ТЕМА Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

 Одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.) було включення Київщини, Східної Волині, Поділля, Брацлавщини до складу Росії.

У Другому поділі Речі Посполитої 1793 року брали участь Російська імперія і королівство Пруссія.

У результаті поділу до складу Російської імперії було включено Київщину, Східну Волинь, Поділля, Брацлавщину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

В уривку Б з історичних джерел відображено одне з положень «Пактів й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (1710 р.) П. Орлика.

Це положення описує створення Генеральної військової ради, яка мала виконувати роль представницького органу (парламенту). Згідно з Конституцією, вона мала збиратися тричі на рік (на Різдво, Великдень та Покрову) для вирішення найважливіших державних справ. Це суттєво обмежувало одноосібну владу гетьмана.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Для процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст. були характерними нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Друга половина XVII століття в Україні — це час Руїни: постійних воєн, територіального поділу та спустошення Правобережжя. Це спричинило масовий рух населення на схід, на незаселені землі, що отримали назву Слобожанщина (від «слобода» — поселення, звільнене від податків).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Наведена характеристика відповідає фактам біографії кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.

Іван Сірко (початок ХVІІ ст. – 1680 р.) був одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим щонайменше 15 разів.

Іван Сірко був видатним полководцем, здійснив понад 60 переможних битв проти військ Османської імперії, Кримського ханства й ногайських орд. Зокрема під керівництвом Івана Сірка запорожці звільнили понад 100 тисяч бранців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Розглянувши позначені обриси територій, можна визначити, що територію Війська Запорозького 1651 року позначено на картосхемі Г.

Згідно з умовами Білоцерківського договору (1651 р.) територія Війська Запорозького була обмежена територією Київського воєводства Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького тривала протягом 1648–1657 років.

• Початок (1648 р.): Війна розпочалася у 1648 році з обрання Богдана Хмельницького гетьманом на Микитинській Січі та перших перемог (Жовті Води, Корсунь, Пилявці).

• Закінчення (1657 р.): Війна вважається періодом під проводом Богдана Хмельницького і закінчується з його смертю у 1657 році.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Покозачення» в другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини та отримати право вільно працювати на власній землі.

Покозачення — це історичний соціальний феномен, який масово поширився на українських землях Речі Посполитої (особливо на Наддніпрянщині) у XVI – першій половині XVII ст.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

На фото зображено вертеп , який є традиційним українським пересувним ляльковим театром, де ставилися п'єси релігійної (різдвяна драма про народження Христа) та світської (сатирично-побутові інтермедії) тематики.

Вертеп — це старовинний пересувний ляльковий театр, поширений в Україні з XVII-XVIII століть, особливо під час різдвяних свят.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Станом українського суспільства, який найбільш швидко зазнав полонізації та окатоличення після укладення Люблінської унії (1569 р.), була шляхта.

• Люблінська унія призвела до приєднання більшості українських земель (Волинь, Поділля, Київщина, Брацлавщина) до Польського королівства, де панував польський правовий, адміністративний та соціальний устрій.

• Українська шляхта була політичною та економічною елітою. Для того, щоб інтегруватися в політичну систему Речі Посполитої (отримати доступ до вищих посад, брати участь у сеймах і сеймиках, зрівнятися в правах з польською шляхтою), вона була змушена переймати польську мову, культуру та, що найважливіше, католицьку віру (або унію).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Одним із найважливіших наслідків поширення на українських землях магдебурзького права у другій половині XIV–XVI ст. був захист населення міст від сваволі великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали в них органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало в ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

«Книжкова мініатюра» – це кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст на його берегах або між рядками.

Видатні зразки: До найбільш відомих пам'яток книжкової мініатюри Київської Русі належать:

• Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.) — найдавніша датована східнослов'янська рукописна книга.

• Ізборник Святослава (1073 р.).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називалися категорії залежного населення.

Закупи – категорія залежного населення в Русі-Україні, яка, отримавши позику (купу), мала відпрацювати її в господарстві кредитора.

Рядовичі – тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм, відповідно до якого працювали в його господарстві.

Холопи – особи (фактично раби), що перебували в повній власності землевласника.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Роман Мстиславович (1199–1205) об'єднав Галичину і Волинь та поширив вплив на Київ.

Темним кольором позначено територію Галицько-Волинської держави, утвореної 1199 року в результаті приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицького князівства.

Менш насиченим сірим кольором позначено Київське й Переяславське князівства, на які князь Роман Мстиславич поширив свою владу в 1202–1203 роках.

Тобто на картосхемі позначено Галицько-Волинську державу і залежні від неї князівства за правління Романа Мстиславовича.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян у 1113 році.

• Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в Києві спалахнуло повстання проти його адміністрації та лихварів.

• Налякані бояри і знать звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський стіл, щоб припинити заворушення.

• Таким чином, його вокняжіння відбулося не за традиційним "черговим" правом, а за згодою та запрошенням київської громади (віча).

Правильна відповідь – Б.