ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Автором творів «За двома зайцями», «Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький» був Михайло Старицький.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Народники – течія в загальноросійському революційному русі, діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства й учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об’єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи тією мірою поділяли етичні, соціальні й політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, прагнучи відповідно цих ідеалів оновлення життя широких народних мас.

Термін «народники» виник уже на початку 1860-х років серед російських демократів, під яким розуміли демократично налаштованих, схильних до реформаторства людей, прихильників «народної справи», симпатиків народу. Діяльність народників на Наддніпрянській Україні в 1870–1880-х роках була спрямована на пропаганду ідей селянського «общинного соціалізму».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і наслідків франко-російської війни 1812–1814 років на українських землях. Під час цієї війни українські землі були джерелом матеріальних і людських ресурсів. Незначні бойові зіткнення мали місце лише на Волині. Царська влада наважилася навіть на формування українських козацьких полків. Загалом в українських губерніях було сформовано військо чисельністю 61 тис. осіб: Українське козацьке військо (усього 3 тис. козаків), Малоросійські кінно-козацькі полки (усього 18 тис. козаків), Бузьке козацьке військо, Чорноморське козацьке військо, Загони лісових козаків й ескадрон херсонських козаків Віктора Скаржинського, Земське ополчення.

Унаслідок завершення франко-російської війни 1812–1814 років було розформовано українські полки козацького й земського ополчення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Уривки з історичних джерел у яких йдеться про події Коліївщини:

• Уривок 1: Містить пряму вказівку на причину Коліївщини — Барську конфедерацію та релігійне протистояння («фанатизм католиків» проти «православних»). Це офіційна точка зору тогочасних спостерігачів на події 1768 року.

• Уривок 3: Прямо називає лідерів Коліївщини — Залізняка та І. Ґонту, а також головну подію повстання — похід на Умань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Відбудова в Києві Софійського й Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу й прав академії пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою.

Гетьман Іван Мазепа був одним із найбільших благодійників в історії української церкви та культури. Саме за його кошти та під його опікою в Києві було капітально перебудовано Софійський собор та Михайлівський Золотоверхий монастир у стилі українського (козацького) бароко. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Унаслідок діяльності Першої Малоросійської колегії (1722–1727 рр.) було установлено жорсткий контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини, суттєво збільшено стягнення податків до царської казни та провіанту для російської армії.

Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили до складу Російської імперії, який був заснований 16 (27) травня 1722 року й проіснував до 1727 року. Вона була створена наказом Петра І для контролю за діяльністю українського гетьмана й генеральної старшини й підкорення їх загальноросійському правлінню.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Ці умови зазначено у «Вічному мирі» 1686 року.

«Вічний мир» 1686 року – це надзвичайно важливий міжнародний договір, укладений між Річчю Посполитою (Польщею) та Московським царством. 

Річ Посполита остаточно визнала за Московією Лівобережну Україну, Чернігово-Сіверську землю, Смоленськ та Запорожжя.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

«Генеральна військова канцелярія» – це військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництва якої гетьман правив державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього й міжнародного характеру.

Це була найвища адміністративна установа України-Гетьманщини у XVII–XVIII століттях. Вона фактично виконувала функції сучасного кабінету міністрів та адміністрації президента одночасно.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Території, втрачені Гетьманщиною за умовами Білоцерківського договору 1651 р., позначено цифрами 1, 2.

Білоцерківський договір (1651 р.): Цей договір, укладений після поразки під Берестечком, був вкрай невигідним для Гетьманщини. Він:

• Обмежував владу гетьмана лише Київським воєводством.

• Фактично виводив Брацлавське та Чернігівське воєводства з-під його влади (крім козацьких полків, які мали передислокуватися).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Однією з причин Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. було посилення національно-релігійного гніту православного українського населення.

Системне переслідування православної церкви та вірян після укладення Берестейської унії 1596 р. Шляхта чинила тиск, обмежувала права православних, передавала церкви та монастирі уніатам або католикам.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

В цитованому документі йдеться про Івана Федорова (Федоровича), першодрукаря.

Іван Федоров (близько 1510 — 1583) — видатний діяч східнослов'янської культури, першодрукар, просвітитель, гравер та інженер.

• Видання «Букваря» у Львові (1574) та Острозі (1578) мало величезне значення для розвитку освіти і боротьби проти полонізації та окатоличення.

• «Острозька Біблія»: Ця книга стала вершиною його друкарської діяльності та потужним культурним і релігійним інструментом у захисті православної віри в Речі Посполитій.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ століття).

Сукупність понять і термінів, які слід використовувати, характеризуючи економічний розвиток українських земель у середині XVI – середині XVII ст. (період Речі Посполитої), — це:

• Панщина

• Магнатське землеволодіння

• Фільварки

Панщина – форма земельної відробіткової ренти поширена (разом з оброком) за феодалізму. Полягала в обов’язковій праці селянина в господарстві землевласника.

Магнатське землеволодіння – землі, які перебували у спадковому володінні магнатів – найзаможнішої частини шляхти.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Одним із головних наслідків укладення Люблінської унії 1569 року (об'єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського в єдину державу – Річ Посполиту) було посилення полонізації та денаціоналізації української шляхти.

• Після переходу більшості українських земель під безпосередню владу Польської Корони (Волинь, Київщина, Брацлавщина, Підляшшя) українська шляхта активно інтегрувалася в польське політичне та культурне життя.

• Прагнення дорівнятися в правах до польської шляхти та отримати вищі посади, а також вплив польської культури та католицької церкви, призвели до масового прийняття польської мови, католицтва та польських звичаїв, тобто до полонізації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Для української культури другої половини XIV – XV ст. було характерним виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі.

У другій половині XIV – XV ст., після занепаду Києва внаслідок монгольської навали та дроблення Галицько-Волинської держави, традиція літописання продовжила існувати в нових політичних і культурних центрах західноукраїнських земель, зокрема в Холі, Луцьку та Острозі. Це забезпечило спадковість історичної пам'яті.

Правильна відповідь – Г.