ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно уважно розглянути картосхему, звернути увагу на умовні позначки, наведені в її легенді (зведенні умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них). Позначку «Місце битви» на картосхемі розташовано поблизу міста Конотопа. Стрілками позначено дії московських і козацько-татарських військ. Іншу умовну позначку «Місце укладання угоди» розташовано поблизу міста Гадяча. Ці слова й словосполучення є маркерами, за якими можна дійти висновку: ідеться про діяльність Івана Виговського. Війська під орудою цього гетьмана 1659 року дали бій московитам під Конотопом. У Гадячі підписано Гадяцьку угоду, у якій ішлося про федерацію Речі Посполитої, Литви й земель «Руського князівства». Важливо, що на картосхемі кордони «Руського князівства» включають землі як Правобережної України (м. Брацлав), так і Лівобережної (м. Чернігів). Іван Виговський був гетьманом по обидва боки Дніпра. Павло Тетеря, Іван Брюховецький і Дем’ян Многогрішний – гетьмани або ж Правобережної України, або ж Лівобережної (поділ від 1663 року)

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Ординацію реєстрового Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої – законодавчий акт варшавського вального сейму, який радикально змінював політичний і правовий устрій, а також військово-організаційні засади Війська Запорозького – прийнято 1638 року. Угоду гетьмана з Московською державою укладено 1654 року. Козакам забороняли перебувати на Січі за часів Руїни – періоду історії України другої половини XVII століття від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. У завданні наведено портрети Петра Сагайдачного (А), Богдана Хмельницького (Б), Івана Мазепи (В), Петра Дорошенка (Г).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький, а описані події припали на 1648 рік – початок звільнення українських земель від польського панування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Для правильного розв’язання цього завдання потрібно знати основні дати життєвого шляху й діяльності Петра Могили. Петро Могила став митрополитом після смерті митрополита Йова Борецького (1631 рік), а вже 1632 року з ініціативи Петра Могили засновано Києво-Могилянську колегію. Варіанти відповіді А, Б, Г – події другої половини XVI століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Польська шляхта завжди погордливо ставилася до козацтва, тож про їхнє об’єднання (варіант відповіді А) не йдеться.

Уряд Речі Посполитої намагався рух покозачення спрямувати у вигідне для держави русло. Затвердження ним в 70-х роках XVI століття реєстрового козацького війська знаменувало початок визнання його нового соціального стану (варіант відповіді Б). За реєстровими закріпили низку прав і привілеїв – «вольностей», які вирізняли козаків з-поміж інших верств тогочасного суспільства: звільнення від державних податків і повинностей, окреме адміністративне підпорядкування і судочинство, право на володіння земельними маєтностями.

Польська експансія і посилення соціального й національно-релігійного гноблення наприкінці XVI століття – у першій половині XVII століття привели до покозачення широких верств селянства й міщанства. Тож варіант відповіді В є неправильним.

Варіант відповіді Г також є неправильним, бо польсько-українське протистояння в зазначений у завданні історичний період лише набирало обертів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання тестованими низки історико-культурних пам’яток, уміння візуально розпізнавати їх. У завданні наведено світлини замку Паланок у Мукачевому (Закарпаття), Кам’янець-Подільської фортеці (Поділля), замку в Підгірцях (Галичина), Верхнього замку в Луцьку (Волинь).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століть. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння учасниками тестування поняття «магдебурзьке право». Ідеться про норму права, за якою міста, звільнені від керування й суду великих землевласників або підпорядкування центральній адміністрації, створювали органи місцевого самоврядування. Воно виникло в ХІІІ столітті в німецькому місті Магдебурзі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Останнього правителя Галицько-Волинської держави Юрія ІІ Болеслава Тройденовича отруєно боярами  1340 року. Галицька земля була боярською республікою до 1349 року, коли помститися за смерть похресника вирішив король Польщі Казимир ІІІ Великий, що вилилось у пограбування Львова.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

Згідно із заповітом Ярослава Мудрого після його смерті (1054 рік) старший син Ізяслав мав бути в Києві, Святослав – у Чернігові, Всеволод – у Переяславі. Тобто йдеться про утворення тріумвірату Ярославичів.

«Шлюбну дипломатію» започаткував Володимир Великий. Ще до прийняття християнства (988 рік) Володимир Великий уклав два вигідні шлюби з представницями чеської і болгарської владних родин. Після хрещення князь закріпив новий союз з Візантією тим, що взяв за дружину сестру візантійського імператора Анну. Діти Володимира також часто вступали в дипломатично-сімейні стосунки з іноземними спадкоємцями.

Династія Рюриковичів утратила монопольне становище у владі, поступившись нею на користь нащадків Гедиміновичів і князів іншого походження після монгольської навали в ХІІІ столітті й уключення частини руських земель до складу Великого князівства Литовського у XIV столітті.

Київська Русь офіційно прийняла християнство 988 року. Духовні посланці Константинопольського патріарха хрестили мешканців Києва у водах Дніпра або Почайни. Створення Київської й усієї Русі митрополії Константинопольського патріархату й призначення першого митрополита відбулося до 1054 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь – Україна (Київська держава).

На картосхемі суцільною лінією позначено кордони держави. У їхніх межах розташовано міста Київ, Новгород тощо. Тож про варіант відповіді Г не йдеться. Кордони держави не захоплюють міст Червен, Перемишль, тобто тих, що приєднано до Києва за часів Володимира Великого. На картосхемі окреслено й Хозарський каганат, отже це час до правління Святослава Ігоровича. Стрілками позначено напрямки всередині кордонів держави, а у варіантах відповіді А і Б йдеться про зовнішньополітичні події.

На картосхемі стрілками позначено шлях здійснення полюддя першими київськими князями. Візантійський імператор Константин Багрянородний зауважував, що в листопаді їхній князь виходив з Києва й вирушав у полюддя, тобто в круговий об’їзд слов’янських земель древлян, дреговичів, кривичів, сіверян (ці назви східнослов’янських племен також зазначено на картосхемі).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На світлині зображений золотий гребінь із кургану Солоха. Це відомий у світі витвір ювелірного мистецтва грецьких ремісників на скіфську батальну тему. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Маркером епохи керування Микити Хрущова в галузі економіки є кукурудзяна кампанія (розширення посівів кукурудзи). Це лише один з низки проектів у сільському господарстві СРСР, утілюваних у період хрущовської відлиги (1953–1964 роки). Також до його найвідоміших «надпрограм» належать цілинна епопея (освоєння цілинних земель) і намагання втілити в життя гасло «Начувайся, корово зі штату Айова!» (реалізація заходів із випередження США у виробництві м’яса й молока на душу населення).

Першу в СРСР й в Україні машинно-тракторну станцію (МТС) організовано 1928 року в радгоспі ім. Шевченка Березівського району на Одещині. Від червня 1929 року створення МТС розгорнуто по всіх республіках. Ліквідація колгоспної системи припала на 1990-ті: у березні 1992 року Верховною Радою України прийнято закон «Про колективне сільськогосподарське підприємництво». Відтоді почалося повільне перетворення колгоспів на колективні сільськогосподарські підприємства й поступове поширення фермерських господарств. Проєкт продовольчої програми, спрямованої на розв’язання продовольчої проблеми шляхом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, затверджено 1982 року травневим пленумом ЦК КПРС.

Правильна відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Для правильного розв’язання завдання потрібно дібрати з-поміж наведених ті поняття, що пов’язані із сільським господарством і відповідають періоду впровадження колективізації (1927–1937 роки).

«Продрозкладка» (продрозверстка) – характерна риса періоду «воєнного комунізму» (1918–1921 роки). «Українізація» розпочалася 1923 року, тобто в період нової економічної політики. «Розстріляне відродження» і «соціалістичний реалізм» – явища в царині культури.

Розкуркулення (розселянення) – політична репресія, застосовувана в адміністративному порядку місцевими органами виконавчої влади за політичними й соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

Головною особливістю паспортної системи 1932 року була заборона на видачу документів селянам, які тоді становили 80 % від усього населення держави. Без особливих довідок селяни не могли поїхати в місто в пошуках роботи чи ліпшого життя.

«Чорні дошки» – адміністративно-репресивний засіб колективного покарання сільського населення, насамперед в Україні. На них за рішенням ЦК КПБУ обкомів і райкомів партії заносили цілі райони, населені пункти, колгоспи, сільські ради. Це означало блокування їх спецзагонами й військами, недопущення виїзду населення за межі цих територій, вилучення всіх харчових продуктів, заборону торгівлі. «Чорні дошки» були посутньою прикметою Голодомору 1932–1933 років.

Правильна відповідь: 3 5 6.