ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. 

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення)

1-ша особа множини: -ім(о), -мо.

2-га особа множини: -іть, -те.

Отже, правильна форма дієслова є в рядку В: не мовчімо. 

В інших варіантах потрібно виправити помилки: ходімте – ходімо, дозволимо – дозвольмо, пішли – ідімо, подякуємо – подякуймо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою.

Кома перед і ставиться в реченні «Мова українська сповнена поетичної грації, і тому досить важка для перекладу». Прислівник тому разом із сполучником і виступає тут як сполучниковий комплекс.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. 

М’який знак не передає звука, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку Г однакова кількість звуків і букв у кожному слові: гравЮра, каЯТТЯ, ЩавелЬ.

У рядку А у слові здоров’Я на один звук більше. 

У рядку Б у слові Щодня на один звук більше, у слові ДЗенЬкіт на два звуки менше.

У рядку В у слові гіЛЛЯ на один звук менше.

У рядку Д у слові вождЬ на один звук менше.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Граматичну помилку допущено в реченні «Наполегливо тренуючись, нас не полишає віра в перемогу».

Зауважмо, що дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того самого діяча, що й дія, названа присудком.

Отже, правильно побудувати це речення потрібно так: «Наполегливо тренуючись, ми віримо в перемогу».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Це завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у кличному відмінку.

Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Б.

Згадаймо, у кличному відмінку однини іменники першої відміни м’якої групи мають закінчення -е: пісне, Катре.

Закінчення -е мають також іменники другої відміни м’якої й мішаної груп: школяре, Назаре.

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати різні види речень. За наявністю другорядних членів речення бувають поширені й непоширені.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У рядку А речення непоширене: підмет виражений іменником дід, присудок був ковалем є складеним іменним.

Речення в рядку Б є поширеним, бо має означення (яка?) тривожна.

У рядку В речення теж непоширене: підметом є займенник він, а присудок виражений дієсловом у наказовому способі хай чекає

Речення в рядку Г є непоширеним, бо має підмет осінь і простий дієслівний присудок буде ясніти (складена форма майбутнього часу дієслова).

У рядку Д речення є непоширеним: підмет виражений неподільним словосполученням дві верби, присудок говорили-балакали є простим дієслівним.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку А.

Зверніть увагу, що у слові джерело є африката [дж], буква е в ненаголошеній позиції передає звук [е] з наближенням до [и]; у слові просьба є звук [з′], оскільки глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

В інших рядках є помилки: у словах принісши, купаєшся відбувається асиміляція за місцем і способом творення; у словах молотьба, кігті – асиміляція за глухістю і дзвінкістю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Доберемося за три годиночки, за стонадцять верст до родиночки», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Зелене море зроблять із Дніпра», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях і приказках.

Безособовим є речення «Завіяло, заговорило снігом у полі, попід садом і в саду», присудки в цьому реченні виражений безособовими дієсловами. 

Речення «Мовчить мій цілий світ, загорнутий в лихі словесні целофани» є двоскладним.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означальним є речення «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була»: від головної частини можна поставити питання який? 

З’ясувальним є речення «Люблю, коли у вікно розкрите шумлять безжурно дерева»: від головної частини можна поставити питання що? 

Обставинним причини є речення «Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти», від головної частини можна поставити питання чому? 

Обставинним місця є речення «Сюди, де вуличка забута, приїхав по дитячі сни»: від головної частини можна поставити питання куди? 

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–А.