ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильне розв’язання завдання полягає у визначенні спільної риси економічного становища Наддніпрянщини й західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі, що перебували у складі Австро-Угорської імперії, ніколи не вирізнялися високим промисловим розвитком. У цьому регіоні розвивалися лише ті галузі, що не мали конкуренції в імперії. Поміж таких галузей була нафтова промисловість, саме в цю галузь вкладали іноземні інвестиції. В економіку підросійських земель також укладали кошти іноземні підприємці, зокрема англійський промисловець Джон Джеймс Юз.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено дату – друга половина ХІХ ст., а також регіон – Наддніпрянська Україна. Для правильного розв’язання завдання потрібно визначити подію, що привела до економічного зростання в цьому регіоні в цей час.

Сервітути – землі, які належали панові і якими могли спільно користуватися селяни. Як форма землекористування набули поширення в Галичині й Правобережній Україні впродовж XVI–XIX століть під час формування системи феодальної залежності селянства, коли землевласники приєднували землі, які були раніше в користуванні в селян, до своїх оброблюваних земель, залишивши їм натомість низькопродуктивні невеликі наділи й право користуватися з дозволу пана неорними угіддями – луками, лісами тощо.

Наприкінці XIX століття зросло розшарування селянства. Велика його кількість після аграрної реформи 1862 року втратило землю, що спричинило посилення еміграції з України в пошуках вільних земель. Ліквідація селянської громади пов’язана зі столипінською аграрною реформою 1906 року – на початку ХХ століття. Тобто жоден із-поміж цих варіантів відповіді не задовольняє умову завдання.

Скасування 1861 року кріпосного права сприяло економічному зростанню. Реформа 1861 року, хоча й не ліквідувала цілком конфлікту між капіталістичними й феодально-кріпосницькими залишками, полегшила перехід від феодально-кріпосницького ладу до буржуазного. Після реформи розвиток капіталізму в Російській імперії пішов настільки швидко, що за кілька десятиліть відбулися такі перетворення, які в деяких країнах Європи тривали цілі століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати міста Слобожанщини. Одним із-поміж них є Харків, де 1805 року відкрито університет. Інші варіанти відповіді не стосуються цього регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Товариство «Просвіта» – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідування народної спільноти й піднесення національної свідомості українського народу. «Руська трійця» – галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем, що від кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження. Головна Руська Рада – перша українська політична організація в Галичині. Створена 1848 року у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення. Просвітницьке «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма, просвіти й культури серед вірних на основі християнської релігії» організовано 1816 року митрополитом Михайлом Левицьким.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено проміжок часу від 1806 року до 1812 року. Російська імперія напередодні протистояння з французькою армією Наполеона Бонапарта намагалася розв’язати територіальне питання з Османською імперією. Війна з Туреччиною у 1806–1812 роках завершилася підписанням Бухарестського договору й приєднанням до Російської імперії Бессарабії (територія, позначена цифрою 3 на картосхемі). Щодо інших позначених на картосхемі цифрами територій, то вони відійшли до Російської імперії ще у XVIII столітті відповідно до Третього поділу Речі Посполитої, Ясського мирного договору й Кючук-Кайнарджинського мирного договору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Виявом «соціального розбійництва» на теренах Галичини, Буковини та Закарпаття в XVI–XIX ст. була діяльність опришків.

Опришки не були звичайними грабіжниками. Вони нападали на маєтки шляхти, орендарів та лихварів — тих, хто уособлював соціальний та національний гніт. Частину відібраного майна вони нерідко роздавали бідним селянам, через що здобули статус народних месників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Пам’ятка архітектури Жовкви, зображена на фото початку ХХ ст., – це Жовківська оборонна синагога, тому вона безпосередньо пов’язана з життєдіяльністю міської громади євреїв.

На той час Жовква була приватним містом короля Яна III Собеського, який сприяв розвитку єврейської громади та дозволив будівництво такої величної кам'яної споруди.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку описано підготовку до вирішальної битви Конотопської війни (1658–1659 рр.) між Гетьманщиною та Московським царством.

Після підписання Гадяцького договору (1658 р.) Іван Виговський опинився у стані війни з Москвою. Щоб протистояти чисельно переважній московській армії князя Трубецького, гетьман уклав військовий союз із Кримським ханством.

У червні 1659 року під Конотопом (на річці Соснівка) об'єднане військо вщент розгромило елітні частини московського війська.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Уривок, у якому полковник Іван Богун аргументує свою позицію, критикуючи московське "рабство", стосується недоцільності укладання «Березневих статей».

Іван Богун різко критикує соціально-політичний устрій Московського царства, зокрема систему холопства і рабства, зазначаючи, що "все є власністю царя" і "Увесь народ московський є рабом". Він вважав, що приєднання до такої держави є катастрофою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Умови Куруківської угоди 1625 р. задовольняли інтереси лише заможної частини реєстрового козацтва.

• Основні положення угоди стосувалися реєстру та прав козаків:

  • Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 тисяч до 6 тисяч осіб.

  • Реєстровці отримували платню та право на самоврядування (вибори гетьмана, старшини) у межах своєї території.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVІ століття.

Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях наприкінці XVI – у першій половині XVII ст. було укладення церковної унії між православною та католицькою церквами.

Полемічна література — це твори, які виникли внаслідок гострої релігійної боротьби між прихильниками та противниками об'єднання православної та католицької церков.

Берестейська церковна унія 1596 року. Ця унія призвела до розколу Київської митрополії на дві частини: уніатську (греко-католицьку, підпорядковану Папі Римському) та православну (яка залишилася під Константинопольським патріархатом).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Найбільш спільною рисою, яка об'єднує ключових діячів української історії з цього ряду (Острозького та Могилу), є їхня роль у розвитку освіти.

• К.-В. Острозький — засновник Острозької академії.

• П. Могила — засновник Києво-Могилянського колегіуму.

Правильна відповідь – А.