ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити словосполучення-маркери «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент». За ними можна визначити, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Він після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Третього Рейху й недопущення її захоплення Королівством Угорщина. Інші з-поміж наведених варіантів відповіді не задовольняють умову завдання: Чехо-Словаччини в березні 1939 року вже не було, Радянський Союз розпочав окупацію західних регіонів із вересня цього самого року, а Закарпаття – значно пізніше, 1945 року. Румунія ж мала у своєму складі Північну Буковину й сама перебувала під загрозою переділу території.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити словосполучення-маркери «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент». За ними можна визначити, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

«Чорна дошка» – це адміністративно-репресійний засіб колективного покарання сільського населення, механізм Голодомору – геноциду проти українського народу. Занесення на «чорні дошки» сіл і колгоспів означало їхнє блокування військовими загонами, вилучення продовольства, заборону торгівлі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У документі, фото якого наведено в завданні, зазначено, що «Сергій Ольга Володим[ирівна] склала добре іспит з укр.[аїнської] мови». Написи «Знання укрмови лише перший крок до повної українізації.» і «Українізація здійснить єднання міста і села.» на берегах документа дають змогу визначити правильну відповідь. Адже саме політика «коренізації» передбачала надання офіційного статусу українській мові в республіці.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Володимир Вернадський – науковець, перший президент Української Академії наук. Петро Болбочан – військовий діяч, полковник Армії Української Народної Республіки. Сергій Єфремов – історик літератури, академік Академії Наук, проходив у сфабрикованій справі «Спілка визволення України». Митрополит Української автокефальної православної церкви – Василь Липківський.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати: 1) проти кого виступала Директорія Української Народної Республіки; 2) які військові сили були в цей період на українських землях. Супротивником Директорії (до неї входило більшість колишніх діячів Центральної Ради) був гетьманат Павла Скоропадського. Державне формування останнього спиралося на австро-німецькі війська блоку Четверного союзу. Гетьман зумів навести лад в столиці держави, однак на більшості українських земель у ті часи сформовано різноманітні селянські повстанські загони (Нестора Махна, отамана Зеленого тощо). Після завершення військових дій Першої світової війни, а особливо після революції в Німеччині, влада гетьмана Скоропадського втратила військову підтримку. Директорію, яка сповідувала соціалістичні гасла, підтримано селянськими повстанськими загонами. Натомість інші військові формування (варіанти відповіді А, Б, Г) виникали на українських землях у наступні періоди історії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку історичного документа йдеться про утворення Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). Про це свідчать словосполучення-маркери – «на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії», «Українська Національна Рада» (орган влади ЗУНР). Тому варіанти відповіді А, В, Г не задовольняють умову завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

В умові йдеться про І Всеукраїнський з’їзд більшовиків, тобто час після ультиматуму більшовиків до УЦР (грудень 1917 року) і захоплення міста Харкова. Корніловський заколот відбувся в серпні 1917 року, Тимчасового уряду Росії в грудні 1917 року вже не існувало, згідно з Берестейським договором радянська Росія змирилася з існуванням Української Народної Республіки. Тому варіанти відповіді Б–Г не задовольняють умову завдання. Рішення про скликання в Києві Всеукраїнського з’їзду рад ухвалено 7 грудня 1917 року контрольованим більшовиками обласним виконкомом Рад Південно-Західного краю. Головна мета його проведення полягала в розв’язанні на користь більшовиків питання про владу в Україні, зокрема, переобранні Центральної Ради.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Для правильного виконання завдання потрібно взяти до уваги ключові слова й словосполучення, наведені в умові: «Сокіл-Батько», «Січ», «Українські Січові Стрільці» (УСС), «Українська Бойова Управа». З контексту зрозуміло, що йдеться про події, пов’язані з Першою світовою війною. Напередодні її українські патріотичні організації здійснювали значну роботу з виховання молоді в національному дусі. Діяли підпільні молодіжні організації, спортивно-фізкультурні товариства «Сокіл», «Січ» і «Пласт». Саме з них сформовано єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії – легіон Українських січових стрільців під керівництвом Української Бойової Управи.

Тож потрібно визначити, хто з-поміж історичних діячів, про яких ідеться в завданні, мав безпосередній стосунок до цих організацій. Іван Франко – письменник, громадський і політичний діяч – на момент початку Першої світової війни вже не мав колишнього впливу в громадському житті краю. Діяльність Євгена Петрушевича здебільшого пов’язана зі створенням Західноукраїнської Народної Республіки і її діяльністю. Андрей Шептицький – митрополит греко-католицької церкви – не міг підписувати накази громадських організацій. Іван Боберський – визначний громадський діяч, яким докладено чимало зусиль до розвитку спорту в Галичині. Напередодні Першої світової війни він очолював гімнастичне товариство «Сокіл-Батько». Після початку Першої світової війни тисячі «соколів», «січовиків», «пластунів» вступили до лав УСС, а сам «батько» входив до складу Бойової управи стрілецтва, ревно опікувався ним.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них:

• Марко Кропивницький – письменник, драматург, театральний режисер й актор, з іменем якого пов'язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії;
• Микола Садовський – актор, режисер і громадський діяч, корифей українського побутового театру;
• Марія Заньковецька – акторка й театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ й початку ХХ століть.

Інші українці, про яких ідеться в завданні, не є професійними театральними діячами. Василь Симиренко – промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець. Іван Пулюй – фізик й електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Іван Труш – живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу й портретист, мистецький критик й організатор мистецького життя в Галичині. Дмитро Яворницький – історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва.

Правильна відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Уривок описує хрещення князя Володимира Великого (близько 988 р.), що стало початком запровадження християнства як державної релігії.

Наслідками цієї події були:

1. Укладення династичного союзу Русі з Візантією (Володимир одружився з візантійською принцесою Анною).

4. Поява кам’яної церковної архітектури (будівництво Десятинної церкви, а пізніше — Софійського собору).

7. Запровадження християнства як державної релігії.

Правильна відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Пояснення послідовності

1. Г. Повстання під проводом М. Жмайла (1625): Було викликане спробами польського уряду зменшити реєстр і втрутитися у внутрішні справи козацтва. Завершилося підписанням Куруківської угоди.

2. А. Повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила) (1630): Спалахнуло через подальші спроби обмежити права козацтва та скасувати Куруківську угоду. Закінчилося підписанням Переяславської угоди.

3. Б. Повстання під проводом І. Сулими (1635): Було спрямоване проти польського панування. Його кульмінацією стало зруйнування козаками фортеці Кодак, зведеної поляками для контролю над Запорожжям.

4. В. Повстання під проводом П. Павлюка (Бута) (1637): Мало широкий соціальний характер, охопило значні території, проте було жорстоко придушене, а сам Павлюк страчений. Це повстання передувало останнім великим повстанням того періоду — Острянина та Гуні (1638), після яких настав період, названий «Десятиліттям золотого спокою».

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати битв, про які йдеться в ньому.

7 липня 1659 року – початок Конотопської битви, однієї з ключових у московсько-українсьій війні 1658–1659 років.

Переможна битва української козацької армії, очолюваної гетьманом Богданом Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої під Пилявцями, відбулася у вересні 1648 року.

Восени 1362 року литовсько-русинське (руське) військо, яким командував великий князь Ольгерд, завдало нищівної поразки військам Золотої Орди на березі річки Сині води, завдяки чому Київ й українські терени колишньої Русі остаточно звільнено від татарського панування.

Битва під Оршею відбулася 8 вересня 1514 року між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Острозького, на той час Гетьмана Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського й Королівства Польського, і московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Перемога під Оршею зробила К. І. Острозького відомим усій Європі.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.