ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «1916 р.», «його наступ перевершив усі очікування», «врятувати Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік та зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – чітко вказують на Брусиловський прорив.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку українського руху в роки Першої російської революції 1905–1907 років.

Під час революції в Росії було двічі скликано парламент (законодавчий орган) – Державну Думу (1906 – Перша, 1907 – Друга). До цих дум обирали депутатів і від українських губерній – 102 депутати. У І та ІІ Думах було сформовано Українські думські громади чисельністю 45 і 47 депутатів відповідно.

У І Думі українські депутати вимагали надання Україні політичної автономії в її

етнографічних межах, запровадження української мови у школах, судових й адміністративних органах.

У І Думі українські депутати вимагали перебудови імперії на конституційних засадах, національно-територіальної автономії України, амністії політичним в’язням, свободи слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізації школи, судочинства й церкви.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії …будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «…Заборонити різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних нот» – чітко вказують на Емський указ імператора Олександра ІІ, який був виданий 1876 року. Указ завдав удару по діяльності громадівців, які легалізували свою діяльність завдяки участі в заходах Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Відповідно указ призвів до закриття товариства й репресій проти діячів громадівського руху. Зокрема переслідувань зазнали Павло Чубинський і Михайло Драгоманов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Він став виявом імпресіонізму в українській літературі…», «Його творчість розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою» – чітко вказують на характеристику Михайла Коцюбинського.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу зачинателя нової української літератури, доповнює слава «батька» українського театру» – чітко вказують на Івана Котляревського.

Словосполучення-маркери в джерелі В – «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – чітко вказують на Тараса Шевченка.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Будучи останнім представником поезії українського бароко», «вів став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – чітко вказують на Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

«Громади» на Наддніпрянській Україні у другій половині XIX століття – це напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке й суспільно-політичне спрямування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Автором творів «За двома зайцями», «Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький» був Михайло Старицький.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Народники – течія в загальноросійському революційному русі, діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства й учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об’єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи тією мірою поділяли етичні, соціальні й політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, прагнучи відповідно цих ідеалів оновлення життя широких народних мас.

Термін «народники» виник уже на початку 1860-х років серед російських демократів, під яким розуміли демократично налаштованих, схильних до реформаторства людей, прихильників «народної справи», симпатиків народу. Діяльність народників на Наддніпрянській Україні в 1870–1880-х роках була спрямована на пропаганду ідей селянського «общинного соціалізму».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і наслідків франко-російської війни 1812–1814 років на українських землях. Під час цієї війни українські землі були джерелом матеріальних і людських ресурсів. Незначні бойові зіткнення мали місце лише на Волині. Царська влада наважилася навіть на формування українських козацьких полків. Загалом в українських губерніях було сформовано військо чисельністю 61 тис. осіб: Українське козацьке військо (усього 3 тис. козаків), Малоросійські кінно-козацькі полки (усього 18 тис. козаків), Бузьке козацьке військо, Чорноморське козацьке військо, Загони лісових козаків й ескадрон херсонських козаків Віктора Скаржинського, Земське ополчення.

Унаслідок завершення франко-російської війни 1812–1814 років було розформовано українські полки козацького й земського ополчення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Уривки з історичних джерел у яких йдеться про події Коліївщини:

• Уривок 1: Містить пряму вказівку на причину Коліївщини — Барську конфедерацію та релігійне протистояння («фанатизм католиків» проти «православних»). Це офіційна точка зору тогочасних спостерігачів на події 1768 року.

• Уривок 3: Прямо називає лідерів Коліївщини — Залізняка та І. Ґонту, а також головну подію повстання — похід на Умань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Відбудова в Києві Софійського й Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу й прав академії пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою.

Гетьман Іван Мазепа був одним із найбільших благодійників в історії української церкви та культури. Саме за його кошти та під його опікою в Києві було капітально перебудовано Софійський собор та Михайлівський Золотоверхий монастир у стилі українського (козацького) бароко. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Унаслідок діяльності Першої Малоросійської колегії (1722–1727 рр.) було установлено жорсткий контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини, суттєво збільшено стягнення податків до царської казни та провіанту для російської армії.

Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили до складу Російської імперії, який був заснований 16 (27) травня 1722 року й проіснував до 1727 року. Вона була створена наказом Петра І для контролю за діяльністю українського гетьмана й генеральної старшини й підкорення їх загальноросійському правлінню.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Ці умови зазначено у «Вічному мирі» 1686 року.

«Вічний мир» 1686 року – це надзвичайно важливий міжнародний договір, укладений між Річчю Посполитою (Польщею) та Московським царством. 

Річ Посполита остаточно визнала за Московією Лівобережну Україну, Чернігово-Сіверську землю, Смоленськ та Запорожжя.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

«Генеральна військова канцелярія» – це військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництва якої гетьман правив державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього й міжнародного характеру.

Це була найвища адміністративна установа України-Гетьманщини у XVII–XVIII століттях. Вона фактично виконувала функції сучасного кабінету міністрів та адміністрації президента одночасно.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Території, втрачені Гетьманщиною за умовами Білоцерківського договору 1651 р., позначено цифрами 1, 2.

Білоцерківський договір (1651 р.): Цей договір, укладений після поразки під Берестечком, був вкрай невигідним для Гетьманщини. Він:

• Обмежував владу гетьмана лише Київським воєводством.

• Фактично виводив Брацлавське та Чернігівське воєводства з-під його влади (крім козацьких полків, які мали передислокуватися).

Правильна відповідь – А.