ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Маркер – «сприяння виконанню статей заключного Акта з питань безпеки й співробітництва в Європі» – чітко вказує на діяльність Української гельсінської групи, адже документ (Гельсінський заключний акт), фрагмент якого наведено в завданні, був підписаний країнами Європи, США й Канади 1975 року в м. Гельсінки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобами карикатури?
• Які ідеї й політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події на карикатурі?

Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено одній із характерних вад радянської моделі економіки – зрівнюванню в оплаті праці незалежно від її результатів і дотримання трудової дисципліни. На це вказують зображення карикатури – два діаметрально протилежні за ставленням до роботи персонажі й репліка одного з них.

Така практика не сприяла зростанню продуктивності праці робітників. Спробу віднайти в межах радянської планово-командної моделі систему стимулів було здійснено піж час реалізації так званих «косигінських реформ» (1965–1970 роки, автор Олексій Косигін).

Одне з ключових положень реформ передбачало залежність заробітної праці від її ефективності. Проте реформи Косигіна, які на рівні експерименту давали гарний результат, виявилися неефективними в загальнодержавних масштабах. Плановий характер економіки не давав змоги реалізовувати нові можливості.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання реформаторської діяльності Микити Хрущова й уміння визначати її напрямки.

Захід партійно-радянського керівництва в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х років, який вплинув на життєвий рівень населення України – це ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Тобто зведення «хрущовок» – типових радянських цегляних і панельних житлових будинків, зазвичай 5-поверхових без технічних поверхів і ліфтів, із малогабаритними квартирами. Зведення таких будинків, квартири яких безкоштовно отримували громадяни в порядку визначеної владою черги, дало змогу зняти гостроту житлової проблеми в СРСР / УРСР.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Назва походить від прізвища секретара ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії було піддано нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатних діячів культури.

Тож «ждановщина» призвела до гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в республіці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Маркери – ««...[регіон] на підставі Договору від 10 вересня 1919 р., укладеного в Сен-Жермен ан Ле, [увійшов] як автономна одиниця в межі Чехословацької Республіки, возз’єднується... зі своєю споконвічною Батьківщиною – Україною» – чітко вказують на Закарпаття, яке 1919 року ввійшло до складу Чехословаччини, а 1945 року – УРСР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Випалена земля» – тактика, метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, що може бути зайнята ворожим військом.

Одними з перших цю тактику використали скіфи під час нападу перського царя Дарія І.

Наймасштабніше цю тактику застосовували під час Другої світової війни як радянські, так і нацистські війська. Радянськими військами 1941–1942 рр. і військами нацистської Німеччини 1943–1944 рр. застосовувалася тактика «випаленої землі», що передбачала знищення інфраструктури, ресурсів та житла під час відступу, щоб вони не дісталися ворогу. Вона була спрямована на те, щоб зробити регіон непридатним для життя, що призводило до величезних втрат серед цивільного населення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі зображено частину територій українських земель, які були в складі УСРР, Польщі, Румунії, Угорщини. За легендою можна визначити, що на картосхемі зображено події 1939–1940 років (початок Другої світової війни, агресія СРСР проти Польщі й Румунії), які стали наслідком укладення пакту Молотова – Ріббентропа між СРСР і Німеччиною про розподіл сфер впливу в Європі. На картосхемі відображено впорядковування СРСР своєї сфери впливу з використанням «українського питання».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій на українських землях у 1920-ті роки.

У1920-ті роки освітню політику, яка призвела до ліквідації українськомовних шкіл, здійснювали в Румунії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На діаграмі відображено офіційну статистику арештів в Україні 1935–1938 років. Пік арештів припадає на 1937–1938 роки. Цей період названо Великим терором, бо впродовж нього сталінські репресії було різко посилено й доведено до максимуму своєї інтенсивності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі – «У цьому напрямі нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас – логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні» – чітко вказують на більшовицьку політику коренізації.

Коренізація – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року й формально її реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.

В УСРР коренізацію здійснювали у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури. Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Нова економічна політика (неп) – ухвалений на Х з’їзді партії економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.

Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Тобто характерним для соціально-економічного життя в УСРР періоду нової економічної політики було надання селянам права на продаж власної сільгосппродукції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшо­виками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.

У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Словосполучення-маркери  в джерелі – «В одній лише Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов'язані з війною.., забрали близько 1,5 млн життів. Нестача харчів та палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста в село... Було очевидно, що остаточно виснажене суспільство не готове до корінних соціальних перетворень, що їх планували більшовики» – чітко вказують на зміст політики «воєнного комунізму».

«Воєнний комунізм» – назва внутрішньої політики більшовиків у 1918–1921 рр., спроба негайного втілити в життя ідеї комунізму. Назву дістала після скасування для приховування її провалу.

Ця політика передбачала:

• проведення повної націоналізації всіх підприємств;
• експропріацію власності заможних прошарків суспільства;
• мілітаризацію праці;
• жорсткий централізм;
• запровадження продрозкладки;
• скасування товарно-грошових відносин;
• натуралізацію в оплаті праці;
• урівняння в розподілі матеріальних благ тощо.

Політика сприяла мобілізації обмежених ресурсів для перемоги більшовиків у боротьбі за владу. Водночас створила враження про можливість утілення буть-яких ідей насильницькими методами.

Правильна відповідь – А.