ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – Період Гетьманату

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті з позиції поставленого до неї запитання. Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки. Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання. На картосхемі чорною жирною лінією позначено територію, на яку претендувала Західноукраїнська Народна Республіка.

Президентом ЗУНР був обраний Євген Петрушевич.

Другий крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фотографіях зображено Є. Коновальця, А. Мельника, Є. Петрушевича, С. Бандеру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Всеукраїнський хліборобський конгрес у Києві 29 квітня 1918 р. проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Відразу було оприлюднено «Грамоту до всього українського народу» та Закон «Про тимчасовий державний устрій України», у яких гетьман оголосив Центральну Раду розпущеною, сповістив про перехід влади до своїх рук і проголосив створення Української Держави.

Попри те, що Павло Скоропадський зупинив управлінський хаос, почав відновлювати українську армію та державні інституції, стабілізував економіку, його режим упав уже в грудні 1918 р. Це було зумовлено втратою зовнішньої підтримки після поразки Німеччини в Першій світовій війні, масовими повстаннями селян проти відновлення поміщицького землеволодіння, соціальною напругою, конфліктом з українськими демократичними силами та проголошенням федерації з небільшовицькою Росією, що відвернуло від нього прихильників незалежності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).
З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголосили гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й представниками Української Центральної Ради пришвидшила проголошення III Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь:  1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення незалежності.

1. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, яку подано на карті, з огляду на сформульоване до неї завдання.

Результати аналізування карти дають змогу стверджувати, що на ній:

• зображено кордони Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, бо в межах державного утворення окреслено територію Північної, Центральної, Східної (за винятком незначної частини Донеччини й Луганщини) та Південної України (за винятком Південної Бессарабії та Криму), територію Придністров’я, а також суміжні українські етнічні землі (частини Підляшшя, Холмщини, Берестейщини, Стародубщини, Курщини й Білгородщини);
• нанесено назви наявних на той час сусідніх держав (Румунія, Угорщина, Польща, Литва, Білоруська Народна Республіка, РСФРР, Всевелике Військо Донське);
• позначено демаркаційну лінію, установлену угодою, укладеною в травні 1918 р. між українськими й німецькими військами з одного боку й військами РСФРР – з другого (проходила через населені пункти Сураж – Стародуб – Новгород-Сіверський – Глухів – Білгород – Куп’янськ);
• визначено межі так званої нейтральної зони – умовної назви території між радянською Росією та Україною, що існувала 1918 р., у межах якої були заборонені вступ і перехід військ, патрулів, реквізиція продовольчих запасів тощо.

2. Зіставляємо інформацію, здобутої з карти, із запропонованими варіантами відповіді.

Українська Держава постала на місці Української Народної Республіки внаслідок гетьманського перевороту – державного перевороту в Києві 29 квітня 1918 р., коли генерал Павло Скоропадський, обраний і помазаний того ж дня гетьманом, за бездіяльності сил УНР і сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Отже, варіанти відповіді В (Сполучені Штати Америки) і Г (Польща й Румунія) неправильні.

Вибір між варіантом А (країни Четверного союзу) і варіантом Б (держави Антанти) є цілком очевидним і зрозумілим з огляду на те, що йдеться про два ворожі табори часів Першої світової війни: блок Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини та Болгарії (Четверний союз) і блок Великобританії, Франції, Росії та Італії (Антанта).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Січень 1918 р.  –  бій під Крутами.

Квітень 1918 р. – державний переворот Павла Скоропадського.

Січень 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР.

Листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського.

Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

1918 рік (як це зазначено в умові) розпочався підписанням урядом Центральної Ради Брест-Литовського договору з країнами Четверного Союзу. У домовленостях ішлося й про допомогу, яку наддадуть Центральні держави у вигнанні більшовиків з Києва. А також про зобов’язання уряду Центральної Ради надавати відповідну кількість продовольства до Центральних держав, зокрема Німеччини. Однак власне економічне питання і «підкосило» авторитет Центральної Ради.

Тепер перейдемо до варіантів відповідей.

Варіант А відпадає, позаяк Українська Центральна Рада перебувала в стані війни з більшовицькою Росією.

Варіант Б (проголошення ЗУНР і початок польсько-української війни), стосується подій Заходу України.

Варіант В так само не є коректним, бо Директорія УНР утворюється в листопаді 1918 р., зокрема для боротьби з гетьманатом.

Як бачимо, якщо нас запитують про передумову, залишається лише одна правильна відповідь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського. Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Аналіз картосхеми дає змогу визначити обриси території УНР кінця 1917 – початку 1918 років. Заштрихована територія була приєднана до УНР за умовами Берестейського (Брестського) миру (січень 1918 р.). Позначена лінія фронту була зафіксована перемир’ям у грудні 1917 року. Тобто картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• показати лінію просування німецьких й австро-угорських військ на Східному фронті на кінець 1917 року;
• визначити кордони Української Народної Республіки згідно з Третім Універсалом Української Центральної Ради;
• указати територію, що увійшла до складу Української Народної Республіки за умовою Брестського мирного договору.

Правильна відповідь: 2, 6, 7.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського.

Прийшовши до влади в результаті перевороту й усунення від влади Української Центральної Ради (УЦР), гетьман намагався відійти від соціалістичних принципів політики, яку декларувала попередня влада. Відповідно він виступав за скасування восьмигодинного робочого дня і заборону страйків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери у джерелі – «був великою поразкою української дипломатії та гробом самостійності Української держави в новітніх часах», «Польща і більшовицька Росія поділились українськими землями, як в Андрусові в 1667 році» –указують на умови Ризького мирного договору між радянськими республіками й Польщею.

Згідно з умовами договору було визначено лінію кордону між державами: до Польщі відходили західноукраїнські (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя) і західнобілоруські землі; «Росія і Україна відмовляються від усяких прав і претензій на землі, розташовані на захід від кордону... Зі свого боку Польща відмовлялася на користь України й Білорусії від усяких прав і претензій на землі, розташовані на схід від цього кордону».

Анрусівський договір (перемир’я) 1667 року був першим міжнародним договором, за яким сусідні держави ділили між собою територію української держави. За Ризьким договором лінія поділу території Української держави проходила не по Дніпру, а значно західніше.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту політики державних утворень, що існували в 1918–1921 роках.

Заснування українських гімназій, державних університетів у Києві й Кам’янець-Подільську, відкриття Української академії наук, Національної бібліотеки були складниками національно-культурної політики Української Держави Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 року).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

У завданні йдеться про завершальні події Першої війни між УНР і радянською Росією, що тривала від грудня 1917 до травня 1918 року.

Війна розпочалася із ультиматуму Ради народних комісарів Росії Українській Центральній Раді. Зрештою розпочалися бойові дії. Маючи незначні сили, через прорахунки в державному будівництві УЦР швидко стала втрачати контроль над територією України. Наступ більшовицьких військ став каталізатором проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки. Проте вже на початку лютого 1918 року більшовики взяли Київ.

Від повного розгрому УНР врятував укладений нею з Німеччиною, Туреччиною, Болгарією й Австро-Угорщиною сепаратного Берестейського мирного договору – 9 лютого 1918 року півмільйонний контингент австро-німецьких військ почав займати територію Правобережної України, 1 березня звільнив від більшовиків Київ, а укладений 3 березня країнами Четверного союзу з РСФРР Брест-литовський мирний договір зобов’язав її визнати незалежність не лише Української Народної Республіки, а й Фінляндії, Регентського Королівства Польщі, Литви, Латвії та Естонії.

Упродовж березня-квітня німецькі й австрійські війська зайняли всю Лівобережну Україну, до кінця травня – Донеччину й Крим, що змусило РСФРР 12 червня 1918 року підписати з УНР тимчасовий мирний договір. Відновлення влади Української Центральної Ради в умовах німецько-австрійської окупації стало наслідком укладенням Брест-Литовського (Берестейського) договору.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Із наведеного уривка з історичного джерела зрозуміло, що в ньому описано нагальні плани Директорії Української Народної Республіки після її приходу до влади наприкінці 1918 року. У варіанті відповіді А йдеться про націоналізацію – поняття, пов’язане з радянською економічною політикою. Так само й термін «коренізація» (варіант відповіді В) стосується періоду 1920-х років. Варіант відповіді Б передбачає розв’язання однієї з релігійних проблем.

Правильна відповідь – Г.

Учасники мали б визначити, що «українські землі колишньої австро-угорської монархії» – це Західноукраїнська Народна Республіка. Потрібно вказати положення Конституції (Тимчасовий основний закон) тобто внутрішньополітичні положення. Отже, зрозумівши, про яке державне формування йдеться, можемо вибрати варіант 1.

Переглянувши ще раз завдання № 24, визначимо і виконавчий орган – варіант 5.

Якщо пригадати, що столицею ЗУНР було м. Львів (Лев), тоді і останній варіант не буде проблемою.

Відповіді: 145.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.).

Серед переліку є й прізвище Агатангела Кримського (що на фото), секретаря Академії наук України, сходознавця і перекладача. Як зазначають дослідники, він знав близько шістдесяти мов.

Відповідь – В.

Перечитаємо прізвища діячів. Їхня діяльність проходила на українських землях, що входили до Російської імперії, або, як казали в Галичині, «Великої України». Тому варіант Д мав би відпасти, оскільки легіон Українських січових стрільців був сформований у Східній Галичині в час, коли цей регіон належав Австро-Угорщині.

Ілля Шраг згаданий у програмі як політичний діяч І Державної Думи, практично більше в жодних історичних подіях ми його не згадуємо.

Так само і Володимир Винниченко пов'язаний з діяльністю Української Народної Республіки (виходимо із запропонованого в правій колонці).

Оскільки Микола Міхновський очолював «самостійників» (про них уже йшлося в завданні 4) і стояв біля витоків Української революційної партії, то залишиться лише Євген Чикаленко. А в нашому випадку також залишається лише один варіант – Товариство українських поступовців.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Проведення в Києві Всеукраїнського з’їзду хліборобів забезпечило прихід до влади гетьмана П. Скоропадського.

Для реалізації декларованого в оприлюдненому Українською Центральною Радою І Універсалу було створено Генеральний секретаріат.

Збройна боротьба за владу в Києві між загонами більшовиків, прихильників Тимчасового уряду Росії та Української Центральної Ради в листопаді 1917 р. призвело до ухвалення ІІІ Універсалу, у якому проголошено створення Української Народної Республіки.

Ультиматум Раднаркому РСФРР Українській Центральній Раді передував збройній агресії радянської Росії проти УНР.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада)», «шляхи всі були відрізані», «Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо», – указують на гетьмана П. Скоропадського, влада якого спиралася на німецьку підтримку і цілком від неї залежала.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.).

Серед запропонованих у варіантах відповідей постатей причетними до створення ЗУНР були Дмитро Вітовський (організатор «Листопадового зриву»), Євген Петрушевич (Президент і диктатор ЗУНР), Кость Левицький (Голова Державного Секретаріату – уряду ЗУНР).

Відповідь: 4, 5, 7.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «представники українського народу в Галичині», «зібралися в Головну Українську Раду» – указують на 1914 р.

Варіант відповіді Б. словосполучення-маркер – «Цього дня Українська Національна Рада перейняла на себе владу в столичнім місті Львові» – указує на листопад 1918 р.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Київ залишений був напризволяще», «більшовицькі війська, тоді ще більше схожі на банди», «змусили кошмаром своєї “діяльності” забути кошмар і жах дев’ятиденного бомбардування» – указують на події січня 1918 р., коли Києву довелося пережити обстріл більшовицьких військ під командуванням Муравйова і «червоний терор», які вони влаштували.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо… ми, український народ західноукраїнських земель.., будучи однією кров’ю… з усім народом Української Народної Республіки», «бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу» – указують на Акт Злуки, ухвалений 22 січня 1919 р.

Правильна відповідь: АВБГ.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр). Список персоналій для візуального розпізнавання

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено П. Скорпадського (позачено літерою «А»), С. Петлюру («Б»), М. Грушевського («В»), Є. Петрушевича («Г»).

У квітні 1918 р. до влади в результат державного перевороту прийшов П. Скоропадський, який був проголошений гетьманом Української Держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Німеччина і Австро-Угорщина мали велику потребу в Україні через виснаженість у Першій світовій війні власних продовольчих і сировинних ресурсів. Саме постачання продовольства і сировини було умовою надання воєнної допомоги УНР з боку Німеччини і Австро-Угорщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Німецько-австрійські війська надавали допомогу у боротьбі з більшовиками Українській Народній Республіці, з якою і було підписано Брестський мир.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення. У цьому випадку подано уривок зі звернення УЦР до населення у зв’язку зі вступом в Україну німецько-австрійських військ. На це вказують слова і словосполучення-маркери: «допомагаючи українському уряду в боротьбі з насильниками і грабіжниками», «війська вступили на територію України», «не мають ніяких ворожих нам намірів», «Німеччина і Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні наства…».

Визначення документа дає змогу відповісти на завдання.

Вступ німецько-австрійських військ, як союзних Україні, став можливим у результаті підписання Брестського мирного договору у лютому 1918 р.

Відповідь – Б.

На фото зображено перший пам’ятник Т. Шевченку, який створив скульптор Іван Кавалерідзе у Ромнах.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові словосполучення свідчать, що йдеться про наслідки Брестського миру, який підписали представники Української Народної Республіки доби Центральної Ради, сподіваючись на допомогу у вигнанні з України більшовиків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові словосполучення – «Німці увійшли до Києва, поводяться коректно, але як пани…», «здійснюється справжня окупація», «українці грають сумну роль маріонеток», «привели до своєї країни іноземних поневолювачів» – чітко вказують на те, що мова йде про наслідки Брестського миру, який підписали представники Української Народної Республіки доби Центральної Ради.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Німці увійшли до Києва, поводяться коректно, але як пани…», «здійснюється справжня окупація», «українці грають сумну роль маріонеток», «привели до своєї країни іноземних поневолювачів» – чітко вказують на те, що йдеться про наслідки Брестського миру.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр. Україна в Першій світовій війні

Симон Петлюра був головним отаманом Армії УНР у 1919–1921 рр.

Дмитро Донцов був головою Союзу визволення України у 1914–1918 рр.

Михайло Грушевський очолював Українську Центральну Раду у 1917–1918 рр.

Андрей Шептицький був митрополитом Української греко-католицької церкви у 1901–1944 рр.

Відповідь: Г, Б, В, А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Ця угода викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві: одні її засуджували, інші – бачили в ній єдиний шанс продовжити боротьбу за незалежність України.

Особливо негативно в середовищі української громадськості західноукраїнських земель викликало те, що ці землі фактично були віддані Польщі. Це було закріплено у пункті №2.

Віддавши Польщі Східну Галичину лідери УНР сподівалися на дієву допомогу в боротьбі з більшовиками. Проте спільний наступ українських і польських військ на Київ, який спочатку розвивався успішно, зрештою потерпів поразку, і вже полякам довелось боронити свою столицю і країну від наступу більшовиків.

Лише «чудо на Віслі» врятувало Польщу від розгрому. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

1. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської» – чітко вказують на ІІІ Універсал Української Центральної Ради, який був ухвалений у листопаді 1917 р.

2. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом», «Центральна і Мала Рада з нинішнього дня розпускаються» – чітко вказують на Грамоту гетьмана П. Скоропадського, яка була видана 28 квітня 1918 р.

3. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «…воєдино зливаються …частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна», «Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка» – чітко вказують на Акт Злуки між УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р.

4. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Однині Українська Народна Республіка стає…незалежною» – чітко вказує на ІV Універсал УНР прийнятий у січні 1918 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Наслідком таких дій гетьмана П. Скоропадського стало антиурядове повстання, очолюване Директорією.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Вимогу «федерації» з Росією висунули представники держав Антанти. На це вказують такі маркери: «союзна місія», «союзники».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголошено гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й Української Центральної Ради пришвидшила проголошення ІІІ Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3Д 4А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. «Чортківська офензива».

Завдання спрямоване на перевірку знань подій історії Західноукраїнської Народної Республіки, зокрема, про успішну наступальну операцію УГА на завершальному етапі українсько-польської війни 1918–1919 рр.

Із зазначених у відповідях відомих операцій лише Чортківська офензива пов’язана з бойовим шляхом УГА періоду війни з Польщею. Ця операція відбувалася в червні 1919 р. 25-тисяна УГА примусила відступати майже 100-тисячну польську армію.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Вплив української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. А. Шептицький.

Українська революція. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. М. Грушевський.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. П. Скоропадський. Прихід до влади Директорії. С. Петлюра.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені

А. Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви.

С. Петлюра – головний отаман Армії Української Народної Республіки.

М. Грушевський – голова Української Центральної Ради.

П. Скоропадський – гетьман Української Держави.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Прихід до влади Директорії.

Оприлюднення 14 листопада 1918 р. «федеративної грамоти» гетьмана П. Скоропадського призвело до початку антигетьманського повстання на чолі з Директорією.

Підписання Брестського мирного договору 9 лютого (27 січня) 1918 р. дало змогу УЦР за допомогою німецьких військ вигнати більшовицькі війська і відновити свою владу в Україні.

Скликаний Трудовий конгрес України 23–28 січня 1919 р. своїм рішенням визнав Директорію вищою владою України.

Всеукраїнський з’їзд хліборобів 29 квітня 1918 р. проголосив П. Скоропадського гетьманом України.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер («Українська Держава»), зображення державних символів (тризуба та козака з мушкетом) дозволяють стверджувати, що печатку використовували для скріплення документів у період існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського, що заступила Українську Народну Республіку внаслідок державного перевороту. Існувала від 29 квітня до  14 грудня 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «Українська держава визнана», «Центральні держави», «мир… справедливо і корисно розв’язував питання про територіальні межі» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про мирний договір, укладений УНР з країнами Четвертного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією), які ще називали «центральними державами», у Брест-Литовську 9 лютого 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Територія Української Держави П. Скоропадського. Зовнішня політика урядів гетьмана П. Скоропадського.

Картосхема дає змогу

• визначити кордони Української Держави гетьмана П. Скоропадського. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави.
• окреслити район формування українських радянських повстанських дивізій. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті.
• визначити один із підсумків переговорів українсько-німецької та радянської делегацій у травні 1918 р. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті, які були зазначені у прелімінарному договорі.

Відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові, Ультиматуму Раднаркому в політиці більшовиків щодо усунення УЦР. Війна радянської Росії з УНР.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Внутрішня політика уряду гетьмана П. Скоропадського. Причини падіння режиму гетьмана П. Скоропадського.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що в уривках ідеться про такі події:

Джерело «А» – селянське повстання літа 1918 р.

Джерело «Б» – проголошення радянської влади в Україні в грудні 1917 р.

Джерело «В» – утворення Генерального секретаріату в червні 1917 р.

Джерело «Г» – початок українізації частин Російської армії.

Відповідь: Г В Б А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Внутрішня політика уряду П. Скоропадського.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «конституційна монархія, від традиційної самодержавної системи в Росії», «характер визначався… українською історичною традицією…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Українську Державу гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь – Г.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери в джерелі (Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду) чітко вказують на події 1918 р. та реалізацію умов Брестського (Берестейського) договору між УНР та державами Четвертного союзу.

Німеччина й Австро-Угорщина надавали військову допомогу УНР та прагнули забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні виснажені Першою світовою війною економіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

На фото зображена банкнота номіналом 1 000 карбованців, емітовану урядом гетьмана Павла Скоропадського в Українській Державі 1918 року. На це вказують такі елементи купюри: напис Українська держава, гербова печатка Української держави гетьмана П. Скоропадського (ближче до середини).

Серед усіх паперових грошей періоду Української Революції 1917–1921 років цю банкноту вважають однією з найкрасивіших, ескізи виконав відомий художник Григорій Золотов (1882–1960), викладач типографської школи Василя Кульженка. Художник не залишив ініціалів на банкноті, тому автором банкноти 1 000 карбованців міністр фінансів УНР – Борис Мартос – у своїх опублікованих спогадах указав Івана Івановича Мозалевського. Дизайн банкноти виконано у стилі українського бароко.

Банкнота має всі необхідні ознаки платіжного засобу й державних грошей – емітент, номінал, серія випуску – окрім року емісії. Банкнота на високому рівні захищена від підробок – захисна сітка, конгрев (рельєфна суха печатка), водяні знаки. Мабуть, тому нині дослідникам невідомі зразки тогочасних підробок цих банкнот.

Перший випуск 1 000 карбованців було здійснено за ініціативи гетьмана Павла Скоропадського в Києві 13 листопада 1918 року, після чого за влади Директорії емісію було продовжено в Кам’янці-Подільському. Після втрати територій українською владою на чолі із Симоном Петлюрою продовжено емісію банкноти 1 000 карбованців у Варшаві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

На відміну від Української Народної Республіки (УНР) Західноукраїнській Народній Республіці (ЗУНР) вдалося створити систему управління й забезпечити відносну соціальну стабільність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Разом з підписанням українською делегацією мирного договору було укладено і військову конвенцію, за якою Німеччина й Австро-Угорщина надавали допомогу у вигнанні з території УНР військ радянської Росії. У результаті наступу німецьких військ до Києва повернулась УЦР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше...», «На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити», «За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба» – чітко вказують на положення, які було втілено в Брест-Литовському договорі між УНР, Німеччиною та її союзниками.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Третій Універсал Центральної Ради, допомагають визначити слова-маркери: «Україна стає Українською Народною Республікою».

Грамоту П. Скоропадського «До всього українського народу» допомагають визначити словосполучення-маркери: «Українська Держава», «могутньому підтриманню центральних держав».

Відозву Української Національної Ради допомагають визначити словосполучення-маркери: «утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська держава».

Універсал Директорії УНР допомагають визначити слова-маркери: «…воєдино зливаються …частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна».

Правильна відповідь: 1–Б 2–А 3–Д 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Портретні риси дають змогу визначити, що на фото зображено Симона Петлюру, який був головним отаманом Армії Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

На фото зображено гетьмана України Павла. Скоропадського.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Вирішальну роль у втраті більшовиками навесні 1918 р. контролю над Україною відіграла окупації її німецькими та австро-угорськими військами. У січні 1918 р. УНР уклала мир з Центральними державами – Брестський мир, а також підписала угоду про надання допомоги Німеччиною та Австро-Угорщиною в боротьбі проти більшовицької агресії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Внутрішня та зовнішня політику урядів гетьмана П. Скоропадського.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено територію Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, яка охоплювала більшість етнічних українських земель в кордонах, визначених Берестейським договором: 9 губерній (Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська) та частину сусідніх суміжних земель, зокрема, Холмщину та Підляшшя.

Також на картосхемі відображено умови премілітарного (попереднього) мирного договору між Українською Державою та більшовицькою РСФРС: лінію розмежування військ (демаркаційну лінію) і нейтральну зону, де було заборонено перебувати будь-яким військам.

Правильна відповідь – В.