ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати: 1) проти кого виступала Директорія Української Народної Республіки; 2) які військові сили були в цей період на українських землях. Супротивником Директорії (до неї входило більшість колишніх діячів Центральної Ради) був гетьманат Павла Скоропадського. Державне формування останнього спиралося на австро-німецькі війська блоку Четверного союзу. Гетьман зумів навести лад в столиці держави, однак на більшості українських земель у ті часи сформовано різноманітні селянські повстанські загони (Нестора Махна, отамана Зеленого тощо). Після завершення військових дій Першої світової війни, а особливо після революції в Німеччині, влада гетьмана Скоропадського втратила військову підтримку. Директорію, яка сповідувала соціалістичні гасла, підтримано селянськими повстанськими загонами. Натомість інші військові формування (варіанти відповіді А, Б, Г) виникали на українських землях у наступні періоди історії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку історичного документа йдеться про утворення Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). Про це свідчать словосполучення-маркери – «на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії», «Українська Національна Рада» (орган влади ЗУНР). Тому варіанти відповіді А, В, Г не задовольняють умову завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

В умові йдеться про І Всеукраїнський з’їзд більшовиків, тобто час після ультиматуму більшовиків до УЦР (грудень 1917 року) і захоплення міста Харкова. Корніловський заколот відбувся в серпні 1917 року, Тимчасового уряду Росії в грудні 1917 року вже не існувало, згідно з Берестейським договором радянська Росія змирилася з існуванням Української Народної Республіки. Тому варіанти відповіді Б–Г не задовольняють умову завдання. Рішення про скликання в Києві Всеукраїнського з’їзду рад ухвалено 7 грудня 1917 року контрольованим більшовиками обласним виконкомом Рад Південно-Західного краю. Головна мета його проведення полягала в розв’язанні на користь більшовиків питання про владу в Україні, зокрема, переобранні Центральної Ради.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Для правильного виконання завдання потрібно взяти до уваги ключові слова й словосполучення, наведені в умові: «Сокіл-Батько», «Січ», «Українські Січові Стрільці» (УСС), «Українська Бойова Управа». З контексту зрозуміло, що йдеться про події, пов’язані з Першою світовою війною. Напередодні її українські патріотичні організації здійснювали значну роботу з виховання молоді в національному дусі. Діяли підпільні молодіжні організації, спортивно-фізкультурні товариства «Сокіл», «Січ» і «Пласт». Саме з них сформовано єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії – легіон Українських січових стрільців під керівництвом Української Бойової Управи.

Тож потрібно визначити, хто з-поміж історичних діячів, про яких ідеться в завданні, мав безпосередній стосунок до цих організацій. Іван Франко – письменник, громадський і політичний діяч – на момент початку Першої світової війни вже не мав колишнього впливу в громадському житті краю. Діяльність Євгена Петрушевича здебільшого пов’язана зі створенням Західноукраїнської Народної Республіки і її діяльністю. Андрей Шептицький – митрополит греко-католицької церкви – не міг підписувати накази громадських організацій. Іван Боберський – визначний громадський діяч, яким докладено чимало зусиль до розвитку спорту в Галичині. Напередодні Першої світової війни він очолював гімнастичне товариство «Сокіл-Батько». Після початку Першої світової війни тисячі «соколів», «січовиків», «пластунів» вступили до лав УСС, а сам «батько» входив до складу Бойової управи стрілецтва, ревно опікувався ним.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них:

• Марко Кропивницький – письменник, драматург, театральний режисер й актор, з іменем якого пов'язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії;
• Микола Садовський – актор, режисер і громадський діяч, корифей українського побутового театру;
• Марія Заньковецька – акторка й театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ й початку ХХ століть.

Інші українці, про яких ідеться в завданні, не є професійними театральними діячами. Василь Симиренко – промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець. Іван Пулюй – фізик й електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Іван Труш – живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу й портретист, мистецький критик й організатор мистецького життя в Галичині. Дмитро Яворницький – історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва.

Правильна відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Уривок описує хрещення князя Володимира Великого (близько 988 р.), що стало початком запровадження християнства як державної релігії.

Наслідками цієї події були:

1. Укладення династичного союзу Русі з Візантією (Володимир одружився з візантійською принцесою Анною).

4. Поява кам’яної церковної архітектури (будівництво Десятинної церкви, а пізніше — Софійського собору).

7. Запровадження християнства як державної релігії.

Правильна відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Пояснення послідовності

1. Г. Повстання під проводом М. Жмайла (1625): Було викликане спробами польського уряду зменшити реєстр і втрутитися у внутрішні справи козацтва. Завершилося підписанням Куруківської угоди.

2. А. Повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила) (1630): Спалахнуло через подальші спроби обмежити права козацтва та скасувати Куруківську угоду. Закінчилося підписанням Переяславської угоди.

3. Б. Повстання під проводом І. Сулими (1635): Було спрямоване проти польського панування. Його кульмінацією стало зруйнування козаками фортеці Кодак, зведеної поляками для контролю над Запорожжям.

4. В. Повстання під проводом П. Павлюка (Бута) (1637): Мало широкий соціальний характер, охопило значні території, проте було жорстоко придушене, а сам Павлюк страчений. Це повстання передувало останнім великим повстанням того періоду — Острянина та Гуні (1638), після яких настав період, названий «Десятиліттям золотого спокою».

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати битв, про які йдеться в ньому.

7 липня 1659 року – початок Конотопської битви, однієї з ключових у московсько-українсьій війні 1658–1659 років.

Переможна битва української козацької армії, очолюваної гетьманом Богданом Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої під Пилявцями, відбулася у вересні 1648 року.

Восени 1362 року литовсько-русинське (руське) військо, яким командував великий князь Ольгерд, завдало нищівної поразки військам Золотої Орди на березі річки Сині води, завдяки чому Київ й українські терени колишньої Русі остаточно звільнено від татарського панування.

Битва під Оршею відбулася 8 вересня 1514 року між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Острозького, на той час Гетьмана Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського й Королівства Польського, і московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Перемога під Оршею зробила К. І. Острозького відомим усій Європі.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Кирило-Мефодіївське товариство (братство), засноване в січні 1846 року в Києві, увібрало в себе цвіт української думки, людей, які мали величезний вплив на перебіг і розвиток українського відродження.

Українські козацькі полки – козацькі військові підрозділи, створені в Україні із частини раніше ліквідованих полків і добровольців під час  французько-російської війни 1812–1814 років. Водночас із формуванням полків розпочато створення ополчення.

Декабристський рух в Україні – діяльність таємних організацій: Союзу благоденства, Південного товариства й Товариства об’єднаних слов’ян. Ці події, пов’язані з повстанням Чернігівського полку, що відбулося в грудні 1825 року – січні 1826 року (укр. грудень – рос. декабрь).

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років уряд Туреччини наказав козакам Задунайської Січі виступити проти Росії. 18 травня 1828 року 1500 козаків на чолі з кошовим Йосипом Гладким перейшли на бік російської армії. У відповідь на це турки зруйнували Задунайську Січ і перебили козаків, що залишилися там. По війні царський уряд поселив задунайців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Петро Дорошенко як гетьман Правобережної України у своїй діяльності спирався на союзника Туреччину.

Чигиринські походи 1677–1678 років – воєнні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України, які турецька сторона виправдовувала прагненням повернути землю і гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

Іван Самойлович організовував переселення українців, яке отримало назву «Великий згін», із Правобережжя на Лівобережжя.

Іван Мазепа на початку XVIII століття під час північної війни перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Зайвим варіантом є Д, адже наймане військо компанійців утворив Дем’ян Многогрішний, про діяльність якого в завданні не йдеться.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність між датами та подіями, описаними в уривках джерел:

1 - 1223 р. Уривок В описує битву на річці Калка (1223 р.), де руські та половецькі війська вперше зіткнулися з монголами (татарами). Згадується поранення князя Данила (Мстиславича).

2 - 1238 р. Уривок А описує захоплення (звільнення) Галича князем Данилом Романовичем та утвердження його влади в Галичині. Це сталося у 1238 році після смерті останнього галицького боярина та перемоги Данила над німецькими хрестоносцями під Дорогочином.

3 - 1245 р. Уривок Г описує битву під Ярославом (1245 р.), де князь Данило остаточно розгромив об'єднані сили угорців (під проводом Ростислава Михайловича) та польських феодалів. Ця перемога завершила його боротьбу за спадщину батька.

4 - 1253 р. Уривок Б описує коронацію Данила Романовича королівським вінцем від Папи Римського. Коронація відбулася в Дорогочині у 1253 році.

Правильна відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

На початку ХХ століття українські землі входили до складу двох держав – Російської імперії й Австро-Угорської монархії. Це означає, що причина зростання трудової еміграції українців буде характерною як для тих, що жили під Австро-Угорщиною, так і для населення українських земель підросійської України. Українське населення переважно було селянським, тож украй неохоче йшло працювати в міста. Та попри селянські реформи, проведені владою, більшість селянських родин відчували брак земельних наділів, що й було однією з причин зростання трудової еміграції українців на початку ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 роках.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування низки персоналій, зокрема й  тих осіб, чиї прізвища наведено в завданні:

• Петро Валуєв, міністр внутрішніх справ Російської імперії, видав таємне розпорядження (Валуєвський циркуляр 1863 року) для територіальних цензурних комітетів, у якому наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою.
• Богдан Ханенко – український колекціонер старовини й творів мистецтва, меценат, промисловець.
• Петро Столипін, російський державний діяч, прем’єр-міністр у 1909–1911 роках, автор аграрної реформи, зокрема указу від 9 листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов чинного закону, який стосується селянського землеволодіння і землекористування». Суть указу полягала в тому, що кожний домогосподар, який володів надільною землею на общинному праві, міг у будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини землі, яка йому належить. 
• Василь Симиренко – український промисловець, інженер-конструктор і технолог у галузі цукроваріння, визначний меценат української культури, видавець.

Правильна відповідь – В.