ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: порадьте, сядьте; у дієсловах перед суфіксом -ся (-сь): посунь – посунься.

М’який знак пишемо у буквосполученні -ньц-, -ньч- якщо в Н. в. -ньк-: голубоньці, бо голубонька. 

В іншомовних словах м’яким знаком позначається м’якість зубних приголосних також перед й, я, ю, є, ї: батальйон.

М’який знак НЕ пишемо:

• перед буквосполученням йо: курйозний;
• перед м’якими, пом’якшеними або шиплячими: тонший, ремінчик, кузня, смієшся, велетенський;
• між подвоєними та подовженими приголосними: сіллю;
• у буквосполученнях -нч-, -нц-, якщо вони утворені від -нк-: дівчинці, бо дівчинка; соломинці, бо соломинка; Галинці, бо Галинка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: група, клас, масаж, оперета, апаратура, колегія, комісія, кросворд, тераса.

Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків: нетто, манна.

При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо, якщо в мові вживається слово без префікса: ірраціональний (раціональний), сюрреалізм (реалізм).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку А. Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни чоловічого роду в Р. в. мають закінчення -а(я), якщо вони є:

• назвами  чітко окреслених предметів і понять: атестат – атестата, монітор – монітора;
• назвами населених пунктів: Пирятин – Пирятина, Краматорськ – Краматорська, Київ – Києва, Тернопіль – Тернополя, але Кавказ – Кавказу (географічна назва).
• термінами іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: відсотка, квадрата, радіуса.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від неправильних.

Помилку допущено в рядку А. Не можна утворювати ступені порівняння прикметників за допомогою слова самий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю.

Зауважте, що сполучники не відповідають на питання, не є членами речення, не можна замінити повнозначним словом.

Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні «Я хочу жити так, щоб серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу» (щоб = аби). 

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Через дефіс потрібно писати всі слова в рядку Б. 

Зверніть увагу, що через дефіс пишемо:

• складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський;
• складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: навчально-виховний;
• складні назви проміжних сторін світу: південно-східний.

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. 

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення)

1-ша особа множини: -ім(о), -мо.

2-га особа множини: -іть, -те.

Отже, правильна форма дієслова є в рядку В: не мовчімо. 

В інших варіантах потрібно виправити помилки: ходімте – ходімо, дозволимо – дозвольмо, пішли – ідімо, подякуємо – подякуймо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою.

Кома перед і ставиться в реченні «Мова українська сповнена поетичної грації, і тому досить важка для перекладу». Прислівник тому разом із сполучником і виступає тут як сполучниковий комплекс.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. 

М’який знак не передає звука, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку Г однакова кількість звуків і букв у кожному слові: гравЮра, каЯТТЯ, ЩавелЬ.

У рядку А у слові здоров’Я на один звук більше. 

У рядку Б у слові Щодня на один звук більше, у слові ДЗенЬкіт на два звуки менше.

У рядку В у слові гіЛЛЯ на один звук менше.

У рядку Д у слові вождЬ на один звук менше.

Відповідь – Г.