малоросійською Колегією належать, по-перше, генеральний перепис Малоросії, введення рубльового податку, який потім був скасований і замінений на подушний податок, поширення на Україну російського кріпосного права, утворення на території Україні трьох намісництв – Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського, які за територією і організацією були ідентичні решті з 30 губерній імперії, скасування традиційного козацького полкового устрою і перетворення десяти українських козацьких полків та п’яти слобідських на регулярні кавалерійські російської армії. І найголовніше, Маніфестом Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі від 3 серпня 1775 р. було проголошено, що Січ Запорізька вже зруйнована. Це означало остаточну руйнацію традиційного українського устрою та перетворення України на уніфіковану частину Російської Імперії.
Обіймаючи посади генерала-губернатора Малоросії та президента другої Малоросійської колегії, П. Рум’янцев провадив активну колоніальну політику російського уряду щодо Гетьманщини, спрямовану на остаточну ліквідацію її політичної автономії. Так, за його розпорядженням були проведені реформи козацької служби, податкової системи (запроваджено подушний податок) та поштової справи. Протягом правління цієї людини були зроблені дуже важливі кроки для ліквідації автономії України: 1781 р. ліквідовано сотенно-полковий устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини, скасовано українські козацькі полки; протягом1781–1783 pp. запроваджено загальноімперську систему адміністративно-політичного управління, тобто поділ на намісництва; замість козацьких полків створено регулярні карабінерські полки за російським зразком; 1783 р. остаточно закріпачено українських селян; 1785 р. на Україну поширено дію «Жалуваної грамоти дворянству»; 1786 р. проведено секуляризацію монастирських маєтків.
Повстання Чернігівського полку наприкінці 1825 — на початку 1826 рр. було підготовлено
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».
Завдання передбачає сформованість знань про декабристський рух в Україні.
Декабристи – це представники російського дворянства (переважно офіцери російської армії), які прагнули здійснити державний переворот для усунення самодержавства та проведення ліберальних перетворень у Росії.
Основні осередки таємних декабристських організацій були розташовані в Петербурзі та в Україні. Ядро декабристського руху в Україні сформувалося на Правобережжі. Тут була розквартирована Друга армія, офіцери якої брали активну участь у Закордонному поході російської армії під час наполеонівських війн. З трьох таємних товариств, що виникли на початку 1820-х рр., в Україні існували і проводили революційну діяльність два – Південне товариство і Товариство об'єднаних слов'ян. Головою Південного товариства П. пестелем була розроблена «Русская правда» – проект майбутньої конституції. 14 грудня 1825 р. відбувся виступ декабристів у Петербурзі, жорстоко придушений урядовими військами.
Попри несприятливі обставини васильківська управа Південного товариства на чолі з С. Муравйовим-Апостолом підняла повстання в Чернігівському полку, яке тривало з 29 грудня 1825 р. по 3 січня 1826 р. Це повстання теж було придушене. П’ять провідних діячів руху (три з Південного товариства) були страчені.
Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.
«У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».
В уривку йдеться про
ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний процес/явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Предмет ідентифікації в завданні – історичний процес/явище.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «землі, що відійшли до Австрії», «нове правительство австрійське заходилося… поліпшити долю кріпаків українських, обмежити… владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ 1770–1780-х рр. Після першого поділу Польщі у 1772 р. Галичина ввійшла до складу володінь австрійських Габсбургів. На новоприєднані землі були поширені реформи в дусі «освіченого абсолютизму», які здійснювали правителі Австрії.
Відповідь – А.
Реформи 1860–1870-х рр. у Російській імперії сприяли
ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати наслідки проведення реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії.
Ключовою реформою стало скасування кріпацтва, яке усунуло основну перепону в розвитку капіталістичних відносин. Було дано імпульс промисловому розвитку. Завдяки реформам у Російській імперії було завершено промисловий переворот, який розпочався у 1830–1840 рр.
«Негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського як невиправних й однозначно небезпечних для краю агітаторів» — це одна з вимог
ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Емський указ.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний документ на основі опрацювання його уривка (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ.
Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського» – вказує на Емський указ царя Олександра ІІ. Крім того, указ забороняв: ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу; видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот; друкувати будь-які книги українською мовою; ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881р.); влаштовувати концерти з українськими піснями; викладати українською мовою в початкових школах. Дозволялося видавати українською історичні літературні пам’ятки та художні твори, але лише за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію від Головного управління у справах друку. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою та щоб з бібліотек були вилучені книги українською мовою, що не відповідають зазначеним вимогам. На підставі Емського указу було закрито Південно-Західне відділення російського географічного товариства в Києві, припинено видання «Кіевского телеграфа», заборонено діяльність Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київського університету (М. Драгоманова, Ф. Вовка, С. Подолинського, М. Зібера та ін.).
Укажіть пам’ятку архітектури України, зображену на фото початку ХХ ст.
ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток архітектури. Володимирський собор у Києві.
Отже, на фото зображено Володимирський собор у Києві, визначну пам’ятку архітектури та монументального будівництва XIX ст. Зведений у псевдовізантійському стилі за проектом О. Беретті. Собор увінчано сімома золотими куполами. Храм має приосадкувату форму, куполи розташовані на широких низьких барабанах-апсидах, оперезаних віконною аркадою, центральний купол більший за всі інші. Художнє оформлення, зокрема настінні розписи, якими славиться собор, виконано під керівництвом А. Прахова відомими художниками В. Васнєцовим, М. Нестеровим, М. Пимоненком, С. Костенком, О. Курінним, С. Яремичем, В. Замирайлом, В. Котарбінським, П. Свєдомським, М. Врубелем.
Унаслідок яких подій стало можливе представництво українців у парламентах Австрійської та Російської імперій?
ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.
ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.
У цьому випадку завдання передбачає перевірити, коли вперше українці стали депутатами представницьких органів.
Уперше це відбулося під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії, коли було ухвалено конституцію і проведено вибори до віденського парламенту. Під час виборів у червні 1848 р. до парламенту було обрано 39 депутатів від Галичини і 5 від Буковини.
Представницький орган у Російській імперії – Державна дума – постала під час революції 1905–1907 рр. Перші вибори відбулися у 1906 р. Від українських губерній було обрано 102 депутата, 45 з яких утворили Українську парламентську громаду.
Укажіть портрет діяча, з іменем якого пов’язано створення Русько-української радикальної партії (РУРП).
ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-українська радикальна партія (РУРП). І. Франко.
Отже, на фото зображені М. Костомаров, І. Франко, Б. Грінченко та В. Антонович. Із зазначених осіб І. Франко був одним із засновників першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії (РУРП).
Однією з провідних галузей промисловості на західноукраїнських землях на початку ХХ ст. була
ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Становище промисловості та сільського господарства.
Завдання передбачає перевірку сформованості знань про особливості економічного розвитку західноукраїнських земель на початку ХХ ст.
На початку ХХ ст. на Галичину припадало 5 % світового видобутку нафти. Нафтовидобуток випереджав інші галузі промисловості краю. У нафтопромислах було зайнято понад 6 тис. працівників. Ця галузь була привабливою для іноземних інвестицій, що надавало їй додаткові стимули розвитку.
