ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Аналіз запропонованих відповідей дає такий результат. Реформи 1860-х-1870-х рр. у Російській імперії сприяли завершенню промислового перевороту (реформи усунули феодальні пережитки, відкривши шлях до прискореної модернізації країни), формуванню ринку вільнонайманої праці (селяни отримали особисту свободу), широкому долученню селян до підприємницької діяльності та торгівлі (завдяки отриманню громадянських прав та особистої свободи).

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

«Битва за Дніпро» 1943 р. стала завершенням перелому на радянсько-німецькому фронті. Відповідно, вона мала такі наслідків:

1) визволення Києва та окремих районів Правобережної України від окупантів;

2) подолання стратегічно важливого рубежу німецької оборони – «Східного вару»;

3) створення умов для визволення Правобережної та Південної України.

Відповідь: 1 3 7.

Первісна людина з’явилася на території сучасної України близько 1 млн років тому. Найдавніша пам'ятка, що свідчить про перебування первісної людини на території сучасної України, — це стоянка біля села Королево на Закарпатті. 

Відповідь – Б.

В уривку йдеться про князя Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий (син Володимира) відомий тим, що:

• Сприяв масовому перепису та перекладу книг.

• Створив при Софійському соборі першу бібліотеку і скрипторій (майстерню для переписування книг).

• Його діяльність символічно описується як «засівання книжними словами» (тобто поширення освіти та християнської мудрості).

Відповідь – В.

Основу економічного розвитку Київської Русі становили землеробство та чорна металургія.

Економіка Київської Русі (IX – XIII ст.) була переважно аграрною та базувалася на сільськогосподарському виробництві, доповненому високорозвиненим ремеслом і жвавою міжнародною торгівлею.

Відповідь – Б.

Сутність політичної роздробленості Київської Русі полягала в зміні унітарної монархії монархією федеративною.

Політична роздробленість — це історичний процес XII – XIII ст., під час якого єдина держава (унітарна монархія) перетворилася на систему незалежних (удільних) князівств (фактично, федерацію чи конфедерацію), кожне з яких очолював свій князь із династії Рюриковичів.

Відповідь – А.

Неповноправних людей на Русі, які через певні причини вийшли зі свого соціального середовища та втратили з ним законний зв’язок, називали - ізгої.

Ізгої — це люди, які втратили свій попередній соціальний статус, але не стали повністю рабами.

Відповідь – Г.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов'язані з процесом феодальної роздробленості. Цей період характеризувався ослабленням центральної влади великого київського князя і зростанням впливу удільних князів. В умовах боротьби за владу та зростання зовнішньої загрози (половці), князі намагалися вирішувати конфлікти та об'єднувати зусилля через князівські з'їзди (снеми).

Відповідь – Б.

Наведені настанови містить «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

«Повчання дітям» — це літературно-публіцистичний твір, написаний великим київським князем Володимиром Мономахом в 1096 р.

Основний зміст «Повчання» — це заклик до християнської моралі, праведного життя, милосердя до убогих і сиріт, необхідності праці, а також застереження від гордості та поганих звичок («лжі, і п'янства, і блуду»). Наведені рядки є прямою цитатою з цієї пам'ятки.

Відповідь – В.

Виникнення фільварків на українських землях у XVI ст. було зумовлено зростаючим попитом на зерно на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Фільварок — це багатогалузеве, переважно зернове сільськогосподарське підприємство, що виникло на українських землях у XVI столітті (насамперед у Галичині, на Волині та Поділлі) у складі Речі Посполитої.

Відповідь – Г.

Описані події відбулися у XVІ ст.

Описана битва, де князь Острозький «погубив вісімдесят тисяч» московських військ. Це посилання на битву під Оршею, що відбулася 8 вересня 1514 року. Усі ці події (взяття Смоленська та битва під Оршею) відбулися у 1514 році, що належить до XVІ століття.

Відповідь – В.

У складі Руського та Брацлавського воєводств Речі Посполитої в другій половині XVI – першій половині XVII ст. перебували Галичина, Східне Поділля.

Руське воєводство і Брацлавське воєводство були двома з шести воєводств, створених на українських землях, які увійшли до складу Корони Польської після Люблінської унії 1569 р. .

Відповідь – Б.

Орган самоврядування на чолі з бурмистром у містах, що користувалися магдебурзьким правом, називався рада.

В містах, які отримали магдебурзьке право, місцеве самоврядування здійснювалося двома основними органами:

1. Рада (магістрат, або міська рада): Це був адміністративний та виконавчий орган. Його очолював бурмистр (або війт), який обирався на певний термін. Рада займалася питаннями управління містом, фінансами, торгівлею, оподаткуванням та наглядом за порядком.

2. Лава (або судовий орган): Очолювалася війтом. Лава була судовим органом і розглядала кримінальні справи та цивільні позови.

Відповідь – В.

Виникнення українського козацтва як окремої суспільно-військової верстви в XV–XVI ст. було спричинене комплексом факторів:

2. Посилення національного, соціального та релігійного гніту українського населення

Поширення фільваркового господарства і юридичне закріпачення селянства (особливо після прийняття Литовських Статутів) змушувало селян і міщан тікати на південь (Дике Поле) у пошуках волі.

3. Існування масиву вільних земель, освоєння південних територій уходниками

Люди йшли на ці території для «уходів» — сезонних промислів (полювання, рибальство, добування солі, бджільництво).

Відповідь – В.