ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати наведений у ньому уривок з історичного джерела й визначити, про яку подію йдеться. Маркерами, які дають змогу її ідентифікувати, є словосполучення «єпископ корсунський», «хрестили Володимира», «церква Святої Софії». Отже, в уривку описано хрещення київського князя Володимира Святославича. Далі потрібно пригадати наслідки його діяльності. До них, зокрема, належать:

• союз із Візантією, скріплений шлюбом із сестрою імператора Василя II – Анною (1);
• побудова в 989–996 роках першого відомого нам кам’яного храму Київської Русі – церкви Успіння Богородиці (Десятинної) у Києві (4);
• масове хрещення 988 року мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Святославичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі (7).

Правильна відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати козацьких повстань, про які йдеться в ньому:

• козацько-селянське повстання під керівництвом гетьмана нереєстрових запорізьких козаків Тараса Федоровича проти гніту уряду Речі Посполитої відбулося у березні – травні 1630 року;
• повстання запорозьких козаків під проводом гетьмана Івана Сулими проти Речі Посполитої відбулося 1635 року;
• козацьке повстання проти шляхти під керівництвом Павла Павлюка відбулося в Україні 1637 року;
• козацько-селянське повстання проти шляхетського свавілля в Україні відбулося 1625 року під керівництвом Марка Жмайла.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати битв, про які йдеться в ньому.

7 липня 1659 року – початок Конотопської битви, однієї з ключових у московсько-українсьій війні 1658–1659 років.

Переможна битва української козацької армії, очолюваної гетьманом Богданом Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої під Пилявцями, відбулася у вересні 1648 року.

Восени 1362 року литовсько-русинське (руське) військо, яким командував великий князь Ольгерд, завдало нищівної поразки військам Золотої Орди на березі річки Сині води, завдяки чому Київ й українські терени колишньої Русі остаточно звільнено від татарського панування.

Битва під Оршею відбулася 8 вересня 1514 року між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Острозького, на той час Гетьмана Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського й Королівства Польського, і московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Перемога під Оршею зробила К. І. Острозького відомим усій Європі.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Кирило-Мефодіївське товариство (братство), засноване в січні 1846 року в Києві, увібрало в себе цвіт української думки, людей, які мали величезний вплив на перебіг і розвиток українського відродження.

Українські козацькі полки – козацькі військові підрозділи, створені в Україні із частини раніше ліквідованих полків і добровольців під час  французько-російської війни 1812–1814 років. Водночас із формуванням полків розпочато створення ополчення.

Декабристський рух в Україні – діяльність таємних організацій: Союзу благоденства, Південного товариства й Товариства об’єднаних слов’ян. Ці події, пов’язані з повстанням Чернігівського полку, що відбулося в грудні 1825 року – січні 1826 року (укр. грудень – рос. декабрь).

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років уряд Туреччини наказав козакам Задунайської Січі виступити проти Росії. 18 травня 1828 року 1500 козаків на чолі з кошовим Йосипом Гладким перейшли на бік російської армії. У відповідь на це турки зруйнували Задунайську Січ і перебили козаків, що залишилися там. По війні царський уряд поселив задунайців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Петро Дорошенко як гетьман Правобережної України у своїй діяльності спирався на союзника Туреччину.

Чигиринські походи 1677–1678 років – воєнні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України, які турецька сторона виправдовувала прагненням повернути землю і гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

Іван Самойлович організовував переселення українців, яке отримало назву «Великий згін», із Правобережжя на Лівобережжя.

Іван Мазепа на початку XVIII століття під час північної війни перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Зайвим варіантом є Д, адже наймане військо компанійців утворив Дем’ян Многогрішний, про діяльність якого в завданні не йдеться.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Аналіз змісту наведених у завданні уривків з історичних джерел засвідчує, що всі вони стосуються діяльності галицько-волинського князя Данила Романовича в різні періоди його діяльності. Прочитавши фрагменти історичних джерел, зрозумівши їхню суть і знайшовши маркери – певні слова й словосполучення – можна правильно визначити дати, що відповідають змісту цих уривків.

У варіанті відповіді А йдеться про князя Данила: топонім Галич і словосполучення «прийняв стіл батька» указують на початок правління Данила Романовича.

Слова «Папа», «скіпетр», «корона», «королівство» у варіанті відповіді Б свідчать, що йдеться про отримання корони від Папи Римського князем Данилом Романовичем.

Назва річки Калка у варіанті відповіді В указує на першу зустріч руських князів із монголами.

У варіанті відповіді Д згадано хана Батия і взяття монголами Києва – подію 1240 року. Цієї дати немає в лівій частині, отже варіант Д є зайвим.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На початку ХХ століття українські землі входили до складу двох держав – Російської імперії й Австро-Угорської монархії. Це означає, що причина зростання трудової еміграції українців буде характерною як для тих, що жили під Австро-Угорщиною, так і для населення українських земель підросійської України. Українське населення переважно було селянським, тож украй неохоче йшло працювати в міста. Та попри селянські реформи, проведені владою, більшість селянських родин відчували брак земельних наділів, що й було однією з причин зростання трудової еміграції українців на початку ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 роках.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й  тих осіб, чиї прізвища наведено в завданні:

• Петро Валуєв, міністр внутрішніх справ Російської імперії, видав таємне розпорядження (Валуєвський циркуляр 1863 року) для територіальних цензурних комітетів, у якому наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою.
• Богдан Ханенко – український колекціонер старовини й творів мистецтва, меценат, промисловець.
• Петро Столипін, російський державний діяч, прем’єр-міністр у 1909–1911 роках, автор аграрної реформи, зокрема указу від 9 листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов чинного закону, який стосується селянського землеволодіння і землекористування». Суть указу полягала в тому, що кожний домогосподар, який володів надільною землею на общинному праві, міг у будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини землі, яка йому належить. 
• Василь Симиренко – український промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

Обов’язковість в освіті як зараз, так і на початку ХХ століття визначено державною структурою. До кінця Першої світової війни Польща й Галичина були у складі Австро-Угорської монархії. Тому на початку ХХ століття німецька мова була обов’язковою для вивчення в школах на цих територіях.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й  ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В уривку історичного джерела маркером, що вказує на правильну відповідь є слово «тимчасовозобов’язаний». Тимчасовозобов’язані селяни – становище селян після скасування в Російській імперії кріпосного права. Тимчасовозобов’язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони мусили викупити, і після чого переходили в становище «селянина-власника». У 1883 року категорію «тимчасово зобов’язаних селян» у Росії скасовано.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

В умові завдання безпосередньо зазначено місце («ополячений край Західної Росії») й опосередковано – дату події (період керування Сергієм Уваровим міністерством освіти Російської імперії, 1833–1849). Тож його розв’язання ґрунтується на знанні географії й хронології історичних подій.

Після польського повстання 1830 року імперський уряд вирішив об’єднати західні губернії, що колись належали Речі Посполитій – Правобережну Україну, Білорусію і Литву – і русифікувати їх. Тож із-поміж варіантів відповіді потрібно вибрати вищий навчальний заклад на Правобережжі. Ним є Київський університет, історію якого започатковано 8 листопада 1833 року, коли було підтримано подання міністра освіти С. Уварова про заснування в Києві Імператорського Університету Св. Володимира. Цей виш відкрито 1834 року переважно заради того, щоби замінити закриті нещодавно польські навчальні заклади – Кременецький ліцей і Віленський університет. Інші причини відкриття нового університету полягали в необхідності боротьби з польським культурним впливом на Правобережній Україні й посиленні русифікації краю, на чому й наголошено в наведеному уривку історичного документа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

В умові зазначено 1772 рік – дату першого поділу Речі Посполитої. У Петербурзі 5 серпня 1772 року повноважними представниками Пруссії, Австрії й Росії підписано договір про поділ польських земель. Згідно з ним Пруссія забрала Помор’я, Куяви й частину Великопольщі, Австрія – Малопольщу й Галичину, Росія – Східну Білорусь і частину Лівонії (Інфлянти).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Автор «Чорної ради» – Пантелеймон Куліш, важливою сторінкою в житті якого є довголітнє знайомство й дружба з Тарасом Шевченком.

Правильна відповідь – А.